ЦУМ Київ відкриває новий артсезон, присвячений творчості Алли Горської та Віктора Зарецького — представників руху шістдесятників, які заклали нову мову українського монументального мистецтва, поєднавши силу образу з ідеями свободи, гідності й національної самобутності. У центрі уваги — 7 вітрин, натхнених їхніми картинами. Це нове прочитання, сучасна візуальна інтерпретація, що занурює в енергію форм, кольорів й життя талановитого подружжя.
«Ми прагнули не лише представити творчість Горської та Зарецького, а й створити досвід, у якому глядач відчує силу їхньої енергії. Роботи подружжя — не артефакти минулого, а живий код культури. Наші вітрини — спроба не відтворити чи згадати, а продовжити цю важливу на сьогодні мистецьку розмову»,
— розповідає команда ЦУМ Київ.
Алла Горська — яскрава, невгамовна, смілива. Вона не лише творила мистецтво, а й організовувала простір довкола себе — з людьми, ідеями, подіями. Віктор Зарецький — її протилежність: тиха внутрішня сила, зосереджений рисувальник, чутливий до лінії, кольору, ритму. Разом вони були одним із найцікавіших мистецьких тандемів XX століття.
Вони працювали колективно — в техніках монументального мистецтва, мозаїки, розпису. Після трагічної загибелі Горської у 1970 році Зарецький продовжив творити, і його пізні картини стали своєрідним живописним діалогом із пам’яттю.
Проєкт ЦУМ реалізовано у партнерстві з Фондом Алли Горської та Віктора Зарецького, заснованим Оленою Зарецькою — онукою митців. Частину творів Горської та Зарецького, на жаль, можна споглядати лише онлайн, тому цитування їхніх окремих робіт у вітринах ЦУМу є способом нагадати про важливе.
«Коли ми говоримо про збереження памʼяті про художників-шістдесятників і роботу зі спадщиною, важливо шукати шляхи до нових поглядів і сучасних переосмислень їхньої творчості, донесення сенсів та ідей, що закладали митці, до різних аудиторій. Вітрини ЦУМу, на мій погляд, — це неймовірна точка перетину візуального коду українських художників із життям киян»,
— ділиться Олена Зарецька.
Сім вітрин. Сім калейдоскопів
Вітрина 1. Натхнення: Алла Горська, «Ескіз розпису», 1967
Бірюзові, жовтогарячі та пурпурні форми пульсують, ніби живий організм. Об’ємна мозаїчна стилістика вітрини відсилає до стінописів і дає змогу «ввійти» в картину. Це історія про мистецтво, що проростає та охоплює простір.
Вітрина 2. Натхнення: Віктор Зарецький, «Реквієм», 1980
Пластика кольору, горизонтальні смуги, зміщені обриси: робота Зарецького звучить як емоційна симфонія. У вітрині — фігури, що втілюють внутрішнє переживання. Це не про втрату — це про те, що залишається назавжди.
Вітрина 3. Натхнення: Алла Горська, «Синій чоловік з рукою», 1963
Абстрактна композиція, де домінує дія. Геометричні форми, сині, червоні, помаранчеві площини та постать у русі створюють образ сили. Тут — портрет людини, яка чинить опір і діє.
Вітрина 4. Натхнення: Алла Горська, «Ескіз розпису», 1967
Дерево життя, світло, орнаментальні мотиви — у цій роботі Горська створює свій візуальний космос. У вітрині жовтий фон переломлюється через рожево-зелені форми, народжуючи відчуття зростання, оновлення, життєствердної енергії.
Вітрина 5. Натхнення: Алла Горська, «Танок», 1964
Фігура козака, зображеного в динаміці, надихнула на створення вітрини, де все про ритм. Колористика — рожевий, м’ятний, блакитний — створює візуальний танець. Сорочка з вишивкою підкреслює український код, а композиція ніби кличе до руху.
Вітрина 6. Натхнення: Віктор Зарецький, «Осінь. Вітер», 1977
Фіолетово-помаранчевий пейзаж оживає у вітрині, де дерева гнуться від вітру. Це картина настрою, тиші, глибини. Текстурності додає спеціально створений килим, який підсилює ефект присутності в картині.
Вітрина 7. Натхнення: Алла Горська, «Ескіз розпису», 1967
Фінальна вітрина — візуальна хвиля, в якій бірюза, корал, рожевий і зеленуваті акценти складаються у світлу гармонію. Це не просто завершення — це новий початок, в якому все ще звучить голос Алли Горської.
Команда ЦУМу працювала з різними техніками: об’ємними формами, імітацією плитки, візуальними «розсипами» мозаїки. Для двох вітрин були створені килимові композиції, натхнені палітрою оригінальних картин Зарецького. Це новий формат для артоформлення вітрин, який дозволив надати експозиції тактильності та глибини. Інтерпретації не копіюють роботи, а цитують їх:
«Мета — не відтворити, а оживити, створити атмосферу, коли глядач опиняється всередині твору».
Цей проєкт — продовження культурної місії ЦУМу: створювати відкритий простір для мистецтва, діалогу і нових сенсів. Горська і Зарецький — художники, чия творчість вийшла за межі часу. Кожна з їхніх робіт крізь роки залишається міцним символом того, що мистецтво, як і людська думка та гідність, не визнає жодних обмежень. А творчість і є найвищою свободою.
