У світі моди немає події, яка залишила б байдужим тих, хто стежить за її історією та економікою. Смерть Джорджо Армані цього літа стала не лише завершенням епохи, а й початком нової інтриги: що ж буде з брендом, який десятиліттями уособлював італійську елегантність? Відповідь частково дала оприлюднена копія заповіту дизайнера, яку цитує Reuters. І цей документ відкриває не менш драматичний сценарій, ніж будь-який показ Armani на міланському подіумі.
Що говорить заповіт
Згідно з документом, спадкоємці мають протягом 18 місяців після смерті Армані продати 15% компанії. Згодом, у проміжку від трьох до п’яти років, вони зобов’язані передати тому ж покупцеві ще від 30% до 54,9%. Таким чином, контрольний пакет поступово перейде до нових рук.
«Альтернативою має стати IPO — розміщення акцій на біржі»,
— йдеться у заповіті.
Пріоритет, за словами Армані, мають отримати три гравці глобального люксу: французький конгломерат LVMH, косметичний гігант L’Oréal та світовий лідер у сфері оптики EssilorLuxottica. Також допускається розгляд інших модних і люксових компаній, із якими Armani вже має комерційні зв’язки.
Імперія, побудована на контролі
Важливо пам’ятати: Армані був єдиним великим акціонером компанії, яку заснував ще у 1970-х разом із партнером Серджо Ґалеотті. І протягом десятиліть він тримав у своїх руках усе — від творчих рішень до управлінських процесів. Відсутність дітей означала, що прямого спадкоємця бізнесу у нього не було.
У 2024 році компанія Armani продемонструвала стабільний дохід у розмірі €2,3 мільярда ($2,7 мільярда). Проте прибутки знизилися — на фоні загальної кризи у fashion-індустрії. Це ще раз підкреслює: навіть бренди з історією та сильним ДНК не застраховані від економічних потрясінь.
Чому це рішення важливе для ринку
Заповіт Армані — це не лише юридичний документ. Це своєрідний меседж до індустрії, яка сьогодні балансує між незалежністю і глобальною консолідацією. У випадку продажу бренду LVMH ми отримаємо ще один приклад розширення імперії Бернара Арно, який уже володіє Dior, Fendi, Louis Vuitton та десятками інших марок.
L’Oréal, своєю чергою, могла б розширити модний сегмент, зробивши ставку на престижність та італійську спадщину. А EssilorLuxottica — розвинути бізнес через аксесуари, де окуляри Armani традиційно мали міцні позиції.
Що чекає на Armani далі
Питання полягає не лише у фінансах. Це питання спадщини. Чи зможе бренд зберегти той баланс мінімалізму, строгості та стриманої чуттєвості, яким він завжди відрізнявся? Чи стане він частиною великої корпорації, де кожна марка — лише елемент портфеля?
Заповіт, без сумніву, створює умови для того, щоб ім’я Армані не зникло, а продовжувало жити в структурованому й прогнозованому майбутньому. І водночас ставить перед спадкоємцями складний вибір: піти шляхом продажу чи довіритися ринку капіталів.
Історія Armani ще далека від завершення. Заповіт Джорджо Армані перетворився на своєрідну дорожню карту для спадкоємців і виклик для індустрії. Він демонструє, що навіть у найконсервативніших будинках моди неминуче настає момент трансформації.
Тепер усі погляди прикуті до того, хто візьме під своє крило бренд — LVMH, L’Oréal, EssilorLuxottica чи фондові ринки. А разом із тим і до того, чи збережеться той дух елегантності, який Армані будував десятиліттями. Бо зрештою мова йде не лише про бізнес, а про культурний код, який став синонімом «італійського люксу».
