Що таке модна кампанія у 2025 році? У Prada є своя відповідь: це рух. Живий, чуттєвий, колективний. У новій кампанії осінь-зима — 2025/26 Міучча Прада та Раф Сімонс відмовляються від застиглих образів та ідеалізованої статики на користь документального відчуття життя. Під назвою Prada Motion Pictures ця серія кадрів і фільмів стає не лише візуальною інтерпретацією колекції, а й спробою зафіксувати саму суть існування як вона є: неідеальну, імпульсивну, сповнену несподіваних рухів. Це як вправа з колективної чуттєвості.
Презентуючи осінньо-зимову колекцію 2025 року, Prada створює образ моди, що живе і дихає. Замість позування — рух, замість штучної краси — динаміка, трансформація, розвиток. Головна ідея кампанії — у русі: моделі на знімках ніби прямують до невідомого пункту призначення.
Фотограф Олівер Хедлі Пірч знімає моделей як людей у дорозі, що перебувають у постійному русі. Його світлини не намагаються пригладити реальність, навпаки — вони фіксують спонтанність, колективність, випадковість. У цьому — вся суть колекції, яку Міучча Прада та Раф Сімонс називають вільнішою за попередні сезони.
Це і візуально, і концептуально — радикально інший підхід до кампейну. Зазвичай у модній фотографії прагнуть абсолютного контролю над зображенням, позою, поглядом, освітленням. У Prada Motion Pictures це правило не працює. Тут немає зупинки в часі — є лише фіксація моменту, що минає. І ця фіксація парадоксальна: фото ніби «зупиняють» рух, але водночас зберігають у кадрі його вайб.
Фільми, що супроводжують кампанію, зняті режисером Френком Лебоном, поглиблюють це відчуття: рух знято у 360-градусному сповільненні, але без постановки. Це не хореографія, а радше інстинктивна хода, перетин людських траєкторій. Кожен кадр — як зіткнення, кожен крок — як мікроімпровізація. Ці мініфільми фіксують усі «недосконалості»: випадкові рухи, імпульсивні реакції, зорові контакти. Усе те, що зазвичай прибирають у монтажі, тут — основа оповіді.
Цікаво, що на знімках моделі не виділені як герої — вони функціонують як частина колективу. Це не персоніфікована мода, не культ особистості. Це колективний портрет. І в цьому теж відчувається головна ідея кампанії — групова енергія, синергія руху. Саме так Prada говорить про нову моду: як про мову взаємодії.
Фердінандо Вердері, креативний директор кампанії, вміє працювати з концепціями. У попередніх сезонах він уже випробовував інші жанри — зокрема, театральність і кінематографічність у кампаніях. Але цього разу є зміщення фокуса: Фердінандо не лише будує образ, а й дозволяє йому розсипатися. Простір у кадрі не геометричний, не симетричний — він такий, як і реальність. Акт руху тут стає метафорою прогресу, як його розуміють Міучча Прада та Раф Сімонс, — ментального та емпатійного.
Кампанія Prada Motion Pictures — це наче коментар про сучасність: про потребу в автентичності, у реальності, у відчутті життя в моді. Міучча Прада і Раф Сімонс продовжують шукати нові візуальні форми, які резонують з реальністю: не втечу від неї, а пряме зіткнення з нею. У цьому й полягає головна сила Prada: у здатності зупинити мить, щоб прожити її глибше.