Ще вчора Каннський кінофестиваль асоціювався не лише з прем’єрами фільмів, а й із червоною доріжкою, яка щоразу перетворювалася на арену для найсміливіших модних експериментів. Але 2025 рік може стати точкою перегляду цієї традиції. Напередодні відкриття 78-го фестивалю організатори оголосили про нові правила поведінки, що фактично змінюють усталений кодекс зовнішнього вигляду. Серед іншого — офіційна заборона на оголені тіла, надто прозорі сукні та нестримну фантазію стилістів.
Протягом останніх років саме вбрання гостей дедалі більше затінювало кінопрограму фестивалю. ЗМІ щороку тиражували образи зірок, які з’являлися на доріжці майже без одягу: сукні-сітки, оголені тіла, sheer couture — усе це стало звичною частиною фестивального етикету.
У 2021 році Белла Хадід викликала фурор своїм образом від Schiaparelli: чорна сукня з декольте до пояса та прикрасою у вигляді бронхів замінила собою фільм, на який вона прийшла. А 2024-го Белла знову опинилася в центрі уваги — цього разу через абсолютно прозору сукню, під яку модель не вдягла навіть білизну.
Белла Хадід у Schiaparelli
Цьогоріч організатори вирішили покласти край подібним перформансам. У новому гіді для гостей прямо вказано:
«З міркувань пристойності оголення заборонене на червоній доріжці, як і в будь-якій іншій зоні фестивалю».
Команди, що працюють на вході, офіційно уповноважені не пропускати на доріжку тих, хто порушить ці вимоги.
Відтепер у Каннах очікують побачити класику: чоловіків — у костюмах темних кольорів, без кросівок і кедів, жінок — у вечірніх сукнях до підлоги, коктейльних сукнях, брючних костюмах або елегантних топах. У взутті — тільки витонченість, з підборами чи без. Сукні з гігантськими шлейфами, які часто ускладнюють рух доріжкою або блокують проходи в залах, теж під забороною.
На цьому тлі особливо цікаво спостерігати за реакцією індустрії. За лаштунками вже легкий хаос. Адже заяву оприлюднили буквально за день до старту, коли більшість образів уже були затверджені, сукні — пошиті і доставлені, а стилісти та зірки — на валізах. Як швидко змінити образи, де кожна деталь готувалася тижнями, — окреме питання. Отже, для тих, хто отримав «стратегічний план», головне зараз — встигнути перешити, знайти заміну або взагалі змінити концепт.
Цікаво й те, що цей раптовий поворот збігається з іншим гучним інформаційним фоном — політичним. У США Дональд Трамп оголосив про намір запровадити 100% мита на фільми, зняті за межами країни. І хоча Білий дім поки що не затвердив остаточне рішення, кіногалузь, особливо міжнародна, відреагувала миттєво: подібні заяви можуть радикально змінити розстановку сил у світовому кіно.
У цьому контексті Каннський фестиваль, що традиційно був територією свободи, вишуканості та мистецтва, опиняється в зоні тиску з кількох сторін — і політичної, і соціокультурної. Каннський кінофестиваль з'явився ще в роки Другої світової війни, коли зростання фашизму в Італії призвело до заснування альтернативи тодішньому підконтрольному уряду Венеціанському кінофестивалю. Відтоді рішуча прихильність Канн до кінематографа зробила їх маяком для кінематографістів. Незліченна кількість режисерів приїхали сюди, щоб заявити про себе.
Мішель Філіпп, Мішель Морган, Анрі Відаль, Бланшетт Бруно і Дора Долл на Міжнародному кінофестивалі в Каннах, Франція, 1900 рік
Цьогорічна програма — теж не без політичного підтексту. Наприклад, бразильський режисер Клебер Мендонса Фільо повертається до Канн із фільмом «Таємний агент», дія якого відбувається за часів диктатури в Бразилії.
«Запустити фільм на каннську “арену” — це як сісти в перший вагон американських гірок. Ти маєш бути максимально підготовлений»,
— говорить він.
Серед дебютантів — зірки, добре знайомі глядачам. Скарлетт Йоганссон, Гарріс Дікінсон і Крістен Стюарт покажуть свої перші повнометражні режисерські роботи в секції «Особливий погляд». А серед ветеранів — Том Круз, Квентін Тарантіно та Роберт Де Ніро, який отримає почесну «Золоту пальмову гілку» через 49 років після тріумфального «Таксиста».
Тож нові правила Канн — це радше сигнал: фестиваль хоче повернути фокус на кіномистецтво, а не на ефектні луки. Можливо, це стане початком великої переоцінки параду гламуру, до якого ми звикли. Ясно одне: індустрія змінюється.
