Українська студія архітектури та дизайну balbek bureau показала проєкт реновації Будинку кіно, що знаходиться у центрі Києва на вулиці Саксаганського.
Чотириповерхову будівлю у стилі радянського футуризму було зведено в 1974 році за проєктом Федора Боровика. Споруду відрізняють чіткі геометричні форми, поєднання бетону та скла, а також декоративні рельєфи. Над монументально-декоративним оздобленням інтерʼєру працювали українські гончарі, художники та керамісти.
Будівля є культурною пам’яткою та підпорядковується Національній спілці кінематографістів України. Її відкриття було приурочене до вісімдесятиріччя з дня народження Олександра Довженко.
У Будинку кіно є великий червоний (на 670 місць), синій та малий кінозали, а також конференц-зал, блакитна вітальня, ресторан «Вавилон», кафе, бар та бібліотека. На території простору відбуваються не тільки демонстрації фільмів, а й творчі зустрічі, дискусії, лекції та презентації. Зокрема в будівлі проводять покази та обговорення стрічок кінофестивалю «Молодість».
У balbek bureau підкреслюють, що будівля є прикладом оригінального дизайну 1970-х, однак наразі вона не відповідає стандартам інклюзивності та недоступна для маломобільних груп населення.
Команда планує переосмислити простір Будинку кіно та надати йому нове дихання, так, щоб між великими подіями — кінофестивалями та концертами — простір міг продовжувати активне життя. Студія розробила концепцію нового інтер'єру, що передбачає оновлення матеріалів, освітлення та меблів, а також запропонувала розділити використання приміщень будівлі на зимовий та літній період (із залученням балконів та даху).
Команда враховує важливість історичного контексту та має на меті відновити деталі, що є частиною ідентичності будівлі — декоративні монументальні елементи, орнаменти та оригінальні меблі. Проєкт передбачає мінімальне втручання в наявну архітектуру та збереження пам'ятки центрального Києва для майбутніх поколінь. При цьому простори Будинку кіно прагнуть зробити більш функціональними, додавши робочі зони та місця для відпочинку.
«Точка тяжіння основного холу — гардеробна, що може трансформуватись під виставкову поверхню чи стенд для товарів ярмарку»,
— зазначають у balbek bureau.
На першому поверсі, що виступає транзитом між входом і основною залою, запроєктували лаунж, де можна поспілкуватися, а у холі другого поверху пропонують розмістити столи для настільного тенісу. Акцентом третього поверху буде артстіна з панно, над якою працювали майстри експериментальної «Софійської гончарні» — художники, народні майстри, хіміки-технологи та архітектори 1970-х років.
«Серед наших пропозицій — переобладнання місцевої бібліотеки у формат книгарні-кав’ярні, популярний серед киян. На прохання замовників, ми розробили додаткові функції цього простору — розмістили майданчик для зйомок студентів університету ім. І. К. Карпенка-Карого, а також зону коворкінгу. Тут можна вчитися знімати, виставляти ракурси та світло. Коворкінг ми пропонуємо облаштувати за допомогою меблів-трансформерів, які можна збирати у різних комбінаціях відповідно до потреб»,
— пояснюють у balbek bureau.
На даху можуть розмістити сонячні панелі, що покращить сталість будівлі. Також команда пропонує додати пандуси та ліфт, розширити проходи і розробити зручні схеми навігації для підвищення рівня інклюзивності.
Фасад будівлі очистять та відновлять пошкоджені архітектурні елементи, зокрема панно із барельєфом на рівні другого поверху. Крім того, команда пропонує відмовитися від розміщення на ньому рекламних матеріалів та банерів і зменшити рівень візуального шуму.
«Можливість попрацювати над цією визначною локацією – справжня честь для майстерні. Як представники креативної індустрії та як кияни, ми з нетерпінням чекаємо на фінансування ревіталізації Будинку кіно. Втілення цього проєкту допомогло б цій інституції розкрити свій багатий потенціал та віднайти своє заслужене місце на культурній мапі столиці»,
— підкреслює команда проєкту на чолі зі Славою Балбеком.