Музей Гуггенхайма у Нью-Йорку 8 листопада представив нову виставку, присвячену художній течії орфізм. Вона сформувалася у Франції на початку XX століття, коли технологічні відкриття змінили уявлення людей про навколишній світ, час і простір. Орфізм має спільні риси з кубізмом, футуризмом та експресіонізмом. Для полотен, створених у цьому стилі, характерні ритмічність композицій, яскраві кольори та контраст відтінків.
Назву течії дав французький поет Гійом Аполлінер у 1912 році, відвідавши виставку художника Робера Делоне в Берліні. Автор порівнював живопис митців із грою давньогрецького співця Орфея, що міг зачаровувати своєю музикою не тільки людей, а і звірів, дерева, скелі та хвилі. Слід зазначити, що співзасновником та одним із ключових представників течії був не тільки Робер Делоне, а і його дружина — відома художниця родом з Одеси Соня Делоне.
Робер Делоне, «Симультанні Вікна», 1912
Соня Делоне — перша жінка, чиї роботи за життя виставлялися в Луврі. Попри те що мисткиня навчалася в Санкт-Петербурзі, а пізніше переїхала до Європи, дитинство в Україні та народна культура мали на неї значний вплив і чудово зчитуються в її творчості.
«Яскраві фарби я люблю. Це фарби мого дитинства, фарби України. Пам’ятаю селянські весілля моєї країни, де червоні та зелені сукні, прикрашені стрічками, літали в танці. Пам’ятаю, як ростуть кавуни та дині, помідори оперізують червоним хати. І великі соняшники, жовті з чорною серцевиною, сяють у легкому, дуже високому, блакитному небі»,
— такими спогадами поділилася у своїй автобіографії художниця.
1911 року мисткиня зшила для свого сина ковдру з клаптиків у стилі «печворк» — це підштовхнуло Соню Делоне до експериментів із кольором, якими цікавився і її чоловік Робер, а надалі вилилося у захоплення орфізмом. Художниця займалася не тільки живописом, а і створенням театральних костюмів, декору, кераміки, вітражів і авторських тканин, що вплинуло на популяризацію стилю ар деко в моді. Соня Делоне близько спілкувалася з Олександрою Екстер, Олександром Архипенком, а також Пабло Пікассо і Фернаном Леже.
Соня Делоне, «Португальський ринок», 1915
Усього на виставці «Гармонія і дисонанс: орфізм у Парижі 1910–1930» представлені понад 90 творів. Експозиція досліджує, як течія народилася і розвивалася в Парижі та як на неї вплинули інші види мистецтва: танець, музика й поезія.
Глядачам презентували не тільки полотна Робера та Соні Делоне, а й роботи Марселя Дюшана, що ввійшов в історію завдяки своїм об'єктам ready-made, зокрема знаменитому пісуару з написом R. Mutt, Франтішека Купки, Франсіса Пікабіа, Амадеу ді Соза-Кардозу, Мейні Джеллет, а також Моргана Рассела і Стентона Макдональда-Райта.
Ключовим партнером проєкту став французький бренд Alaïa. Побачити експозицію можна до 9 березня 2025 року.
Франтішек Купка, «Оголена», 1909–1910
