Мерилін Монро, одна з найвідоміших ікон Голлівуду, завжди залишалася в центрі уваги медіа, публіки та культури загалом. Її зовнішність і харизма зробили її легендою, але багато з того, що вона переживала поза камерами, залишалося невідомим. Відома фотографка Єва Арнольд змогла передати справжню суть Мерилін за допомогою унікальних знімків, які виходять далеко за межі створеного для публіки образу. Їхня співпраця тривала понад десять років, і результатом стала колекція особистих фотографій, які не просто показують Монро, а розкривають її чуйність і вразливість.
У 1978 році Арнольд видала альбом Marilyn Monroe: An Appreciation, що зібрав найцінніші моменти їхньої спільної роботи. У 2024 році цей альбом виходить у новому перевиданні, з новими фото та ексклюзивними матеріалами, завдяки старанням Майкла Арнольда, онука фотографки.
Альбом Marilyn Monroe by Eve Arnold
Мерилін Монро завжди була в центрі уваги чоловічого світу Голлівуду, де її гіперсексуалізація стала частиною публічного образу. Проте за блиском кінозірки ховалася жінка, яка прагнула знайти справжню себе. Єва Арнольд, одна з перших жінок-фотографок, які працювали в агентстві Magnum Photos, знайшла спільну мову з Монро, надаючи її образу глибини, яку так рідко дозволяли собі інші фотографи. Їхня співпраця розпочалася в 1950-х роках, коли Арнольд була однією з небагатьох жінок у сфері фотожурналістики, а Мерилін лише починала своє сходження до вершин світової слави.
Мерилін Монро наносить макіяж під час польоту до Чикаго на шляху до Бемента, штат Іллінойс, 1955 рік
Монро, яку вражали фотографії Марлен Дітріх, зроблені Арнольд, сама звернулася до фотографки з пропозицією співпраці. Їхні зустрічі та знімання перетворилися на справжнє партнерство, яке дозволило Арнольд зобразити не тільки Монро-кінозірку, але й жінку, вразливу та сильну водночас. Як зазначала сама фотографка, її знімки Мерилін відрізнялися від звичних голлівудських студійних портретів: вони були набагато інтимнішими та природнішими.
Одним із найвідоміших прикладів цієї співпраці є кадри зі знімання фільму «Неприкаяні» (The Misfits) 1961 року режисера Джона Г'юстона, де Арнольд змогла закарбувати сутність Монро не тільки в її блиску, але і в моменти самотності та втоми. Чорно-білі кадри передають складність і глибину її особистості, якою не завжди могла похвалитися зірка такого масштабу.
Мерилін Монро повторює свої репліки для складної сцени, яку вона має зіграти з Кларком Ґейблом у пустелі Невада у фільмі Джона Г'юстона «Знедолені», 1960 рік
Перевидання альбому Marilyn Monroe by Eve Arnold включає безліч нових, раніше не опублікованих знімків. Майкл Арнольд, онук фотографки, додав особистий штрих до цього проєкту, написавши вступну частину та відкривши доступ до архівів його бабусі. Примітно, що до цього перевидання долучилася й Анжеліка Г'юстон, яка написала передмову до альбому, в якій вона розмірковує про спадок Монро як жінки, яка намагалася звільнитися від стереотипів і медійного тиску.
Серед нових матеріалів — ексклюзивні фото, що не були представлені у першому виданні. Вони ще раз підтверджують унікальність відносин між Монро та Арнольд, де камера служила не інструментом створення ілюзії, а засобом передати справжню суть людини. Чуттєві та вразливі, ці фото стали символом того, як мистецтво може розкривати більше, ніж слова.
Мерилін Монро з Артуром Міллером у танці. Невада, США, 1960 рік
Мерилін Монро залишається однією з найвідоміших фігур у світовій культурі, проте за її образом завжди ховалася складна і багатогранна особистість. Співпраця між Мерилін та Єви Арнольд є прикладом того, як мистецтво фотографії може відкрити глибокі пласти реальності, приховані від публіки. Перевидання альбому Marilyn Monroe by Eve Arnold надає нове життя цій унікальній співпраці, збагачуючи її новими фото та матеріалами, які продовжують діалог між двома видатними жінками. Спадок Арнольд та Монро залишається не тільки в історії кіно та моди, але й у світі мистецтва загалом, де вони завжди будуть символами сили, краси та вразливості.
