На Національній кіностудії художніх фільмів імені Олександра Довженка відкрили пам'ятну табличку на честь її визнання одним зі Скарбів європейської кінокультури. У такий спосіб Європейська кіноакадемія відзначає важливі для європейського кіно місця, що мають історичну цінність і потребують збереження та захисту.
У відкритті взяв участь генеральний директор кіноакадемії Маттайс Ваутер Кнол. Він також є членом журі міжнародного конкурсу 55-го кінофестивалю «Молодість», який зараз триває в Києві.
«В Україні вже є один скарб європейської кінокультури — Потьомкінські сходи, а тепер до переліку додалася кіностудія ім. Довженка. Особливо важливо відзначити її напередодні сторіччя, яке студія святкуватиме у 2028 році. Нам, європейцям, потрібно знати про такі місця й оберігати їх», — сказав Маттайс Ваутер Кнол.
Також він передав вітання від президентки Європейської кіноакадемії, французької актриси Жюльєт Бінош.
«Для нас кіностудія завжди була скарбом і знаковим місцем, де працювали Параджанов, Довженко та багато інших видатних кінематографістів. Тепер вона стала знаковою і для європейської кінокультури. Дякую за цю ініціативу», — додав директор кіностудії Андрій Дончик.
Урочисте відкриття також відвідали генеральний директор «Молодості» Андрій Халпахчі, артдиректор Української кіноакадемії Олександр Шпилюк, Посол Бельгії в Україні Люк Якобс, директор Італійського інституту культури в Україні Карло Колоннелла, директор фестивалю CinEast в Люксембурзі Радек Липка, засновник кінокомпанії «Артхаус Трафік», член правління Української кіноакадемії Денис Іванов, ексдиректорка кінотеатру «Жовтень» Людмила Горделадзе.
Після церемонії гостям провели екскурсію музеєм кіностудії Довженка, де, зокрема, можна було побачити костюми, які вціліли після влучання російської ракети в цех, де зберігалася цінна колекція костюмів зі стрічок, знятих на кіностудії.
Европейська кіноакадемія повідомила про включення Національної кіностудії художніх фільмів імені Олександра Довженка до переліку Скарбів європейської кінокультури у квітні цього року. Тоді до списку додали ще дев'ять локацій у різних країнах Європи: кінотеатри Kino International у Берліні, Bio Skandia у Стокгольмі та Splendid Palace у Ризі, а також архіви й локації в Естонії, Норвегії, Сербії та Польщі. Наразі у списку, який почали формувати у 2022 році, налічується близько 70 об'єктів.
Кіностудія імені Олександра Довженка була заснована у 1927 році в Києві й спочатку мала назву Київська кінофабрика. Після завершення будівництва вона стала найбільшою кіностудією СРСР і забезпечувала близько половини радянського кіновиробництва.
Першим фільмом кіностудії став «Ванька і Месник» режисера Акселя Лундіна. Того ж року тут було знято дві короткометражні художньо-документальні стрічки — «Ясла» Михайла Кауфмана та «Одинадцятий» Дзиґи Вертова. Невдовзі сюди прийшли працювати режисери Олександр Довженко, Арнольд Кордюм, Іван Кавалерідзе, Фавст Лопатинський тощо. Першим знятим тут звуковим фільмом став фільм Дзиґи Вертова «Симфонія Донбасу» (1931). А першою кольоровою стрічкою — «Сорочинський ярмарок» Миколи Екка (1939).
У 2026 році кіностудія Довженка вже тричі зазнавала руйнувань під час ракетних ударів РФ по Києву. У червні було знищено костюмерний цех і пошкоджено 18 будівель кіностудії, серед яких головний знімальний павільйон, адміністративні та виробничі корпуси, фільмотека. У жовтні постраждала одна з найбільших та найвідоміших капітальних споруд на території кіностудії — трипавільйонний корпус.
