Просекко — напій, який неможливо звести до однієї ролі. Він водночас легкий і насичений, повсякденний і культурно глибокий. Упродовж останніх десятиліть просекко пережило вражаючу еволюцію: від локального вина з пагорбів Венето до символу сучасної елегантності, що має захопливу історію.
Колись просекко було просто… вином. Перш ніж перетворитися на невід’ємний атрибут світських подій, напій мав інше значення. До кінця ХХ століття його сприймали як регіональний продукт, прив’язаний до маленьких італійських громад, де виноробство було частиною щоденного життя — не розкоші, а ремесла.
Назва «просекко» походить від однойменного села поблизу Трієста. Саме там збереглися перші письмові згадки про виноград Глера (який раніше й називали просекко). Цікаво, що в старовинних документах напій описували як «вино для розмов»: легке, м’яке, створене не для розкішних прийомів, а для довгих вечорів у колі сім’ї.
Все змінилося на межі 2000-х. Італійські винороби зробили ривок: стандартизували виробництво, виділили зони DOC та DOCG, захистили назву на рівні ЄС і світ раптом побачив у просекко щось більше, ніж просто свіжий аперитив.
За даними OIV, лише за останні 15 років обсяг виробництва просекко зріс майже втричі. Та важливо інше — просекко стало символом нової соціальної культури: розслабленої, неієрархічної, відкритої. Це не шампанське з власним кодексом поведінки, що обмежує, а «легке свято», яке не зобов’язує.
І саме в цій відмінності криється секрет характеру просекко. Шампанське історично формувало власний етикет: складний, статусний, інколи майже церемоніальний. Його готують за традиційним методом вторинної ферментації в пляшці, що створює більш щільну структуру й глибший профіль смаку. Просекко натомість виробляють інакше — у великих резервуарах, завдяки чому воно зберігає легкість, фруктовість і ту саму невимушеність, яка зробила його популярним у сучасній культурі. Це не конкуренти, а два різні формати настрою: одне про урочистість, інше про природну свободу моменту.
Просекко є втіленням способу життя, де емоція не маскується під статус, а простота не знецінює традиції. Попри легкість, у нього все ж є свій ритуал споживання, але тонкий та ненав’язливий. Келих просекко — не про демонстративність, а про момент. Це жест, який не потребує нагоди. Його подають не «з приводу», а «з бажання». У цьому і є секрет популярності: напій стає частиною повсякденної культури, не претендуючи на роль головного героя.
Серед брендів, які продовжують класичну італійську виноробну традицію, є Serena 1881 — родинне виробництво, що бере свій початок ще у XIII столітті з мистецтва створення скла у Венеції. Їхня філософія завжди була простою: робити вина, які передають автентичність території.
У Serena 1881 просекко — це не обов’язково привід, а історія регіону, що говорить сама за себе. Лінійка Prosecco DOC бренду зберігає той самий характер: свіже звучання, чистий аромат і природну легкість, які зробили цей стиль вина впізнаваним у всьому світі. Не як тренд, а як культурну спадкоємність.
Сьогодні елегантність дедалі менше пов’язують із масштабом чи ефектністю. Вона переходить у площину легкості — уміння помічати деталі, не перевантажувати моменти й дозволяти їм звучати природно.
Просекко добре резонує з такою естетикою. Його характер не про гучність, а про делікатність: прозорий смак, тонка перліж, відсутність «драматичної» претензійності. Воно не забирає увагу на себе, а м’яко підкреслює атмосферу, роблячи щось просте особливим.
Це спосіб прожити момент, не поспішаючи і не нашаровуючи зайвого. Короткий, легкий, але саме від цього значущий.
