Витонченість і дикість, кіно і свобода, парфуми та відмова носити годинник — усе це зійшлося в одному з найяскравіших дизайнерів XXI століття. Алессандро Мікеле, ексдиректор Gucci, а нині — креативний лідер Valentino, розповів у подкасті Fashion Neurosis Белли Фройд, як його дитинство та батьки вплинули на його творче бачення. І ця історія — справжня мозаїка контрастів, що утворила цілісну естетику, яку ми сьогодні впізнаємо з першого погляду.
«Моя мати завжди була ідеальною — ароматна, бездоганна. А батько був схожий на цигана. Вони ніколи не намагалися змінити одне одного, і все життя залишалися у своїх світах»,
— каже дизайнер.
Незвичайна пара, з якої почалося все
Історія Алессандро починається задовго до його народження у листопаді 1972 року. Вона починається з випадкової зустрічі, з відкладеного побачення. Мати Алессандро, Еральда, мала сестру-близнючку Джуліану. Вони були нерозлучні, носили однаковий одяг, мали однакові зачіски, разом ходили на побачення. Одного вечора хлопець, з яким мала зустрітись Еральда, захворів і надіслав замість себе друга — загадкового, мовчазного, з довгим волоссям і художньою душею. Так Еральда познайомилася з Вінченцо Мікеле.
«Моя мати була гламурною жінкою 1950–60-х, а батько — справжній хіпі, який писав поезію, грав на інструментах і спілкувався з вітром. Вона казала, що він був красивим, але настільки диким і несхожим на неї, що перший рік стосунків був для неї суцільним стресом»,
— згадує Мікеле.
Незважаючи на всі протиріччя, пара залишалася разом усе життя. Це не була любов із розумінням — радше любов-виклик, любов-пошук. У цьому союзі вишуканість і абсолютна безтурботність жили під одним дахом. І саме ця динаміка стала внутрішньою формулою майбутнього дизайнера.
«Дитинство» — фото Алессандро Мікеле
Два полюси однієї особистості
Естетичні коди Алессандро Мікеле тягнуться з дитинства. У його матері, яка працювала в кіноіндустрії особистою асистенткою продюсера, був гардероб, що вражав уяву дитини.
«У мене досі перед очима мамина чорна сукня 1970-х з кольоровим вишитим метеликом на спині. Вона була простою, але неймовірно вишуканою. Це був не одяг — це був образ, цілий настрій. Її дресинг став для мене фантазією, місцем сили»,
— зізнається він.
А ще були аромати, дотики тканин, сцени прем’єр фільмів і візуальна культура, яка мимоволі формувала майбутнього модельєра. Мати навчила його системності, досконалості, вмінню тримати емоцію у візуальному жесті.
Алессандро Мікеле
А от батько став уособленням іншого — внутрішньої свободи, відмови від регламентів, часу, систем. Він був скульптором, але жив у ритмі сонця, не носив годинника і постійно запізнювався.
«Він казав: “Це не я, це місто винне. Всі ці будівлі закривають сонце”. Він не міг жити в місті, але все одно залишався тут, як дике дитя серед бетонних тіней»,
— каже Мікеле.
Саме батько прищепив йому любов до природи та тварин — мотив, який не раз з’являвся у його колекціях для Gucci. Від вишитих тигрів до змій, бджіл і левів — це все омажі дитинству, коли життя оберталося навколо трави, вітру і фантазій.
Естетика спадковості: як батьки вплинули на його бачення моди
Ретрогламур матері та екзистенційна хіпі-філософія батька — це про глибоку подвійність. Робота Мікеле завжди була наповнена парадоксами: поєднанням релігійних ікон і поп-культури, антикварної вишуканості та іронічної сучасності, візуального шуму і тонкої ностальгії.
Усе це — спроба втілити сімейну формулу. Він завжди про дві правди одночасно: про гармонію, про діалог двох несхожих світів.
«Вони були різними до кінця. Але в цьому й була їхня магія»,
— резюмує дизайнер.
У добу, коли дизайнери все частіше стають медійними персонажами, історія Алессандро Мікеле вирізняється щирістю. Це не сповідь заради інтересу публіки, а спроба описати витоки. Його мода — це глибоко особисте, побудоване на досвіді. Досвіді дитини, що спостерігала за зустріччю світів, таких різних, що аж неможливо повірити, що вони колись стали родиною.
І якщо нам здається, що ми бачимо ексцентричні речі на подіумах, можливо, насправді ми просто дивимось на віддзеркалення любові, що була дивною, але справжньою.
Джерело: Harper's Bazaar France
