Серпень добіг кінця — і разом із ним завершується літо. Час відпусток, теплих вечорів і довгих прогулянок змінюється очікуванням нового сезону. Уже відчувається подих осені, коли хочеться планувати, починати спочатку й знаходити нові сенси. Тож ми зібрали короткий огляд того, що надихало редакцію Harper’s Bazaar цього місяця: культурні події, відкриття та імена, які варто зафіксувати на межі літа й осені. Сподіваємося, серед них знайдеться щось близьке і для вас.
Поїздка в Івано-Франківськ
Мінівтеча на три дні, яка перетворилася радше на воркейшн (як завжди). Разом із подругою ми повернулися до Івано-Франківська — міста, з яким познайомилися ще перед Новим роком і дали собі обіцянку приїхати влітку. Слово дотримали.
Програма вийшла традиційно культурною: багато гуляли, розглядали архітектуру й відкривали для себе модерністські кам’яниці початку XX століття, серед яких є роботи Яна Левинського, учня знаного львівського архітектора Івана Левинського. Зайшли на «Промприлад» — простір, який щоразу надихає, — і у новий книжковий «Сенс». Звідти, звісно, повернулися з покупками: моя знахідка цього разу — «Як виграти інформаційну війну» Пітера Померанцева (так, мої інтереси завжди дуже різнопланові).
Без відпочинку теж не обійшлося: коктейль на даху готелю із видом на місто під час заходу сонця, кілька годин у спа й басейні — і здається, ніби три дні дорівнюють повноцінній відпустці. Тепер у нас нова традиція: повертатися в Івано-Франківськ у різні пори року. Наступна зупинка — зима.
Harper’s Bazaar Summer Reading: літературний вечір у Києві
Щороку я особливо чекаю на наш Harper’s Bazaar Summer Reading — наш захід, який поєднує моду, літературу й живу розмову про культуру. Для мене він завжди асоціюється з історією журналу, який ще у XIX столітті відкривав нові голоси для світу, друкуючи оповідання та романи у своїх випусках. І ця традиція, хоч і трансформувалася, все одно продовжується вже тут, у Києві.
Цього літа ми зібралися в ресторані «Прага», аби провести вечір із сучасними українськими авторами, які творять нашу літературу просто зараз. Це була подія з тієї категорії, коли слова звучать по-справжньому голосно, а тексти ще довго відлунюють після прочитання.
На сцені виступили: Ірена Карпа з уривками роману «Він повертається в неділю», який вийде восени; Оксана Шаварська з історіями з дебютної книжки «8000 миль самотності»; Андрій Любка з фрагментами «Щось зі мною не так»; Анна Лодигіна з уривками з нової книжки «Історії українських митців. Олександра Екстер».
І ще одна важлива частина: під час вечора ми підтримали збір Андрія Любки на автівки для ЗСУ. Це той момент, коли культура і громадянська позиція йдуть поруч, створюючи відчуття спільної справи.
Це був вечір, який хочеться повторити. Вечір, коли мода й література зустрічаються у форматі живого діалогу, і ти відчуваєш, що культура справді лікує і підтримує.
Виставка «Спека» у «Я Галерея»
Два роки тому я вперше натрапила на творчість Володимира й Людмили Лободів у «Я Галерея» у Львові. Тоді мене вразила їхня свобода й візуальна сила настільки, що ця зустріч із мистецтвом залишилася зі мною до сьогодні. Саме тому новина про київську виставку в «Я Галерея» стала сигналом: обов’язково треба йти.
«Спека» — це вода, оголене тіло, гра і водночас протест. Це вибух радості життя, що з’являється у творах від 1980-х до 2000-х: живопис, графіка, фотографії, перформанси. Лободи вміли перетворювати миттєвість — гру біля річки чи просту спільність тіла й природи — у мистецькі серії та жести спротиву буденності.
Виставка сприймається як своєрідний архів свободи. Вона нагадує, що мистецтво може бути способом жити поза рамками, а не лише їх ілюструвати. І найбільше дивує те, наскільки сучасно виглядає ця щирість: радості, присутності, простоти. Усе те, чого ми так прагнемо сьогодні.
Подорож до Греції
Традиційно серпень — сезон відпусток, тож і я розпочала місяць із довгоочікуваної подорожі. План був простим: відчувати морську сіль на шкірі щохвилини, насолоджуватися лагідними обіймами сонця від світанку й до його заходу, скуштувати грецький дзадзикі стільки разів, аби приготувати його вдома хоч із зав’язаними очима, і, звісно ж, познайомитися з історичною та естетичною частиною країни — отримати повне перезавантаження, свіжі ідеї та нові сили.
І з гордістю можу сказати, що зробити це вдалося. Тепер для мене Греція — це обіцянка повернутися сюди знову, продовжити досліджувати її й відкривати для себе нові сторони країни. Це Санторіні, який зберіг свій сліпучий блиск і шарм, хоча біло-синіх церков «як з картинки» тут значно поменшало; Іракліон, де спадщина Венеційської республіки переплітається з відбитками Османської імперії, а літаки пролітають низько-низько й просто над твоєю головою. Поки що це тільки дві невеличкі точки на карті, проте я вже мрію розширити свою мапу.
Книга «За Перекопом є земля», Анастасія Левкова
Підзаголовок книги — «Кримський роман», проте, як на мене, насправді це «Роман із Кримом». Він щирий і чесний, бурхливий і захопливий. Прочитавши його, я пошкодувала лише про те, що була в Криму надто маленькою, аби сьогодні видобути з пам’яті принаймні якісь чіткі спогади.
На жаль, кінцівка роману вже відома: початок російської агресії, окупація півострова. Підбиратися до розв’язки з кожною сторінкою стає дедалі більш болісно, адже разом із головною героїнею ти починаєш любити Хан-Сарай, мріяти познайомитися ближче з культурою кримських татар, називати «турку» джезвою.
Водночас «За Перекопом є земля» — це правдиве знайомство зі складним світом Криму, де поряд мешкають нащадки жертв і загарбників, де корінний народ змушений щодня відстоювати свої права.
Книга Botticelli, Барбара Деймлінг
У серпневому «натхненні» ділюся й маленьким фрагментом свого вішліста — книгою про творчість Сандро Боттічеллі, одного з найвідоміших представників епохи Раннього Відродження та автора роботи, що стала моїм першим «коханням із першого погляду» у світі мистецтва, — «Народження Венери».
Барбара Деймлінг досліджує найвідоміші його роботи — як міфологічні, так і релігійні, що свого часу надихали таких митців, як Едгар Дега та Енді Воргол.
Інтерв'ю з українською художницею Ольгою Штейн про виставу «Гедда Ґаблер»
У серпні українська сучасна художниця Ольга Штейн дала Harper's Bazaar Ukraine ексклюзивне інтерв'ю, в якому розказала про свій дебютний театральний проєкт — виставу «Гедда Ґаблер» в Театрі на Подолі. Режисером постановки, заснованої на п'єсі норвезького драматурга Генріка Ібсена, став Давид Петросян.
Ольга Штейн поділилася з редакцією подробицями роботи над сценографією, ключовим елементом якої став акцентний хутряний диван, і над костюмами, у створенні яких взяв участь бренд BAZHANE, а також показала макети, різні версії афіші «Гедди...» і провела паралелі між оформленням вистави та роботами інших сучасних художниць, з якими мала цікаві та змістовні дискусії.
Книга Ravens & Red Lipstick: Japanese Photography Since 1945
Щомісяця я поповнюю свою книжкову колекцію новими виданнями про мистецтво, моду, дизайн чи фотографію. В серпні я обрала роботу британського видавництва Thames & Hudson, що досліджує японську фотографію з 1945 року — від суворого повоєнного реалізму до технічних відкриттів сучасності. Зображення доповнюють інтерв'ю з відомими художниками — від Дайдо Моріями до Нобуйосі Аракі та Рінко Каваучі. Авторка видання Лена Фріч через призму фотографії аналізує соціальний, мистецький та політичний контекст Японії XX століття і дає змогу дізнатися більше про особливості її візуальної культури.
Презентація роботи Лесі Хоменко «Рух»
У серпні українська сучасна художниця Леся Хоменко представила на Центральному залізничному вокзалі Києва найбільшу свою роботу: 21-метрове полотно «Рух», присвячене силі та незламності українців у часи війни. За задумом художниці, картина мала стати «дзеркалом» підйомника, який перетворився на центральний образ роботи. Леся Хоменко зобразила реальних людей: військових, журналістів, художників і випадкових пасажирів вокзалу — які одночасно опинилися на ескалаторі. Картина стала продовженням персональної виставки художниці «Уявна відстань» у PinchukArtCentre, яка відкрилася 28 серпня.
Скельне місто Адршпах — камʼяна перлина Чехії
Цього місяця вдалося побувати в одному з найвражаючих природних місць Європи — скельному місті Адршпах, розташованому в Чехії. Це заповідна зона з унікальними кам’яними утвореннями, озерами та лісами. Прогулянка вузькими стежками між величезними скелями справляє потужне враження: природа тут ніби створила власну архітектуру. Адршпах — ідеальне місце для перезавантаження і відчуття спокою.
Мошненський замок
Я давно була знайома з цим замком ззовні — його фасад неможливо не помітити: казковий силует, готичні вежі, мальовниче розташування. Але цього разу вдалося вперше побачити інтер’єри. Вони справили не менше враження: багато дерева, старовинні деталі, атмосфера справжнього історичного простору. Відчуття, ніби потрапляєш у таємничий світ, де збереглася тиша й естетика минулих століть.
Фільм «Мегаполіс» (2024)
Нарешті переглянула фільм «Мегаполіс» — один із найочікуваніших релізів 2024 року. Робота Френсіса Форда Копполи справді вражає: візуально складна, з експериментальними сюжетними лініями та нетиповою подачею. Це не масове кіно, а радше авторський проєкт із власним ритмом і глибиною. Залишилось багато тем для роздумів і бажання переглянути ще раз. Натхнення вистачить ще на місяць!
Презентація KEVIN.MURPHY в A's Laboratory
Днями один з наших улюблених брендів догляду для волосся — KEVIN.MURPHY з'явився в A's Laboratory, який тепер і є його офіційним ритейлером. На честь цієї події ми відвідали івент, що став останнім цим літом. Багато морозива, експрес-вкладання, техніки яких ми точно забираємо у свій арсенал, а також безліч корисних порад із догляду за волоссям — наш hair geek був в абсолютному захваті.
Instagram: @aslaboratory
Нова помада LE ROUGE VELVET MATTE від GIVENCHY
Нещодавно ми вперше за довгий час нанесли на губи щось окрім блиску, і це була нова помада у стіку від GIVENCY. Неймовірно стійка, з матовою текстурою і насиченим кольором, вона нагадала нам, як ми любимо фарбувати губи. Її відтінки перетікають з більш нюдових, до пудрово-рожевих і делікатно-червоних, залишаючи простір для вибору того самого «свого» кольору. Що важливо, вона зовсім не стягує губи й ледь відчувається на них, зволожуючи та даруючи невеликий plumping-ефект.
Гідрогелеві маски від Medicube
Одна з найприємніших для нас ідей, як провести вечір, — вдома з маскою на обличчі. Цього місяця ми відкрили для себе гідрогелеві маски від Medicube. Їхня текстура нагадує желе, а кольори — солодку вату. Однією з наших фавориток є маска з PDNR та колагеном, яка неймовірно зволожує обличчя, прибирає набряки, візуально підтягує шкіру та дарує свіжий вигляд, ніби ви щодня спите по 8 годин і вам зовсім не відомо значення слова «стрес».
Німецький бренд NEWSHA представив нову українську амбасадорку
Німецький бренд професійного догляду за волоссям NEWSHA, відомий своїми cruelty-free формулами та фірмовими ароматами, що поєднують свіжість і розкіш, вже понад 15 років задає тон у сфері свідомого бʼюті. Його засоби створені на основі натуральних компонентів та сучасних технологій, аби забезпечити якість салонного догляду вдома. Амбасадоркою бренду стала Дарія Волошина — бʼюті-візіонерка, засновниця Aweskin і The Beauty Room. Разом із NEWSHA вона уособлює нову культуру догляду, де чесність, естетика й турбота про волосся стоять вище за маркетингові гасла. Їх синергія має основну мету допомагати щодня робити усвідомлений вибір на користь себе, інвестуючи у здоров’я, впевненість і красу.
