Нині цифрові технології й наукові інновації проникають у всі сфери нашого життя, і модна галузь не є винятком. Завдяки прогресу, що відбувається семимильними кроками, індустрія віднаходить нові альтернативи таким матеріалам, як хутро та шкіра, зменшує екологічний слід текстильної промисловості й навіть впроваджує смарт-рішення в дизайни звичних усім аксесуарів.
Не менш активно у світі fashion запроваджуються й технології штучного інтелекту. Вже сьогодні бачимо чимало рекламних кампаній, створених з його допомогою, і кожна з них викликає численні дискусії в Мережі та експертному середовищі.
У серії матеріалів «Модний вектор» Harper`s Bazaar Ukraine пропонує з’ясувати, чому The Row може продавати в’єтнамки за 780 євро, доки інші люксові гіганти спостерігають падіння продажів до -25%; як споживчі звички Gen Z змінюють глобальний ринок і до чого призведе стрімке зростання AI-технологій в індустрії.
Які екологічні інновації впроваджують бренди та як цифрові технології змінюють устрій модної індустрії — розповідаємо нижче.
Новаторка сучасного світу моди — Айріс ван Герпен
Хоча її ім’я лунає значно рідше, ніж багатьох інших дизайнерів, саме Айріс ван Герпен належить титул великої експериментаторки сучасного світу моди. Адже вона не просто творить сукні, а розкриває нові підходи до роботи, впроваджує нові матеріали й методи. У своїй творчості Айріс не цурається новітніх технологій, а чимало з її експериментів згодом стають стандартною практикою в індустрії.
Наприклад, Айріс ван Герпен була першою дизайнеркою, яка інтегрувала 3D-друк у високу моду. Вона використовує лазерну різку, а також послідовно працює з біологічними матеріалами. Серед них: міцелій, водорості, біополімери та ферментаційні структури. Ван Герпен об'єднується з біологами, фізиками, інженерами, нейронауковцями, розвиваючи напрямок біодизайну.
Під час Тижня моди Haute Couture сезону осінь-зима — 2025/26 бренд Iris Van Herpen представив на подіумі «живу» сукню, створену зі 125 мільйонів біолюмінесцентних водоростей, які світяться у відповідь на рух. Виріб було розроблено у співпраці з біодизайнером Крісом Белламі.
Окрім нього, Iris Van Herpen долучив до створення лінійки японську компанію Spiber. Спільно вони виготовили сукню з білими пелюстками, виконаними з єдиного промислово виготовленого штучного протеїнового волокна у світі — Brewed Protein, білку на біологічній основі, отриманого шляхом ферментації цукрового очерету.
«Ця колекція — співпраця із самою природою. У часи втрати біорізноманіття біодизайн закликає переосмислити, як ми використовуємо матеріали, уявити майбутнє, де всі продукти людського дизайну не лише надихаються природою, а й інтегровані в неї»,
— прокоментувала Айріс ван Герпен.
Сьогодні біодизайн демонструє, що його технології не є примарами майбутнього. Це чітко визначена траєкторія, якою розвивається мода. Дедалі більше брендів шукають альтернативи популярним в індустрії матеріалам у міцелії грибів, бактеріях і водоростях, а також вирощених у лабораторіях біополімерах.
Водночас біодизайн виходить за межі екологічної повістки. Він відмежовується від неї, говорячи про культивацію одягу, а не його пошиття. Біодизайн ставить під сумнів ідею нескінченного виробництва, працює з обмеженістю ресурсів. Він транслює відповідальність на противагу надлишку.
Стелла Маккартні — піонерка екологічних технологій у модній індустрії
Коли йдеться про першовідкривачів у світі моди, на думку одразу спадає Стелла Маккартні. Вона не лише задає стандарти в eco-awareness, а показує, як наукові розробки можуть ставати основою sustainable-політики бренду.
Так, колекція Stella McCartney сезону весна-літо — 2025 не лише закликала до захисту птахів, а й на 91% була sustainable. Зокрема, легендарна сумка Ryder була виготовлена з інноваційної веганської шкіри Hydefy на основі міцелію грибів і відходів цукрової тростини.
Задіяні у її виробництві гриби були знайдені в гарячих джерелах Єллоустоунського національного парку, що у Сполучених Штатах, під час досліджень, підтриманих NASA. Однак ключова особливість Hydefy — у запатентованій технології ферментації, яка дозволяє вирощувати міцелій менш ніж за три дні. Таким чином Hydefy значно зменшує споживання ресурсів, викиди парникових газів і забруднення навколишнього середовища, адже виготовлення інших варіантів синтетичної шкіри часто потребує кількох тижнів.
Згодом у сезоні осінь-зима — 2025/26 Stella McCartney презентував Yatay M — веганську альтернативну шкіру, виготовлену з міцелію грибів, переробленого поліестеру та біополіуретану.
Екоінновації: не лише альтернативна шкіра
Новітні технології в межах політики сталого розвитку використовує і Loewe. У 2025 році бренд представив інноваційний матеріал Orange Fiber, що дозволяє зменшити екологічний слід текстильної промисловості.
Як розповідають у Loewe, кожного року світ виробляє близько 32 мільйони тонн апельсинових шкірок, і більшість із них так і лишаються сміттям. Бренд пропонує інтегрувати їх у виготовлення одягу.
Orange Fiber створюється із побічного продукту перероблення цитрусових, тобто м’якоті, що лишається після віджимання соку. В результаті отримуємо довговічну, приємну на дотик тканину, що має на 100% рослинне походження, не вимагає шкідливих хімікатів у процесі свого виготовлення та не шкодить довкіллю після завершення циклу використання.
Як інтегрують у дизайн смарт-технології: приклад Coperni
У сезоні осінь-зима — 2025/26 Coperni доводить свій статус бренда-піонера у використанні передових технологій. Він представив колаборацію із Ray-Ban і Meta — розумні окуляри, що мають 12-мегапіксельну камеру і систему з п’ятьма мікрофонами, а також непомітні динаміки з відкритим навушником.
Окуляри дозволяють робити фото й знімати відео, вести прямі ефіри у Facebook та Instagram, дзвонити й надсилати повідомлення через WhatsApp, Messenger і SMS.
Окрім цього, у сезоні весна-літо — 2026 Себастьян Меєр та Арно Ваян презентували лінійку C+, що завдяки запатентованій формулі пре- і пробіотиків, які активуються від тепла тіла, руху й дотику шкіри, відновлює та м’яко лікує шкіру.
Штучний інтелект: експеримент чи вагомий інструмент
Разом зі смарт-технологіями у галузь активно проникає й штучний інтелект. Протягом останніх років він перетворився на цілісну систему, що докорінно змінює індустрію, перебудовуючи процеси розробки дизайну і виробництва, знімання рекламних кампаній і формування маркетингових стратегій.
AI-технології охоплюють буквально всі процеси: від аналізу і прогнозування майбутніх тенденцій і роботи великих виробничих команд до покращення клієнтського досвіду. Водночас повсюдне використання штучного інтелекту досі викликає численні дискусії як щодо його впливу на традиційні уявлення про моду, так і щодо етичності застосування ШІ.
У центрі обговорення дедалі частіше опиняються бренди, які використовують AI для створення рекламних кампаній. Серед люксових гігантів — Victoria Beckham, який у 2024 році презентував сумку Dorian. Тоді бренд прагнув розмити межі між реальністю і віртуальним світом, водночас відсилаючи до роману Оскара Уайльда «Портрет Доріана Грея». Одну зі світлин кампейну супроводжував підпис:
«Не все є тим, чим здається».
Відкритість до технологій штучного інтелекту у 2025 році продемонстрували й масмаркет-бренди. Йдеться, звісно, про H&M і одну з найобговорюваніших кампаній року. Так, до участі в зніманні бренд запросив не реальних моделей, а їхніх цифрових двійників.
«Вона як я, проте без джетлагу»,
— каже цифрова копія Матільди Гварліані.
H&M не просто створив цифрові копії, а передав усі права на них самим моделям. Тож саме реальні жінки вирішуватимуть, чи давати дозвіл на використання їхніх віртуальних копій, і отримуватимуть за це прибуток.
Вільма Шьоберг, одна з учасниць кампанії, поділилася, що відчула захоплення і водночас легкий дискомфорт, уперше побачивши результат AI-роботи. Та на її думку, цифрові двійники — доказ того, що сучасні технології можуть покращити роботу моделей, а не замінити їх.
«Нарешті знайшовся спосіб бути в Нью-Йорку і Токіо у той самий день»,
— додала Яр Агуер.
Рекламна кампанія H&M продемонструвала не тільки відкритість індустрії до впровадження штучного інтелекту і її готовність до ще більшої віртуалізації, а й стала причиною численних дискусій. Найперше, через занадто ідеалізовані аватари моделей. У світі, який протягом десятків років веде боротьбу за різноманіття і репрезентативність, зображення таких у буквальному сенсі штучних тіл може означати великий крок назад.
Разом із тим виникає й питання, чи зможуть цифрові двійники викликати емпатію в реальних людей. Чи зчитуватимуть емоції та чи розумітимуть меседжі знімання споживачі, якщо з екрана до них промовляє чиясь копія? Не менше експертів турбують і робочі місця, які можуть бути втрачені через повсюдне використання AI-моделей, адже знімальний процес вимагає роботи як у кадрі, так і поза ним.
Відповідь на ці та чимало інших запитань нам належить дізнатися в подальші роки, адже різноманітні технологічні рішення продовжують проникати у fashion-індустрію дедалі глибше.
