Учора, 19 січня, пішов із життя видатний італійський кутюр’є Валентіно Гаравані, що в епоху бурхливого розвитку prêt-à-porter творив нову безкомпромісну елегантність і лишався відданим принципам от-кутюр. Він формував еталон витонченості, ставив жінку в центр уваги із запатентованим кольором Valentino Red і створював вбрання для таких ікон стилю, як Елізабет Тейлор та Одрі Гепберн.
Хоча Валентіно Гаравані ніколи не був публічною особою, його стиль життя неодмінно привертав увагу. До того ж дизайнер завжди сміливо висловлював свою позицію: як соціально-політичну (варто лише згадати його Peace Dress 1991 року), так і щодо модної індустрії. Валентіно відверто говорив про власний творчий шлях і прагнення, критикував стилі та епохи. Він був єдиним дизайнером, який погодився взяти участь у зніманні фільму «Диявол носить Prada».
Сьогодні пропонуємо вам вшанувати спадщину великого майстра Валентіно Гаравані, пригадавши деякі з його найвідоміших висловлювань про моду і стиль.
Валентіно Гаравані з юного віку мав пристрасть до красивих речей — навіть його дитяче взуття було пошите на замовлення. І хоча власний шлях він розпочав роки по тому, розореним, у кімнаті для покоївки на вулиці Ренн у Парижі, майбутній кутюр’є завжди відчував потяг до дизайну. Ба більше, він точно знав, чого хочуть його клієнтки.
«Ще з дитинства я захоплювався дизайном, і мені дуже пощастило робити те, що я любив усе своє життя. Мало що може бути кращим за цей дар».
«Я знаю, чого хочуть жінки. Вони хочуть бути красивими».
Від дня заснування бренду Valentino 1960 року до завершення кар’єри Валентіно Гаравані у 2008-му минули цілі модні епохи. Однак дизайнеру вдалося лишитися вірним власному стилю, і він дійсно пишався цим, пригадуючи стилі різних років.
«Я особливо вдячний за те, що мені вдалося зберегти свій власний стиль протягом десятиліть, незважаючи на численні зміни, що відбулися у світі моди».
«Я мов вантажний поїзд. Працюю з деталями, збираю їх та граю з ними роками, але завжди залишаюся на одному шляху».
«У мене є улюблене модне десятиліття: 60-ті. Це була свого роду маленька революція; одяг був дивовижний, але не надто перебільшений».
Якщо 1960-ті були улюбленою епохою Валентіно, то 1980-ті роки дизайнер не любив. І відкрито говорив про це у своїх інтерв’ю:
«Мені зовсім не подобалися 80-ті; це був вульгарний період моди».
«...Сукні були непропорційні. Зачіски була жахливі. Я ненавидів те взуття».
Водночас Гаравані подобалися нульові роки, хоча він і продовжував критикувати різні аспекти індустрії.
«Я люблю 2000-ні, бо тоді всі почали любити високу моду».
«На жаль, найкращі фотографи не приділяють особливої уваги одягу. Якщо вони вирішать покласти сукню у ванну або перед коровою в сільській місцевості, де всюди бруд… Отже, сукні повертаються... просто на смітник».
Дбав Валентіно Гаравані й про власну спадщину в моді. Його ім’я продовжує жити й сьогодні в Домі Valentino, а також у фундації Fondazione Valentino Garavani e Giancarlo Giammetti та культурному просторі PM23, що й став місцем прощання з кутюр’є.
«Я радий, що тисячі студентів, молодих дизайнерів і людей світу моди зможуть побачити й вивчити мою роботу в усіх її аспектах».
«Сподіваюся, люди скажуть: «Містер Валентіно, він щось зробив для моди, чи не так?»
