Коли ми говоримо про Іва Сен-Лорана, ми говоримо не лише про великого кутюр’є. Ми говоримо про цілий світ — витончений, наповнений драмою, інтуїцією і дуже особистими зв’язками. Його модний дім став не лише простором створення образів, а й місцем, де розгортались глибокі історії довіри, дружби, захоплення. І в центрі цих історій — жінки. Не просто моделі чи акторки. А ті, хто зворушував, бентежив, викликав. Ті, хто змінював хід думки дизайнера, навіть якщо сам він ніколи не говорив про це вголос.
Понад усе Сен-Лоран цінував жіночу багатогранність. Він вмів бачити силу у вразливості, поезію у контрастах і свободу у тому, що інші вважали епатажем. І хоча його близький соратник П’єр Берже не любив терміну «муза», саме ці жінки формували ауру бренду Yves Saint Laurent. Вони не надиктовували ідеї — вони жили поруч. Вони були свідками. Вони були частиною.
Лулу де ла Фалез, Ів Сен-Лоран і Бетті Катру в 1978 році
Бетті Катру та Ів Сен-Лоран: двоє бунтарів у нічному Парижі
Бетті Катру згадує Іва Сен-Лорана не як ікону моди, а як компаньйона у божевільних пригодах. «Ми були як двоє поганих дітей — трохи зухвалих, незадоволених, егоцентричних. Але нам було шалено весело», — зізналась вона Harper’s Bazaar France у 2023 році. І додала: «Ми не говорили про моду. Ми говорили дурниці й кепкували з усього світу».
Їхня дружба зародилася випадково — на вечірці в «Режин'З Монмартр», як це часто буває в Парижі. Але саме Бетті стала дзеркалом, у якому дизайнер міг бачити себе іншого: вільного, емоційного, вразливого. Вона була його тінню, його жіночим альтер его. Ідеал без потреби в ідеалізації.
Ів Сен-Лоран і Бетті Катру на вулиці перед вечіркою, організованою Енді Уорхолом у Factory, Нью-Йорк
Віктуар Дутрлео — перша, хто показала, як «рухається» мода
Її зріст був далекий від стандартів подіуму, але саме вона стала улюбленицею Dior — і саме вона першою захопила Іва, коли той прийшов працювати у модний дім у 18 років. Віктуар навчила його головного: одяг має жити в русі. Коли Сен-Лоран заснував власний бренд у 1961-му, вона без вагань пішла за ним.
Ів Сен-Лоран і Віктуар Дутрлео 4 лютого 1963 року
Даніель Люке де Сен-Жермен — жінка, для якої створили смокінг
Їй було лише 19, коли вона прийшла до Yves Saint Laurent. Руда, сучасна, незалежна — вона миттєво стала героїнею його одягу. Для неї він створив перший жіночий смокінг, першу сафарі-жакетку, легендарну прозору блузу, яка оголювала груди — і шокувала світ.
Її легендарні знімки 70-х нещодавно знову повернулися до публіки — їх експонував Музей Yves Saint Laurent у 2024 році.
Даніель Люке де Сен-Жермен у сукні з колекції haute couture осінь-зима 1968 року від Saint Laurent
Катрін Денев — голос і серце епохи
Їхня зустріч відбулась у 1965 році. Денев було 22, вона була одружена з Девідом Бейлі й готувалася до зустрічі з королевою Великої Британії. Одягнути її мав лише Сен-Лоран. А згодом, коли Денев отримала роль у «Денній красуні» Бунюеля, вона наполягла, аби костюми для фільму теж створював саме він.
Її вірність YSL була абсолютною — як на зустрічі з Гічкоком, так і на прем’єрах, зйомках, фотосесіях. Їхні листи зберегли ніжність і довіру — це була дружба, що вийшла далеко за межі моди.
Ів Сен-Лоран і Катрін Деньов у Парижі, вересень 1966 року
Лулу де ла Фалез — некоронована королева еклектики
Її називали німфою з тілом гермафродита. Так писав сам Сен-Лоран у записках на вулиці Бабілон. Лулу була дочкою аристократа, одягалась на блошиних ринках, виглядала як інопланетянка і завжди була справжня. Вона не просто надихала — вона працювала разом з Івом.
У 1972-му Лулу приєдналась до студії YSL і залишалась там понад 30 років, відповідаючи, зокрема, за аксесуари. Вона формувала смак дому, граючись контрастами й емоціями — так, як могла лише вона.
Ів Сен-Лоран, Лулу де ла Фалез, Франсуа Катру і Бетті Катру в 1971 році
Летиція Каста — остання муза
Коли у 1996 році на порозі модного дому з’явилась Летиція Каста, їй щойно виповнилось 18. А Сен-Лорану — 60. Але він побачив у ній щось більше ніж красу. Він побачив завершення кола. Вона стала нареченою подіумів, закривала його покази у весільних сукнях з квітами або пір’ям рідкісних птахів. Можливо, вона була останньою — символічною — музою великого дизайнера.
Ів Сен-Лоран і Летиція Каста на показі колекції Haute Couture весна-літо 2000 року.
Музи чи щось більше?
П’єр Берже наполягав: не називайте їх музами. Вони були стилем, відчуттям, станом. Можливо, саме тому їхній вплив був таким потужним. Вони змінювали самого Сен-Лорана. А він уже змінював усе інше. Серед актрис і моделей, художниць і аристократок були й ті, хто залишився поза заголовками: Зізі Жанмер, Маріса Беренсон, Елізабет Тейлор, Кату́ша Ньян, Мунія Оросман. Вони — як нічні вогні Парижа: не всі ми їх бачимо, але саме завдяки їм світло не згасає.
Джерело: Harper's Bazaar France
