Показати, що свобода бути собою, не зважаючи на нав'язані стереотипи, є основною цінністю кожної людини, — така мета Олени Вишнякової. Засновниця трьох освітніх інституцій, психологиня, консулка, авторка книги «Мама in Balance», успішна бізнесвумен і мама чотирьох дітей.
У фокусі фотосесії — боротьба зі стереотипами. Чому ви зацікавилися цією темою?
Я часто стикаюся зі стереотипами, і мені цікаво, чому вони існують. Дитячі садочки не знають поділу здібностей за гендером, і там дівчатка часто досягають кращих результатів завдяки своїй уважності та старанності. Це видно й у школах, університетах — вони отримують дипломи, що повинні відкривати рівні можливості. Однак у реальному житті стереотипи все ще існують, і є багато професій, що досі вважаються «нежіночими». Але фізично та інтелектуально жодних обмежень для жінок немає. Коли донька чоловіка вирішила стати воєнною юристкою, я не стала здивовано запитувати: «Чому це нежіноча професія?» Ми підтримали її вибір. Зараз, під час війни, вона — одна з небагатьох спеціалісток з документування воєнних злочинів і працює на високому рівні в професії, яку відстояла.
Існує стереотип: хлопчикам треба говорити, що вони розумні, а дівчатам — що вони красиві. Ви згодні?
Ми з чоловіком вирішили не підтримувати ці стереотипи. Нашим дітям ми не говорили: «Ти розумний» чи «Ти красива». Ми запитували: «Як ти будеш заробляти?» Вони з дитинства займалися бізнесом: пекли печиво, продавали його, організовували гаражні розпродажі. І ми наголошували, що хоча фізична праця має свої ліміти, але завжди можна заробити більше, працюючи головою. Це було своєрідним «щепленням» від страху стати керівником у молодому віці. Це дало результат: мій син на 16 років попросив кавоавтомат — досить дорогий презент. Через рік він повністю окупив апарат, взяв у нас із чоловіком позику й купив 8 таких автоматів. А ще за рік викупив частку бізнесу, що їх виробляє. Зараз йому 18, і він займає 90% ринку кавоавтоматів в Україні.
Я вважаю, що концентрація на вроджених здібностях не веде до якісного розвитку. Зрозуміло, як мати, я своїх дітей огортаю компліментами і про красу, і про розум, але підсвічую більше їхню працю, зусилля і результати. І вони розуміють, що результат залежить від зусиль, а не від вроджених здібностей.
А що ви відчуваєте, коли опиняєтесь у компанії красивої, але не дуже розумної людини?
За своєю освітою я психологиня, і нас вчать приймати людей такими, якими вони є. Якщо я перебуваю в компанії дуже красивої жінки, але не відчуваю її інтелектуального потенціалу, я не почуваюся роздратованою. Для мене це не має значення. Бо навіть якщо вона не здатна підтримати розмову про Платона, можливо, в неї є бізнесова жилка, і це мене дуже зацікавить. Вона може мати інші таланти, і це важливо. Я завжди відкриваюся до нових людей і їхнього досвіду, навіть якщо це інші сфери, не ті, які я звикла обговорювати.
Загалом я люблю людей. Моя дипломатична практика і психологічна освіта допомагають мені знаходити підхід до кожного: з кимось я говорю про Платона, з кимось — про буденні речі.
Ви крута менеджерка. Чи можете порівняти ваш підхід у вихованні й у бізнесі?
Мій підхід однаковий у бізнесі та в особистому житті. У бізнесі я даю багато свободи: ставлю чітке завдання і запитую за результат. Мені не важливо, як це буде виконано: чи офлайн, чи онлайн, чи в останній момент (хтось працює тільки в останні хвилини, і це нормально). Так само й у вихованні: я не вимагаю ідеальних оцінок, але чітко визначаю, що оцінка не повинна бути нижчою за 7 балів і що важливо відповідально ставитися до навчання. Ти виконуєш домашнє завдання — твоя справа. Моя роль — точкова ревізія та оцінка результатів. Я не контролюю надмірно. Але якщо результат негативний, я проведу і контроль, і аудит всіх показників, які не спрацювали. (Сміється.)
Я чула від відомого режисера, що в дитинстві його мама кожної неділі посилала його в кондитерську по торт, але ніколи не дозволяла перерізати мотузку, якою він був перев'язаний, — лише піддівати її голкою. Так вона намагалася виховати в синові терпіння і посидючість. У вас є схожі приклади?
Матері із любові й турботи дійсно можуть травмувати свою дитину, не бажаючи цього. І мої діти пригадують моменти, які для них були травматичними, хоча я навіть і подумати не могла, що вони можуть це так сприймати.
Психологія — не точна наука, і суб’єктивне сприйняття — це норма. Тож для мене, напевно, було і є основним не виховувати дітей у рожевих покривалах, а навчати, як справлятися з реальним життям. Підтримка самостійності, навчання відповідальності за дотримування своїх обіцянок і свобода вибору, але й відповідальності за нього.
Щодо моїх дітей, я намагаюся навчити їх адаптуватися до реального життя. Коли моя донька скаржиться, що не може знайти спільну мову з викладачем, я даю їй практичну пораду, але залишаю можливість самостійно розв'язати проблему. Це додає їй досвіду і впевненості в тому, що можна знайти вихід з будь-якої ситуації.
Що ви намагаєтесь донести до дівчаток-підлітків, які навчаються у вашій школі?
Мені надзвичайно цікаво спілкуватися з дівчатами, порушувати важливі питання, що стосуються їхнього майбутнього, самореалізації, вміння знаходити компроміси та відкривати нові горизонти. Я проти феміністичного радикалізму, адже не вважаю, що жінка повинна конкурувати з чоловіком. Її завдання — бути на рівні з ним в інтелектуальному, професійному плані, мати спільні цінності, відчуття гідності та самоповаги.
Зараз, на жаль, багатьом нашим жінкам і дівчатам бракує фінансової освіти. Не треба далеко ходити: багато хто з нас навіть не має фінансової «подушки», а тим більше розуміння її важливості. І це одна з проблем, з якою я стикаюся щодня. Тому, окрім навчання фінансової грамотності, я вважаю важливим навчити їх цінувати партнерські стосунки, розуміти значення гармонійного сімейного життя, де важливі не лише кар'єра, але й особистісний розвиток.
Озираючись на ваш життєвий досвід, що найцінніше в стосунках?
Стосунки — це безцінний дар, і ними не можна зневажати. Важливо, щоб тебе в цих стосунках дійсно цінували. Щоб твоє слово мало вагу, а твій партнер тебе слухав і розумів. Я завжди вчила своїх дітей, що основа здорових стосунків — це відкритість і здатність говорити про все на березі, ще до того, як виникнуть непорозуміння. Вміння дотримуватися обіцянок також є важливим аспектом. А коли в стосунках наступає критичний момент, важливо мати мужність прийняти рішення про розрив, якщо цього вимагає ситуація, але водночас постаратися зберегти хоча б партнерські стосунки, якщо це можливо.
Для мене щирість жінки народжується тоді, коли вона не є повністю залежною від чоловіка, коли вона має право вибору. Адже якщо жінка повністю залежить від чоловіка, вона не може прийняти чесне і виважене рішення ані щодо себе, ані щодо стосунків. Як у відомій молитві, так і в стосунках, ми маємо мудро оцінити, що можемо змінити, з чим можемо змиритися, а з чим нам потрібно боротися чи прийняти непросте рішення про розрив. Для мене важливо, щоб жінка мала можливість самостійно визначати, на якому етапі перебувають її стосунки — в прийнятті, боротьбі чи відпусканні. Вона повинна мати право вирішувати це сама, а не погоджуватися лише з вибором партнера. Проте для мене мої стосунки та родина — це найвища цінність.
Ви багатозадачна. Чи є у вас секрет планування вашого дня?
Не думаю, що існує універсальний секрет, який підійде всім. Ми народжуємося з різними темпераментами та психологічною спроможністю до комунікації. Кожен вибирає свою модель — монозадачну чи мультизадачну. Я ж відношу себе до людей, які працюють у мультизадачному режимі. Це стосується навіть материнства. Ніхто не змушував мене мати чотирьох дітей, але я розуміла, що можу бути багатодітною мамою і справлятися з усім цим. Мені дуже важко довго залишатися в межах однієї задачі, тому завжди шукаю нові способи організувати хаос і перетворити його на систему.
Колись я навіть вирішила найняти асистента… Але це стало джерелом ще більшого хаосу. (Сміється.) Проте основним секретом мого управління різними сферами життя є делегування. Я довіряю людям, з якими працюю, але завжди перевіряю результати. Якщо людина не виправдовує моїх очікувань, я без вагань прощаюся з нею. Важливо надавати другий шанс, коли це доцільно.
У вас бездоганна репутація. Як її можна вибудувати?
Я не вірю в шаблони для створення бездоганної репутації. Це працює інакше: треба просто жити відповідно до своїх принципів. Твої публічні цінності повинні бути й твоїми особистими цінностями. Але не менш важливим є оточення, яке ти вибираєш. Кажуть, що, якщо ти озирнешся на п'ятьох людей зі свого найближчого кола, їхні сильні та слабкі сторони відображатимуть твої власні.
Тому важливо не боятися змінювати коло спілкування, прощатися з людьми, які більше не додають сенсу твоєму життю. Це вимагає сили духу. Але якщо ти найрозумніша людина в кімнаті, то ти не в тій кімнаті. Змінюй кімнату. (Усміхається.)
Я завжди шукаю «своїх» людей, тих, з ким можна побудувати справжні й глибокі стосунки. Підтримувати контакт, цікавитися справами іншого, телефонувати, писати повідомлення — все це створює ту теплу атмосферу, яку так важливо зберігати в людських взаєминах.
Час від часу я беру участь у міжнародних програмах з жіночого лідерства. В одній з них було 77 учасниць, в іншій — 51. Кожного дня я активно підтримую розмови з ними в межах small talk. Це не так складно, як здається. Уявіть, якщо ви щодня будете писати хоча б одній людині з вашого кола контактів просте «Привіт! Як твої справи?», то вже до кінця року ви опинитесь у теплому контакті з 365 людьми.
Продюсер: Ростислав Арно
Фото: AGAPOV and ARNO
Стиль: YLIKO
Гафер: Демченко Максим
Сет дизайнер: Данило Хоффман
Макіяж: Слава Чайка
Зачіска: Віталій Датсюк
Партнери: Івент-хол OASIS, Muse vintage jewelry
