Александер Скашґорд — актор, якому подобаються ролі, що виходять за межі стереотипного образу головного героя-красеня. Ми знаємо його за популярними серіалами «Велика маленька брехня», «Спадкоємці», «Справжня кров», «Вбивцебот», великобюджетними студійними проєктами («Легенда про Тарзана», «Варяг», «Ґодзілла проти Конґа») та провокативним авторським кіно на кшталт «Меланхолії» та «Безмежного басейну».
Вас може здивувати, що актор такого рівня погодився взяти участь у невеликому британсько-ірландському фільмі режисера-дебютанта. Проте тут на нього чекала саме та роль, якої він шукав.
Слово «пілліон» буквально означає «пасажирське сидіння мотоцикла». Та в англомовній спільноті байкерів-геїв статус «пасажира» також несе в собі певний підтекст сабмісивності у БДСМ-контексті. І пілліоном саме в цьому розумінні стає Колін (Гаррі Меллінґ) — безініціативний одинак, який просто пливе за течією життя. Одного разу Колін зустрічає Рея (Александер Скашґорд), неймовірно вродливого лідера байкерського квір-БДСМ-клубу. Рей пропонує Коліну стати його сабмісивом, і хлопець погоджується без жодних вагань…
Прем’єра «Пілліона», спродюсованого студією А24, відбулася на Каннському кінофестивалі у програмі «Особливий погляд». Стрічка отримала приз за найкращий сценарій, а також «кінологічну» нагороду Palm Dog — Mutt Moment: за сцени з таксою Гіппо та ротвейлером Россі, які супроводжували свого господаря на нічному побаченні.
Ця стрічка сценариста і режисера-дебютанта Гаррі Лайтона наразі має промовистий рейтинг 99% «свіжості» на Rotten Tomatoes. В українських кінотеатрах «Пілліон» стартував 26 березня. До виходу стрічки в прокат нам вдалося поговорити з Александером Скашґордом про цей проєкт у жанрі, який він сам називає домкомом.
Александере, «Пілліон» — це квір-БДСМ-ромком. Це вас заінтригувало?
Ну, я думав, що це буде більше історія про сабмісива та домінанта, ніж ромком, але вона також виявилася милою та ніжною. Тому я це називаю «домком». (Усміхається.) Початковий опис був таким: «Колін, сором’язливий одинак, іде на побачення з Реєм, загадковим лідером байкерської банди, і це стає початком дивних стосунків». Мене зачепило з першої сторінки сценарію.
Квір-тематика мені добре знайома. Мій хрещений (і він же мій дядько) — гей. Я з дитинства звик, що наявність дядька-гея нічим не відрізнялася від наявності дядька-натурала.
Я завжди був досить занурений у гей-культуру. Якщо я кудись виходжу, то зазвичай їду в гей-клуби. Багато моїх друзів із цього світу.
Це те, що мене завжди приваблювало і де я почувався комфортно.
А хлопці до вас там не чіпляються?
Саме тому я туди й ходжу щоразу, коли мені потрібно трохи підняти самооцінку. (Сміється.)
Вас не бентежило, що це проєкт режисера-дебютанта?
Гаррі Лайтон під час знайомства вразив мене своєю режисерською впевненістю, чіткістю бачення. Гаррі режисирує із самовпевненістю — та впевненістю! — Джона Форда. Що досить дивно, враховуючи, що йому 15 років (насправді трішки більше — вже 33. — Ред.). А ще дуже заспокоює, коли ти знімаєшся у режисера, який сам написав сценарій, адже він точно знає, чого хоче.
Ну і також мені дуже сподобалася його допитливість. Наприклад, те, що він провів багато часу з британським клубом геїв-байкерів (GBMCC), щоб докладно вивчити підґрунтя для зображення цієї субкультури. Для мене було важливо, що цей проєкт став можливістю розповісти історію про субкультуру, яку я ще не бачив зображеною таким чином і з такою автентичністю.
А ви також проводили дослідження для ролі?
Для підготовки я переглядав фільм Кеннета Енґера «Сходження Скорпіона» (Scorpio Rising, 1963). Він візуально та естетично досить сильно відрізняється від нашого, але він був новаторським, коли вийшов на початку 1960-х. Естетика там була у стилі Марлона Брандо: денім і чорні куртки — але суть і тон фільму, гомоеротичні елементи навіть у простому чищенні мотоцикла та інші подібні речі стали для мене справжнім джерелом натхнення.
А ще я також багато часу провів з хлопцями з GBMCC. Вони були просто неймовірними — їхня присутність додає фільму стільки текстури! Вони були надзвичайно милими та допомагали нам порадами. Не уявляю, як би ми впоралися без них. Я хочу поїхати з ними в подорож після того, як усе це закінчиться
Естетика «Пілліона» сильно відрізняється від стереотипних уявлень про байкерів…
Так. Ми хотіли піти в іншому напрямку, ніж у «Сходженні Скорпіона», і зробити щось більш утилітарне та практичне. У Рея гоночний мотоцикл, а не «Гарлей». У нього немає старої вінтажної шкіряної куртки, а замість неї — справжній гоночний костюм. Вдома він не намагається справити враження на Коліна, тому носить багато спіднього одягу та старі шорти — речі, які просто зручні.
Розкажіть про динаміку стосунків Рея і Коліна.
Попри небажання ділитися будь-чим зі свого приватного життя, Рей виступає для Коліна своєрідним провідником у цей світ. Він ніби вводить Коліна в курс справ — принаймні на початку. Колін — дуже здібний і завзятий учень. Він хоче вчитися й однозначно хоче підкорятися. Як каже Рей, Колін має хист до відданості.
Рей з усіх боків є втіленням маскулінності, але я насолоджувався низкою його суперечливих аспектів. Він в окулярах «ботана» читає Карла Уве Кнеусгора (норвезький письменник, відомий шістьма автобіографічними романами під назвою «Моя боротьба». — Ред.) і носить татуювання на верхній частині торса: «Еллен, Венді, Розі» — імена телеведучих ток-шоу минулих років.
Якщо я беруся за ролі, які є більш архетипово маскулінними, то важливо додати персонажу певної суперечності. Інакше мені це просто нецікаво.
Цікаво грати того, хто відчайдушно намагається транслювати маскулінність і хоче без зупину випромінювати адреналін. Чому ви відчуваєте необхідність це демонструвати? Цю невпевненість може бути досить весело досліджувати.
З Реєм важко: його поведінка, здається, іноді виходить за межі типової динаміки домінант/сабмісив. Наприклад, він критикує те, як готує Колін, хоча сам практично не готує, і намагається спровокувати Коліна на ревнощі, на його очах займаючись сексом з іншим членом їхньої байкерської групи. Але Рей із самого початку дуже відвертий з Коліном щодо того, чим є ця ситуація. Він чітко розуміє, чого хоче від стосунків, що я вважаю досить незвичним, бо більшість людей про це насправді гадки не має. Карти на столі, а двері завжди відчинені. Колін може піти. Його не полонили. Він не заручник. Він там добровільно, і він дорослий чоловік.
Як вам було працювати з Гаррі Меллінґом? Ви його знали раніше за «Гаррі Поттером»?
Я знав його за фільмом «Всевидюче око» (The Pale Blue Eye). І вважав його приголомшливим актором. У мене було кілька друзів, які працювали з ним, і всі відгукувалися про нього дуже схвально. Тож це було досить захопливо.
Наживо ми познайомилися лише за два дні до початку зйомок. У фільмі є велика сцена боротьби, і ми зустрілися на її репетиції. Ми потиснули один одному руки та почали боротися. Це був чудовий спосіб пізнати один одного в наших маленьких трико з відкритою дупою. (Сміється.)
Гаррі має дуже цікаву міміку, яка затягує тебе. Очевидно, це дуже складний проєкт з погляду стосунків і того, наскільки графічними та інтимними вони стають. Якщо ти вирушаєш у таку подорож з кимось, вкрай важливо робити це з людиною, якій ти повністю довіряєш. На кожному етапі я відчував, що ми з Гаррі в цьому разом.
Сказати, що в «Пілліоні» багато дуже відвертих сцен, — це нічого не сказати. Як вам було з цим?
По-перше, я в принципі досить комфортно почуваюся, з’являючись оголеним на екрані — для мене це не вперше. А по-друге, знімаючись у цих сценах, я відчував лише азарт. Я вважаю, що вони дуже добре вибудувані та є невід’ємною частиною розповіді. Тож у жодний момент я не почувався некомфортно. У нас із Гаррі на майданчику завжди був координатор інтимних сцен — Роббі Тейлор-Гант. А члени клубу GBMCC та інших кінк-спільнот, які з’являються на екрані як байкерська команда Рея, фактично були консультантами, надаючи поради щодо позиціонування, а також щодо допоміжних засобів, використаних у секс-сценах.
Набагато більш інтенсивною для мене була сцена, коли Рей і Колін просто цілуються. В цей момент ви опиняєтеся обличчям до обличчя, і те, як ви відчуваєте подих один одного, може відчуватися інтимніше, ніж просто статевий акт.
Я сподіваюся, що люди справді переймуться стосунками наших з Гаррі героїв. Що вони відчують зв'язок із Коліном та його шляхом і зрозуміють складність його взаємин з Реєм. Це все, на що я можу сподіватися. Якщо мені довелося б підсумувати цей фільм трьома словами, то це були б слова лубрикант, піт і шкіра…
