Замість того щоб ставати відходами, пластик перетворюється на основний ресурс для створення стильних і функціональних об’єктів — від текстилю до меблів. Такий інноваційний підхід сприяє сталому розвитку і демонструє, як матеріали, які, здавалося б, вичерпали своє призначення, можуть стати частиною майбутнього дизайну.
Першу пластину з переробленого пластику Саша Попруга, засновниця Anumoplastic, створила 2018 року в Одесі. У 2020-му вона відкрила свою майстерню з перероблювання пластику в Києві. Її приклад показує, як екологічні технології можуть поєднуватися з творчістю, виробляючи продукти, що мають не лише практичну цінність, а й глибокий сенс для сталого майбутнього.
Які були найбільші виклики на початку вашого шляху з інноваційними матеріалами?
Я почала розвивати студію самостійно у 2020 році. Тоді в мене ще не було команди — я шукала можливості та майстрів для колаборацій.
У 2021 році в мене замовили столик довжиною 2,4 метра в конкретному відтінку пластику. Це було кафе AllTrueEast (на жаль, нещодавно воно закрилось). Я не мала досвіду у виготовленні таких великих об’єктів, але амбіції були на максимумі.
Робота з переробленим пластиком доволі складна й потребує багато уваги. Це не дерево чи метал, які можна просто пофарбувати, — колір доводилося спеціально виводити під замовлення. Усе це робиться зі сміття, без фарбників.
На той момент у мене було небагато розуміння щодо комплектації та обробляння матеріалу, терміни були короткі, тож довелося вчитись на практиці й дуже швидко розбиратися у властивостях матеріалу. В той період це був наш перший великий проєкт із командою 22ft works, у якому всі трохи посивіли, але все вийшло якісно, і столик прослужив 5 років аж до самого закриття кафе.
Як виникла ідея використати саме цей інноваційний матеріал?
2019 року я зацікавилась темою екології — на той момент вона була особливо актуальною. Я почала проводити екологічні перформанси, присвячені очищенню водойм та незаконній вирубці лісів у Карпатах. Для одного з перформансів мені захотілося використати перероблений пластик у костюмі.
Я знайшла студію в Одесі й почала самостійно експериментувати з матеріалом, але з часом зрозуміла, що мені ближче дизайн і функція, ніж перформанс і видовищність. Мені хотілося, щоб мої вироби працювали й приносили користь, а не опинялися на звалищі після перформансу.
Тому я почала займатися дизайном і створила перші прикраси на шию. А вже у 2020 році я придбала свій перший термопрес для виготовлення пластикових листів і почала розширювати лінійку більш функціональних виробів.
Розкажіть про момент, коли ви зрозуміли, що ваші клієнти справді оцінюють інноваційність матеріалів, і що це змінило у вашому підході до бренду. Можливо, був зворотний зв'язок або історія, яка вас здивувала?
Це трапилось не одразу. Перші приблизно два роки я шукала форму, експериментувала, і мої вироби здебільшого купували друзі та друзі друзів.
Перше велике тиражне замовлення з’явилося через пів року після початку повномасштабного вторгнення. Нам написав UNICEF із запитом на виготовлення 250 карабінів для нагородження молодих талантів.
На початку повномасштабної війни я сумнівалась, чи варто продовжувати діяльність, — здавалося, що перероблення пластику в умовах великої війни не на часі. Але вже через 4–6 місяців люди почали знову замовляти вироби, і я зрозуміла, що це справді потрібно.
Ми створюємо кольорові, незвичні об’єкти, і людям хотілося повернути собі відчуття легкості та простих радощів у повсякденному житті.
Які унікальні елементи у виробничому процесі вашого бренду сприяють створенню цих матеріалів?
Наш процес виготовлення листів із пластикових пляшок є справді унікальним. Ми ретельно підбираємо кольори та формуємо патерни переважно вручну. Насправді так працюють одиниці, адже ручна нарізка й формування патерну — це довго та дорого.
Але саме це й вирізняє нас серед інших: ми приділяємо багато уваги естетиці. Кожен виріб має унікальний патерн — матеріали сплавляються між собою, утворюючи природні розводи й переливи, які неможливо відтворити штучно.
Використання інноваційних матеріалів змінює спосіб сприйняття моди. Чи є якісь цікаві або несподівані реакції від ваших клієнтів, коли вони дізнаються, з яких матеріалів виготовлена ваша продукція?
Так, зазвичай це здивування пов’язане з тим, що матеріал виглядає як камінь, водночас є приємним на дотик, а його вага значно легша, ніж здається на фото.
Також усіх дивують його властивості: пластик витривалий і зносостійкий, хоча візуально виглядає грайливим та легким.
Ким з дизайнерів, які працюють у цій царині, ви захоплюєтесь та надихаєтесь?
Це лише одна дизайн-студія — KOOIJ. Вони мають дуже впізнаваний стиль, який неможливо переплутати ні з яким іншим. Їхня техніка роботи з переробленим матеріалом інноваційна й захоплива.
Вони дивують і вражають унікальними поєднаннями кольорів і текстур, лаконічними формами та детально продуманою подачею. Це той момент, коли кожна деталь викликає захоплення.
Як ви думаєте, який вплив матимуть інноваційні матеріали на модну індустрію в найближчі 5 років?
Зараз біоматеріали вже активно використовують як замінники шкіри. Мені здається, це дуже гуманний напрям: я бачила матеріали зі шкіри з кактуса, ананаса, а також із грибів і комбучі. Впевнена, що це величезне поле для досліджень.
На мою думку, в майбутньому тканини будуть друкувати на 3D-принтерах, і це стане поштовхом для нових експериментів із текстурами та патернами.
Особисто я сподіваюся, що паралельно з цим відбудеться відродження традиційних матеріалів, таких як коноплі. У них великий потенціал, але наразі я бачила не так багато стильних речей із цього матеріалу.
