Ресторан LUGOSH — місце, де Закарпаття збирається за одним столом

У традиції Закарпаття лугошем називали виноградник або затінене місце біля дому — простір, де збиралися свої: родина, друзі, сусіди. Це місце сили закарпатців, простір, у якому відчувається зв’язок із землею, родиною, традиціями та своїми людьми. Місце, де гість ніколи не залишається просто гостем, бо закарпатська гостинність передбачає: за стіл завжди знайдеться місце ще для одного. Саме цю філософію хотіли зберегти й перенести у сучасність, створюючи ресторан LUGOSH у RIKKA Khust Thermal Resort.

Вино та їжа

У ресторані LUGOSH є винна кімната, де зібрана колекція вин із різних куточків світу: від класичних виноробних регіонів до позицій, які можуть зацікавити навіть найвибагливіших поціновувачів вина. Особливе місце у колекції займають закарпатські винороби. Серед представлених виробників — Stakhovsky Wines та Shosh Winery, які демонструють сучасне Закарпаття як виноробний регіон із власним характером і традиціями.

Меню ресторану LUGOSH створив відомий український шеф-кухар, ресторатор і бренд-шеф Алекс Якутов. Його гастрономічний підхід — поважати традицію, але не боятися переосмислювати її форму. Працюючи над меню LUGOSH, Алекс Якутов проводить дослідницьку роботу: вивчає локальні продукти, збирає рецепти та гастрономічні історії у місцевих жителів, досліджує традиційні способи приготування та шукає в них те, що може бути цікавим сучасному гостю.

Феномен лугошу

29 та 30 серпня LUGOSH став місцем гастрономічного дослідження феномену «лугошу». Два вечори поспіль відомі українські шеф-кухарі Алекс Якутов та Ігор Мезенцев створювали два різні сценарії одного досвіду. Перший вечір відбувся просто неба — під справжнім лугошем, у дворі місцевого господаря. Наступного вечора подія перемістилася до ресторану LUGOSH, де традиційний образ спільного столу отримав сучасне гастрономічне прочитання.

Для гастровечері кухарі створили меню, яке стало продовженням головної ідеї LUGOSH — показати феномен лугошу через їжу. В основі — локальні продукти, традиційні смаки та гастрономічна пам’ять Закарпаття, але прочитані сучасною мовою.

Вечерю символічно розпочали з ароматного бульйону з домашнього півника. До бульйону подавали хліб, запечений у печі на гілках, із духмяною домашньою олією. У закусках шефи продовжили працювати з тим, що буквально було поруч. Виноградне листя використовували з самого виноградника LUGOSH. У нього загортали буйволиний сир із локальної буйволиної ферми, подаючи його з виноградним конфітюром. Яловичий тартар також подали на виноградному листі — із запеченим фундуком. Гостру баклажанову намазку доповнили ферментованими гострими бобами. Окремим гастрономічним відкриттям став сорбет із квашеної капусти.

У гарячих стравах знову з’явився виноград з лугошу. Копчений сом подали з маринованим редисом та виноградом у глазурі, доповнивши соусом на основі рибного фюме.

Ще одна страва — поркетта з мангалиці, приготовлена на відкритому вогні — стала своєрідним прочитанням закарпатської м’ясної традиції. Поркетту подали зі свіжими капустяними овочами — цвітною капустою, броколі та романеско.

Фінал вечері став, мабуть, одним із найемоційніших моментів. Ігор Мезенцев спеціально для гастровечері створив морозиво за власним рецептом, а гості самі доповнювали його свіжими персиками, вирощеними на Закарпатті.

Вино як продовження гастрономічної історії

Гастрономічний досвід продовжився у винному супроводі, який спеціально під кожен курс підібрав сомельє ресторану LUGOSH Роман Балацький.

До першого курсу гостям подали My Wine Brut, який відкрив вечір і доповнив легкий початок гастрономічної подорожі.

Другий курс супроводжував My Wine Chardonnay Reserve — біле сухе вино, витримане в бочці, яке підкреслило сир, виноградне листя та інші локальні акценти закусок.

До сорбету з квашеної капусти Роман Балацький запропонував Pet-Nat «Special» Cikera — нетипове поєднання, яке підтримало експериментальний характер цього курсу.

Четвертий курс — копчений сом та поркетта з мангалиці — супроводжувало «Фрумушика-Нова», нефільтроване вино, витримане на меззі, з сорту Ркацителі. Його характер добре підтримував насиченість страв, копчені ноти та приготування на відкритому вогні.

Фінальним акордом став десерт із морозива та локальних персиків у супроводі Vinum Primae від SASS K. Winery.

Завершенням винної частини вечора стала особлива дегустація — домашнього закарпатського вина. Після професійно підібраної винної карти гості отримали можливість спробувати вино, яке має зовсім іншу історію: домашнє, локальне, створене не як комерційний продукт, а як частина культури та побуту краю.

Змінюються час, форма і навіть страви. Але залишається потреба людини сісти поруч з іншими, розділити їжу, вино, історії та час. Лугош — це місце, де свої стають ближчими. І, можливо, саме в цьому полягає його справжній феномен.

 

---