Ресторан LUGOSH — місце, де Закарпаття збирається за одним столом

Ресторан LUGOSH — місце, де Закарпаття збирається за одним столом

Простір, в якому хочеться ділитися їжею, вином, розмовами та часом із тими, хто тобі близький

АВТОР:

ФОТО: Дмитро Бахта, Павло Лутов, Дмитро Дичек

ОПУБЛІКОВАНО: 22 вересня 2026

У традиції Закарпаття лугошем називали виноградник або затінене місце біля дому — простір, де збиралися свої: родина, друзі, сусіди. Це місце сили закарпатців, простір, у якому відчувається зв’язок із землею, родиною, традиціями та своїми людьми. Місце, де гість ніколи не залишається просто гостем, бо закарпатська гостинність передбачає: за стіл завжди знайдеться місце ще для одного. Саме цю філософію хотіли зберегти й перенести у сучасність, створюючи ресторан LUGOSH у RIKKA Khust Thermal Resort.

Вино та їжа

У ресторані LUGOSH є винна кімната, де зібрана колекція вин із різних куточків світу: від класичних виноробних регіонів до позицій, які можуть зацікавити навіть найвибагливіших поціновувачів вина. Особливе місце у колекції займають закарпатські винороби. Серед представлених виробників — Stakhovsky Wines та Shosh Winery, які демонструють сучасне Закарпаття як виноробний регіон із власним характером і традиціями.

Меню ресторану LUGOSH створив відомий український шеф-кухар, ресторатор і бренд-шеф Алекс Якутов. Його гастрономічний підхід — поважати традицію, але не боятися переосмислювати її форму. Працюючи над меню LUGOSH, Алекс Якутов проводить дослідницьку роботу: вивчає локальні продукти, збирає рецепти та гастрономічні історії у місцевих жителів, досліджує традиційні способи приготування та шукає в них те, що може бути цікавим сучасному гостю.

Феномен лугошу

29 та 30 серпня LUGOSH став місцем гастрономічного дослідження феномену «лугошу». Два вечори поспіль відомі українські шеф-кухарі Алекс Якутов та Ігор Мезенцев створювали два різні сценарії одного досвіду. Перший вечір відбувся просто неба — під справжнім лугошем, у дворі місцевого господаря. Наступного вечора подія перемістилася до ресторану LUGOSH, де традиційний образ спільного столу отримав сучасне гастрономічне прочитання.

Для гастровечері кухарі створили меню, яке стало продовженням головної ідеї LUGOSH — показати феномен лугошу через їжу. В основі — локальні продукти, традиційні смаки та гастрономічна пам’ять Закарпаття, але прочитані сучасною мовою.

Вечерю символічно розпочали з ароматного бульйону з домашнього півника. До бульйону подавали хліб, запечений у печі на гілках, із духмяною домашньою олією. У закусках шефи продовжили працювати з тим, що буквально було поруч. Виноградне листя використовували з самого виноградника LUGOSH. У нього загортали буйволиний сир із локальної буйволиної ферми, подаючи його з виноградним конфітюром. Яловичий тартар також подали на виноградному листі — із запеченим фундуком. Гостру баклажанову намазку доповнили ферментованими гострими бобами. Окремим гастрономічним відкриттям став сорбет із квашеної капусти.

У гарячих стравах знову з’явився виноград з лугошу. Копчений сом був поданий з маринованим редисом і виноградом у глазурі, а доповнили його соусом на основі рибного фюме.

Ще одна страва — поркета з мангалиці, приготовлена на відкритому вогні, — стала своєрідним прочитанням закарпатської м’ясної традиції. Поркету подали зі свіжими капустяними овочами — цвітною капустою, броколі та романеско.

Фінал вечері став, мабуть, одним із найемоційніших моментів. Ігор Мезенцев спеціально для гастровечері створив морозиво за власним рецептом, а гості самі доповнювали його свіжими персиками, вирощеними на Закарпатті.

Вино як продовження гастрономічної історії

Гастрономічний досвід продовжився у винному супроводі, який спеціально під кожен курс підібрав сомельє ресторану LUGOSH Роман Балацький.

До першого курсу гостям подали My Wine Brut, який відкрив вечір і доповнив легкий початок гастрономічної подорожі.

Другий курс супроводжував My Wine Chardonnay Reserve — біле сухе вино, витримане в бочці, яке підкреслило сир, виноградне листя та інші локальні акценти закусок.

До сорбету з квашеної капусти Роман Балацький запропонував Pet-Nat «Special» Cikera — нетипове поєднання, яке підтримало експериментальний характер цього курсу.

Четвертий курс — копчений сом та поркета з мангалиці — супроводжувало «Фрумушика-Нова», нефільтроване вино, витримане на меззі із сорту ркацителі. Його характер добре підтримував насиченість страв, копчені ноти та приготування на відкритому вогні.

Фінальним акордом став десерт із морозива та локальних персиків у супроводі Vinum Primae від SASS K. Winery.

Завершенням винної частини вечора стала особлива дегустація домашнього закарпатського вина. Після професійно підібраної винної карти гості отримали можливість спробувати вино, яке має зовсім іншу історію: домашнє, локальне, створене не як комерційний продукт, а як частина культури та побуту краю.

Змінюються час, форма і навіть страви. Але залишається потреба людини сісти поруч з іншими, розділити їжу, вино, історії та час. Лугош — це місце, де свої стають ближчими. І можливо, саме в цьому полягає його справжній феномен.

 


ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ