Хоча стиль Лесі Українки, як ми обговорювали у попередньому матеріалі, не обмежувався національним вбранням, для поетеси та її родини традиційний український одяг мав неабияке значення. Олена Пчілка, матір Лесі Українки, свого часу захоплювалася народними орнаментами і прищеплювала цю любов своїм дітям. До сьогодні однією з найвідоміших світлин Лесі Українки лишається кадр її семирічної у сорочці, спідниці та зі стрічкою у волоссі, а також її дитяче фото з братом Михайлом.
Уже на цих фотографіях бачимо, що українські національні образи поетеси доповнені традиційними прикрасами. У подальші роки з’являються дедалі більше кадрів, на яких Леся Українка приміряє дукачі, ґердани, коралі та пацьорки.
Окрім цього, Лариса Косач-Квітка для своїх повсякденних образів обирала брошки, зокрема з квітковими мотивами, — вироби, що активно повертаються у моду цьогоріч. Тож сьогодні пропонуємо вам роздивитися прикраси з гардероба Лесі Українки, які ви зможете інтегрувати у свої аутфіти сьогодні.
Ґердан
На найвідомішій своїй світлині Леся Українка носить ґердан з делікатним геометричним орнаментом, що сьогодні його часто відтворюють майстрині. Перші свої ґердани поетеса отримала від дядька — Михайла Драгоманова, який уперше побачив прикрасу у Верховині й одразу накупив у подарунок племінниці.
Виготовлений з бісеру, ґердан обвиває шию тонкою стрічкою. В Україні він з’явився наприкінці XVIII століття, проте одразу здобув різноманітні свої інтерпретації на теренах різних регіонів: від Галичини до Поділля.
Окрім прикрашеного традиційним для свого регіону — Волині — візерунком ґердана, Леся Українка мала й витончений ґердан з білого бісеру, що тендітно визирав з-під комірця її блузок і поєднувався з коралями і скляним намистом.
Пацьорки
На зламі XIX-XX століть пацьорки — намиста з кольорового скла — були популярними, тож ми їх бачимо як на світлинах Лесі Українки, так і в образах її матері Олени Пчілки. Деякі дослідники припускають, що їхні писані пацьорки могли бути виконані з венеційського скла — з найбажанішого і найдорожчого матеріалу.
Того часу пацьорки розписували вручну емаллю або золотом, переважно закарбовуючи квіткові мотиви. Такі оздоби часто були символом достатку, адже дозволити собі їх могли тільки заможні жінки.
Дукачі
Не менш популярним елементом жіночого строю часів Лесі Українки були дукачі, що мали вигляд масивної монети. Хоча дукачі на Волині були скромнішими за вироби з Полтавщини або Чернігівщині, вони лишалися символом соціального статусу.
Леся Українка стилізувала дукачі з іншими прикрасами: коралями та скляним намистом, як і було заведено на Волині.
Коралі
Найбільш впізнавана прикраса з гардероба багатьох українок — коралі. Відомі ще з давніх-давен, у Козацьку добу вони були ознакою заможності, поєднуючись із дукачами. Однак справжнім піком їхньої популярності стало XIX – початок XX століття, коли розвиток торгівлі дозволив завозити корал більш масово.
