Цього року Тиждень моди у Копенгагені святкує 20-річчя — і на кілька серпневих днів місто змінює свій звичний неквапливий ритм. Туристичні двоповерхові автобуси зупиняються біля звичайного міського бульвару вже не через чергову памʼятку: просто посеред нього розгортається подіум. Тут стрітстайл Тижня моди майже непомітно змішується з реальним стилем місцевих, а межа між запрошеними гостями та мешканцями міста стає умовною — останні можуть випадково опинитися на показі дорогою у своїх справах і дивитися його, навіть не сходячи з велосипеда. Саме ця органічність залишається однією з головних особливостей Копенгагена: Тиждень моди тут став не подією, яка просто відбувається в місті, а частиною самого міста.
За 20 років Copenhagen Fashion Week виріс із локальної події скандинавської індустрії у повноцінну міжнародну платформу, яка дедалі менше потребує визначення «альтернатива великій четвірці». Ювілейний сезон це лише підкреслив: до розкладу повернулися бренди, відомі за межами Скандинавії: By Malene Birger і Stine Goya, свої дебюти в Копенгагені представили Institution та Almada Label, а першим міжнародним запрошеним дизайнером стала нью-йоркська Collina Strada. При цьому разом із масштабом Копенгагену вдалося зберегти те, що відрізняло його від інших модних столиць від початку: відчуття спільноти, відкритість до молодих брендів і свободу, з якою тут ставляться до самої моди.
Ексклюзивно для Harper`s Bazaar Ukraine комунікаційниця та fashion-інсайдерка Марія Фімушкіна розповіла про шість головних трендів з подіумів ювілейного Копенгагенського тижня моди, а також особливості sustainable підходу Данської столиці.
Курсуючи між показами на велосипеді й на підборах вже не перший сезон, я помічаю, що відповідальний підхід у Копенгагені починається задовго до знайомства зі sustainability-регуляціями Тижня моди — із самого способу життя міста, яке на цей час не змінює своїх звичок заради індустрії, а змушує індустрію підлаштуватися під них. На системному рівні цю логіку Copenhagen Fashion Week закріпив ще у 2020 році, представивши Sustainability Requirements, а з 2023-го відповідність мінімальним стандартам стала умовою потрапляння брендів до офіційного розкладу. Сьогодні вимоги охоплюють не лише матеріали та виробництво речей, а й умови праці, циркулярність, комунікацію зі споживачем і навіть організацію самого показу — від відмови від одноразового пластику до подальшого використання декорацій. За кілька років копенгагенська модель вийшла далеко за межі Данії: її принципи вже перейняли модні інституції Великої Британії, Німеччини, Норвегії та Нідерландів.
Тому, говорячи про скандинавські тренди, які формуватимуть наш гардероб наступного сезону весна-літо, я насамперед думаю про моду, що існує навколо ідеї сталості та циклічності. Тут максималізм легко співіснує з мінімалізмом, а поруч із новими силуетами зʼявляються речі, які, найімовірніше, вже є у вашому гардеробі й потребують лише іншого способу стилізації. Після Копенгагена не виникає однозначного бажання «купити» — хочеться радше повернутися до власної шафи й подивитися трохи інакше на те, що в ній уже є.
Спідня білизна як спосіб нашарування
На свій перший показ я приїхала в монохромному білому образі, у якому акцентний «гострий» бра українського бренду Katimo просвічувався крізь напівпрозорий топ. Уже за кілька годин стало зрозуміло, що вибір був майже випадковим потраплянням у дрескод сезону: спідня білизна в Копенгагені остаточно вийшла з категорії речей, які потрібно приховувати. Бра замінюють топи, панталони та шовкові шорти — звичні літні низи, а сукні-комбінації однаково органічно зʼявляються і на подіумі, і на вулицях міста.
Тренд, який залишається з нами вже не перший сезон, у SS’27 отримує радше продовження, ніж чергове повернення. У колекціях OpéraSport та The Garment зʼявляються невагомі сукні-комбінації, By Malene Birger залишає контрастну спідню білизну видимою під напівпрозорими сукнями, Stine Goya перетворює бра на прикрашену кристалами частину образу, а Anne Sofie Madsen ховає білизну під шарами шифону та органзи. Найцікавіше тут не саме бажання показати більше тіла, а спосіб стилізації: білизняні елементи не потребують провокаційного контексту й працюють поруч із жакетами, сорочками, трикотажем та іншими максимально повсякденними речами. Вбрання у білизняному стилі є не способом роздягнутися, а ще одним варіантом нашаровування у сезоні, коли стандартну багатошаровість уявити складно.
OpéraSport
The Garment
By Malene Birger
Stine Goya
Anne Sofie Madsen
Капрі залишаються
Якщо більшість пересувань між показами відбувається на велосипеді, рано чи пізно починаєш дивитися на одяг не лише з позиції «подобається», а й «чи зможу я в цьому доїхати до наступної локації». Тому повернення капрі саме в Копенгагені здається особливо органічним. Зрештою, свою другу назву — pedal pushers — вони свого часу отримали саме завдяки велосипедисткам.
У SS’27 капрі зʼявляються в OpéraSport та Caro Editions — від базових однотонних до яскравих принтованих.
OpéraSport
Caro Editions
Паралельно змінюється й довжина шортів: вони опускаються до коліна або перетворюються на кюлоти. І найяскравіше: хто сказав, що капрі не можуть стати нижнім шаром під довгими шортами? Baum und Pferdgarten пропонує саме таку, на диво стриману, стилізацію, а Gestuz звертається до мілітарі-естетики з довгими шортами карго та утилітарними деталями. У Skall Studio кюлоти отримують зовсім інший настрій — вишивка й countryside-настрій самого показу, який перериває дощ, перетворюють їх на частину майже сільського літнього гардероба. І поки світ моди знову обговорює повернення skinny, Копенгаген пропонує компроміс: вузькими стають капрі, решта штанів зберігають вільний силует.
Baum und Pferdgarten
Gestuz
Skall Studio
Недосконалість
Ручна робота цього сезону не ховається за ідеальною поверхнею речей — навпаки, її хочеться помічати. В Institution це скульптурний трикотаж і handmade jorabs — традиційні вʼязані шкарпетки, у Stem — ткані речі, сама конструкція яких демонструє zero-waste техніку виробництва. Collina Strada перетворює залишки тканин, стрічок і декору зі своєї студії на багатошарові сукні, а Anne Sofie Madsen поєднує шифон та органзу з рюшами й необробленими на вигляд шарами.
У результаті речі стають навмисно трохи недосконалими: видно плетіння, шви, нашарування матеріалів і різницю фактур. Craft тут працює вже не лише як спосіб виробництва, а як окрема естетика — чим очевидніше, що до речі торкалася рука людини, тим цікавіше вона виглядає. І якщо ви вмієте пришити ґудзик, сміливо створюйте обрізані шкарпетки з паєтками, стразами та камінням, як у Collina Strada — недосконалість тут лише додає трендовості.
Institution
Stem
Collina Strada
Anne Sofie Madsen
Тактильність: бахрома, плетіння, фактури
Типове літо я уявляю через легкість — льон, бавовну та речі, які майже не відчуваються на тілі. Після Копенгагена до цього списку хочеться додати одяг, якого, навпаки, хочеться торкатися. Плетіння, бахрома, обʼємні фактури, мереживо та блискучі поверхні цього сезону додають речам майже фізичного виміру.
У сезоні весна-літо — 2027 дизайнери працюють із текстурою не менше, ніж із кольором чи силуетом. У MKDT Studio стримані образи доповнює довга бахрома, що поєднується з класично літніми тканинами, а Institution переносить фактуру на скульптурні вʼязані топи та сукні. У The Garment мереживо зʼявляється на напівпрозорих сукнях і контрастує зі звичним для бренду строгим тейлорингом, а Herskind додає пірʼя до білого жакета та використовує його для створення обʼємної молочної спідниці І тут знову зустрічаються два полюси скандинавського стилю: максимально проста форма може залишатися мінімалістичною, навіть якщо її поверхня — зовсім ні.
MKDT Studio
Institution
The Garment
Herskind
Романтизм: від babydoll до рококо
Памʼятаєте slip dress 90-х зовсім без деталей, на тонких бретелях, яку майже неможливо відрізнити від нічної сорочки? Наступного літа романтизм рухається у протилежний бік — стає помітнішим, обʼємнішим і трохи перебільшеним. У Studio Constance та Institution силуети розширюються завдяки сучасним інтерпретаціям паньє, у Collina Strada зʼявляються невагомі сукні з майже казковими обʼємами, а рюші, мереживо та драпірування повертають у гардероб трохи театральності. Історичні референси при цьому не відтворюють буквально — рококо розбирають на окремі деталі й змішують із цілком сучасними речами, як у Herskind, де довга невагома сукня з асиметричним подолом зʼявляється під строгим чорним жакетом.
Studio Constance
Institution
Collina Strada
Herskind
Спортивне літо
Літо в Копенгагені завжди повʼязане з рухом — біля води, на велосипедах, під час довгих прогулянок чи занять спортом просто неба. Можливо, це спосіб використати кожен теплий день перед довгою скандинавською зимою, але рух тут відчувається частиною культурного коду — і неминуче переходить у моду.
Тому спорт у SS’27 я б назвала не окремим трендом, а стилістичним кодом сезону: балетні гетри та стрічки зʼявляються у Baum und Pferdgarten, моделі Paolina Russo виходять зі скейтбордами, а Anne Sofie Madsen поєднує створені в колаборації з Nike футболки з прозорою органзою. Навіть перебільшений романтизм цього сезону в Копенгагені завжди має трохи спорт-шику — тут одяг передусім має бути частиною життя, яке рідко стоїть на місці.
Baum und Pferdgarten
Paolina Russo
Anne Sofie Madsen
