Нічні кошмари на подіумі: 6 колекцій, натхнених горорами

У горорах одяг часто видає небезпеку раніше, ніж сюжет: достатньо побачити двох дівчаток в однакових сукнях, щоб передумати йти коридором. Дизайнери добре знають силу таких образів. Одні переносять на речі кадри з улюблених фільмів, інші відтворюють їхню атмосферу — так, що навіть цілком звичайне пальто починає здаватися підозрілим. Напередодні Гелловіну згадуємо шість колекцій, у яких кіно жахів отримало власний гардероб.

Alexander McQueen, весна-літо 1996: «Голод»

Постер до фільму «Голод» / The Hunger (1983)

Вампірський фільм Тоні Скотта «Голод» із Катрін Денев, Девідом Бові та Сьюзен Сарандон міг би потрапити на дизайнерський мудборд навіть без надприродного сюжету. Холодна краса Денев, нічні клуби й музика Bauhaus уже складаються в переконливу модну історію. Александр Макквін, утім, узяв із неї дещо більш тілесне.

У колекції The Hunger з’явилися сорочки з кривавими відбитками долонь і речі з розрізами, що нагадували рани. Найрадикальнішим став прозорий корсет, усередині якого були запечатані справжні черв’яки. Він буквально наближав до тіла те, від чого зазвичай хочеться відсахнутися. Для Макквіна краса цілком могла починатися з відрази, і вампірська історія виявилася вдалою нагодою це продемонструвати.

Alexander McQueen, осінь-зима 1999/2000: «Сяйво»

Постер до фільму «Сяйво» / The Shining (1980)

За кілька років Макквін запропонував гостям провести вечір у готелі «Оверлук». Саме так називалася його колекція, натхнена «Сяйвом» Стенлі Кубрика. На запрошеннях повторювалася фраза, яку нескінченно друкує Джек Торренс, а гостей заздалегідь попросили тепло вдягнутися.

Всередині величезного прозорого куба лежав сніг, росли вкриті інеєм берези й ковзали фігуристи в білих спідницях. Звучала музика з фільму, до якої домішувалися виття вовків і шум вітру. Світлий зимовий гардероб спочатку здавався майже заспокійливим, але назва показу заважала розслабитися. Фінальна хуртовина остаточно повертала до Кубрика. До «Сяйва» звертався й Джун Такахаші: у фіналі показу Undercover весна-літо 2018 з’явилися близнючки в сукнях, що відсилали до сестер Ґрейді. Блакитна тканина й червоні підвіски, схожі на краплі крові, робили кінореференс упізнаваним без пояснень.

Undercover, осінь-зима 2019/2020: «Суспірія»

Для колекції осінь-зима 2019/2020 Такахаші обрав «Суспірію» — ремейк Луки Гуаданьїно, у якому за фасадом берлінської танцювальної школи діє відьомський ковен. Дизайнерові настільки сподобався фільм, що він звернувся до режисера по дозвіл використати його кадри та графіку постера.

Тільда Свінтон опинилася на сукні-сорочці, Міа Ґот — на худі, а зловісний гак із фільму став принтом для бомбера й довгої спідниці. Об’ємні рукави сукні зі Свінтон перегукувалися з убранням її героїні на самому зображенні. Так кадр задавав конструкцію речі, а гардероб танцювальної школи поступово виходив за межі екрана.

Calvin Klein 205W39NYC, весна-літо 2019: «Щелепи»

Постер до фільму «Щелепи» / Jaws (1975)

Раф Сімонс розпочав показ зі сцени нічного купання зі «Щелеп». Після такого вступу гідрокостюми й мокре волосся моделей уже складно було сприймати як безтурботну пляжну історію. Постер фільму Спілберга з’явився на майках і футболках, а на плісированих спідницях бракувало шматків тканини — наче до них уже дісталася акула.

Сімонс поєднав ці образи з відсиланнями до «Випускника»: на подіумі були академічні шапочки, мантії та строгі жакети. Два дуже різні фільми зустрілися в колекції про американську молодість, спокуси й небезпеку, яка може ховатися просто під поверхнею.

Altuzarra, весна-літо 2024: «Дитина Розмарі»

Постер до фільму «Дитина Розмарі» / Rosemary’s Baby (1968)

На місці кожного гостя показу Altuzarra лежав роман Айри Левіна «Дитина Розмарі». Проте джерелом натхнення для колекції стала саме його екранізація з Міа Ферроу і те, як повільно в її повсякденність просочується жах.

Джозеф Альтузарра працював зі знайомим міським гардеробом, додаючи йому ледь помітної дивності: зім’ятий сатин, необроблені шви, нерівний горошок, темні розмиті принти. Тут не було потреби в театральному костюмі відьми. Тривога виникала через дрібні порушення звичного порядку — приблизно так само, як у фільмі, де за ввічливістю сусідів поступово відкривається щось страшне.

Moschino, Resort 2020: «Крик» і компанія

Постер до фільму «Крик» / Scream (1996)

Джеремі Скотт запросив гостей просто на територію Universal Studios. Показ Moschino розгорнувся серед декорацій ідеального американського передмістя — саме такого, у якому за законами жанру обов’язково має статися щось жахливе. Далі почався парад кіномонстрів: Скотт змішав відсилання до «Крику», «Мумії» та «Кінг-Конга», населивши подіум вампірами, відьмами й іншими підозрілими персонажами.

Маска Ghostface перетворилася на мотив для одягу, а весь показ нагадував вечірній кіномарафон, у якому страшні сцени чергуються з навмисно смішними. Після психологічної напруги інших колекцій цей горор дозволяв нарешті розсміятися.

---