У Каті Сільченко є захоплення, про яке знають далеко не всі: вечорами вона переглядає архівні фотографії та відео Києва, роздивляючись архітектуру, міські вулиці й одяг їхніх мешканців. Згодом це захоплення стало одним із джерел натхнення для нової колекції THE COAT — OPERA сезону осінь-зима 2026/27.
THE COAT, OPERA
Представлена в Національній опері України, колекція звертається до Києва початку ХХ століття — міста, де європейські модні тенденції набували власного характеру, а світське життя мало своїх героїнь та естетику. Проте Сільченко цікавить не історична реконструкція. Корсети, високі коміри, мереживо та пишні головні убори вона переосмислює мовою сучасного дизайну.
Для рубрики «Мудборд» Катя Сільченко розповіла Harper’s Bazaar Ukraine про київську Belle Époque, історичні манекени, речі, які так і не потрапили на подіум, та особливу зйомку Дениса Манохи, зроблену за лаштунками показу під час війни.
Київ, якого ми не знаємо
Для Каті історія міста давно стала особистим джерелом натхнення. Її цікавлять не лише будівлі, а й люди, які колись наповнювали ці простори життям. Саме тому вибір Національної опери як місця показу відкрив можливість дослідити моду Києва на зламі XIX і XX століть.
Архівні зображення з особистого мудборду Каті Сільченко для колекції OPERA FW26/27
«Мало хто знає, але в мене є окрема пристрасть — вечорами переглядати архівні фотографії та відео Києва різних епох. Це може бути Київ 30-х, 70-х або початку минулого століття. Я буквально вдивляюся у вулиці, архітектуру, людей, намагаюся розгледіти, як вони були одягнені, як змінювався міський стиль. І паралельно постійно вишукую історичні будівлі, в яких ми могли б провести наступний показ.
Пам’ятаю, як одного разу натрапила на архівні кадри похорону когось із родини Терещенків. Сергій тоді, як завжди, читав свої новини, поглянув на мене й засміявся: «Ну що, кохана, цього разу вже поховання? 😂»
Сергій рік тому запропонував провести показ в Опері. І коли ми остаточно визначилися з локацією, я ще глибше занурилася в моду епохи, коли театр був збудований, у 1901 році. Мені хотілося дослідити саме міський, світський костюм того часу. Не традиційне народне вбрання, а те, як одягалися жінки київської інтелігенції, аристократичних і заможних родин. Що носили ті ж самі Терещенки? Бо я фанат цієї родини. І щоб ми нарешті позбулися цього комплексу меншовартості, про такі приклади потрібно говорити.
Архівні зображення з особистого мудборду Каті Сільченко для колекції OPERA FW26/27
Архівні зображення з особистого мудборду Каті Сільченко для колекції OPERA FW26/27
Архівні зображення з особистого мудборду Каті Сільченко для колекції OPERA FW26/27
Ми так часто асоціюємо українську історію виключно із селом і так мало говоримо про українців як людей світу. Родина володіла однією з найрозкішніших приватних яхт свого часу на Середземному морі. Вони жили між Києвом, Парижем і Лазуровим узбережжям, подорожували світом, колекціонували мистецтво, були частиною європейського світського життя. І мені дуже хочеться повертати в нашу свідомість саме цей образ України — освіченої, заможної, космополітичної, зі смаком.
Це була епоха Belle Époque, і мені стало цікаво переосмислити її крізь власне, сучасне бачення. Наприклад, закриті жакети з високими комірами у мене перетворилися на жакети з камінням. Ажурні мереживні комірці тих часів — на пластичні боді зі стійками та численними ґудзиками. Великі капелюхи того часу — на наші театральні головні убори з великою кількістю пір’я. І, звісно, корсетна лінія, яка є частиною ДНК the COAT».
THE COAT, OPERA
Корсет як спосіб дослідити форму
Одним із найнесподіваніших референсів колекції стали історичні манекени. Катя почала їх колекціонувати, досліджуючи, як мода різних десятиліть змінювала уявлення про пропорції жіночого тіла.
«Мабуть, найбільше мене зацікавила форма жіночого тіла, яку створював корсет на початку XX століття. Я зараз почала колекціонувати історичні манекени, і один із них зараз у нас в бутику зустрічає гостей. Він дуже добре демонструє, наскільки сильно тодішня мода змінювала природні пропорції жіночого тіла. Там настільки сильно підкреслена ця витягнута форма, що я навіть почала трохи вибудовувати корсет навколо цього силуету.
Історичний манекен із колекції Каті Сільченко
Звісно, у нас є корсети, і вони з’явилися на подіумі, але я вирішила настільки не трансформувати жіноче тіло, не втручатися в нього так радикально. Цей манекен для мене більше став натхненням, можливістю дослідити форму, поспостерігати за нею.
І що мені особливо цікаво — я вже маю наступні манекени, які з’явилися приблизно на 30 років пізніше. У них уже зовсім інші, більш розслаблені пропорції тіла. І дуже цікаво відстежувати цю паралель, як змінювалося уявлення про жіноче тіло та його силует у моді.
THE COAT, OPERA
Ця історична форма стала для мене можливістю подумати про те, як мода формує силует і як сьогодні ми можемо переосмислювати ці конструкції, не відтворюючи їх буквально».
Образ, який хочеться прожити
У колекції OPERA строгі жакети й пальта поєднуються з пишними шлейфами, пір'ям, блиском і майже скульптурними формами. Деякі з цих речей здаються створеними насамперед для сцени. Проте сама дизайнерка не бачить принципової суперечності між театральним образом і повсякденним гардеробом.
«Наші клієнти вже давно виросли за межі prêt-à-porter the COAT. Та й ми як команда давно мріяли вийти за рамки щоденного одягу. У наших колекціях завжди були шоупіси, а цього разу ми вирішили зробити цілу колекцію з них.
Хтось скаже, що зараз не найкращий для цього час. Але навіть під час війни кожна жінка має свій внутрішній світ, і ми не маємо права його в неї забирати. Тепер, судячи зі звітів про продажі, я бачу, що ми все зробили вчасно».
THE COAT, OPERA
«Я вже неодноразово говорила в інтерв’ю, що мені страшенно нецікаво жити у світі базового гардероба. Моєму мозку постійно потрібні нові враження, нестандартні рішення, креативні експерименти.
Останніми роками я все частіше чую, що люди чекають моєї появи на подіях, бо їм цікаво, як цього разу я інтерпретую дрескод. І якось я провела паралель зі своїм танцювальним минулим. Тоді люди теж чекали мого виходу на паркет, адже знали, що я обов’язково вигадаю щось незвичайне. Питання «А в чому цього разу буде Сільченко?» існувало ще тоді. А це ж із дитинства, розумієте?
THE COAT, OPERA
Мабуть, мені складно провести межу між модою як мистецтвом і модою як реальним гардеробом, тому що я все життя намагаюся перетворювати буденність на маленьке свято. Додавати колір, емоцію, несподівану деталь навіть у звичайний повсякденний образ.
Я можу вдягнути будь-який образ із колекції OPERA, тому що в моєму житті точно знайдеться для нього і привід, і настрій. Для мене все це абсолютно реальний гардероб.
THE COAT, OPERA
Водночас, створюючи OPERA, я дуже тонко відчувала масштаб простору, в якому ми мали показати колекцію. Наша Опера сама по собі надзвичайно театральна: червоний оксамит, фуксія, складна архітектура, величезні об’єми. І мені важливо було, щоб одяг не загубився в цій розкоші, щоб простір його не поглинув. Тому ми свідомо працювали з масштабом, силуетами, фактурами та виразністю деталей.
Для мене межа проходить не між мистецтвом і практичністю, а між образом, який просто вражає, і образом, який хочеться прожити! І мені завжди цікавіший другий.
THE COAT, OPERA
Нещодавно одна наша клієнтка побачила образ із жакетом та спідницею з подіуму і відразу захотіла його придбати й залишити у спадок своїм донькам, а в неї їх три. Коли вона побачила цей образ на показі, у неї навіть сльози виступили. Настільки сильною була ця емоція. Це ще й відчуття, спогади, настрій, які ти можеш передати далі».
Те, що залишилося за лаштунками колекції
Робота над колекцією передбачає й рішення, яких глядачі ніколи не побачать. Наприклад, для OPERA Катя планувала два образи з деніму, але зрештою вирішила від них відмовитися. Не тому, що вони не вдалися, а тому, що перестали відповідати загальному задуму.
«Мені хотілося зробити два образи з деніму, але потім, уже під час роботи над колекцією, я зрозуміла, що вони почали випадати із загальної історії. Ми продовжимо над ними працювати, і я думаю, що вони матимуть свій розвиток, але на цей момент ми вирішили від них відмовитися. Там була красива форма, був об’єм, але фактури вже ставало занадто багато. Не хотілося, щоб через це загубилася сама ідея колекції.
Мені важливо, щоб людина не губилася в просторі, а була його частиною, щоб образ відповідав масштабу події. Тому іноді потрібно вчасно від чогось відмовитися, навіть якщо сама річ красива».
THE COAT, OPERA
Натомість особливе місце в колекції посів жакет, створений у техніці печворк із численних мереживних фрагментів. Катя називає його своїм улюбленим образом сезону, але причина значно цікавіша за естетичні вподобання: робота над ним стала новим технологічним викликом для команди THE COAT.
«Мабуть, це жакет печворк, виконаний вручну із великої кількості різного мережева з величезними затратами часу. Особливість цього образу саме в тому, що для мене і для команди це був ще один крок уперед, нова технологічна планка, такий собі новий ривок. Після таких проєктів ти розумієш, що можеш рухатися далі, шукати нові рішення, пробувати щось складніше.
THE COAT, OPERA (образ з показу)
Такі речі змушують тебе шукати людей, які потрібні для роботи саме над цим продуктом, залучати нових спеціалістів, розвивати виробництво. Це окремі ресурси, окремі виробничі процеси, складні технологічні рішення, які потрібно знайти й реалізувати.
Для мене важливо, що такі образи розвивають не лише мене як дизайнера, а й усю команду. Вони дають нам можливість виходити за межі того, що ми вже вміємо, і створювати щось нове. І саме тому цей жакет для мене особливий».
THE COAT, OPERA
Краса за лаштунками війни
Окрема історія OPERA — фотографії Дениса Манохи, які супроводжують цей матеріал. На них моделі в розкішних сукнях, жакетах із пір'ям та об'ємних пальтах стоять у невеликому просторі з простими сірими стінами. Тут немає декорацій оперного театру, червоного оксамиту чи урочистого освітлення. Лише одяг, люди й короткі миті очікування перед виходом.
Ці кадри народилися під час реальної підготовки до показу, у день, коли команді доводилося стежити за повідомленнями про повітряну загрозу й чекати можливості продовжити роботу.
THE COAT, OPERA
«Це реальна бекстейдж зйомка, але вона вийшла настільки гарна, що мені хотілося, щоб вона мала життя.
Вона для мене неймовірно красива і водночас сумна, тому що дуже відображає і той день, і той стан, у якому ми перебували. Цей день був дуже непростим. Ми чекали, що буде далі, стежили за новинами, і я пам’ятаю, що мені передавали інформацію, скільки ще залишилося дронів. Коли залишився один, я вже почала збирати моделей і працювати над образами.
THE COAT, OPERA
Я завжди люблю фіксувати моменти в житті нових моделей, тому що для мене важливо, щоб вони запам’ятали цей досвід. Щоб усе пройшло легко, щоб вони відчули себе впевнено, щоб їм було комфортно.
Мені здається, що ця зйомка буде дуже знаковою саме в тому контексті, що ця тонкість і краса створювалися під час війни, у цей час в Україні. І те, що ці кадри зроблені Манохою Денисом, теж дуже важливо для мене. Усе це передає той стан і ту атмосферу, які ми проживали в той день».
