Перша частина серії «Art Nouveau. Chapter 1: Blooms» звертається до витоків флористичного ар-нуво Бельгії, Франції та Іспанії.
Колекція веде діалог з інтер’єрами брюссельських готелів Віктора Орти, легендарними входами до паризького метро Ектора Гімара та органічними фасадами Барселони. У цей європейський контекст органічно вплетено й український код: київський «Будинок з ірисами» стає повноправним учасником цієї архітектурної подорожі, нагадуючи про спільність культурних ритмів того часу.
Центральним мотивом колекції стали квіти, які «проростають» крізь камінь та оживлюють строгі архітектурні форми. Іриси, гортензії та дикі троянди з’являються у виробах як виразні акценти, виконані у складних ручних техніках. Більше про роботу над дроом Дар’я розповіла в інтерв'ю Harper`s Bazaar Ukraine.
Що вас надихало в процесі роботи над колекцією?
Ця колекція була в планах давно — мабуть, понад рік. Після теми архітектури Криму мені захотілося спробувати себе в європейській архітектурі, і одразу прийшла ця тема — ар-нуво. Я пам'ятаю, як ще в університеті, вивчаючи історію архітектури та мистецтв, захоплювалася цим стилем: мене надихало те, як Віктор Орта, Антоніо Гауді, Отто Вагнер працювали не лише над фасадом, а й над інтер'єром, меблями, декором — від люстр до дверних ручок, створюючи цілісний витвір мистецтва. Обожнювала розглядати плинні лінії та квітучі жіночі образи Мухи та золото й орнамент Клімта. До того ж, це перша тема, над якою ми працюватимемо більше ніж один сезон: у планах уже три дропи, присвячені різній географії та різним аспектам цього стилю.
Якими джерелами інформації ви користувалися при підготовці колекції?
Книги з історії ар-нуво, які ще в університеті рекомендували викладачі, цифрові каталоги архітектурної спадщини європейських міст, сторінки дослідників архітектури та онлайн-музеї окремих будівель ар-нуво. Найціннішою була фотофіксація деталей — ковки, ліпнини,інтерʼєрні панно. Часто саме дрібний декор, а не загальний вигляд фасаду, ставав відправною точкою.
Яку кольорову гаму обрали?
Кольорова гама колекції натхненна матеріалами архітектури. Глибокий зелений передає колір паризьких едикул Гімара, блакитний — керамічну мозаїку-тренкадіс Антоніо Гауді, сірий — тон вологого бетону, а відтінки коричневого — дерев'яне різьблення та інтер'єрні панно. Чистий білий у цьому ансамблі став втіленням повітря та світла, що пронизує простір.
«Для мене ар-нуво — це стиль, що перетворює холодну форму на щось живе та емоційне. Мені було цікаво дослідити, як ніжні лінії металу, пластика бетону та квітучі барельєфи трансформуються у витончений одяг — так плинність фасадів перейшла у жіночі силуети, а скульптурний декор став основою флористичних акцентів. Я прагнула зберегти архітектурну строгість PODYH, щоб мінімалістична форма стала полотном для квітки, що завершує образ»
Які нові матеріали задіяли?
Майже всі тканини цього разу — японські: вовна, тафта і бавовняний сатин, який традиційно використовують для сувенірних курток сукаджан. Обрала їх за неймовірну якість, комфорт і те, які вони приємні на дотик.
Які нові техніки задіяли?
У цій колекції ми більше зосередилися на ручних техніках створення квітів. Наприклад, сукня-капітель доповнена 8 вручну сформованими шкіряними квітами, де кожна квітка складається з 11 пелюсток на металевому каркасі та шкіряної серцевини. Сумка-барельєф переосмислює квіткові барельєфи іспанського ар-нуво, відтворюючи архітектурний об'єм через складне ручне формування шкіри на каркасі. Сумка-гортензія натхненна декоративними настінними панелями та створена з 430 вручну сформованих квіток. А декор київського «Будинку з ірисами» перетворився на шкіряні брошки та аплікацію, створену та нашиту вручну.
Якби можна було підібрати саундтрек до цієї колекції, що б це було?
Це був би Дебюссі — «Clair de Lune».
