Морський піхотинець, зірка артхаусного кіно, франшизи «Зоряні війни» та, зрештою, екранне альтер его самого Френсіса Форда Копполи в епічній стрічці «Мегалополіс» — усе це про Адама Драйвера, актора, що став улюбленцем провідних режисерів сучасності.
Адам Драйвер народився 19 листопада 1983 року в Сан-Дієго. Коли хлопцю було сім років, він разом зі старшою сестрою та матір'ю переїхав до маленького містечка Мишавока в глушині штату Індіана.
«Фільми були нашим порятунком. У Мишавоці є багато хороших речей, але вона аж ніяк не культурний центр світу. Ми не подорожували, ніхто не міг собі дозволити поїхати до Європи. Тому відеопрокат і походи в кіно були практично єдиним способом вибратися з цього насправді депресивного, індустріального містечка»
— так актор пригадує свої підліткові роки.
Адам Драйвер у фільмі «Мегалополіс»
Після отримання атестата Драйвер подав документи на вступ до Джульярдської школи — одного з найкращих американських вишів у галузі мистецтва та музики, що розташований у Нью-Йорку, однак не пройшов за конкурсом. Утім, Адам був твердо налаштований стати актором, тож одного дня просто вирушив підкорювати Лос-Анджелес. Він попрощався з усіма друзями та пообіцяв більше ніколи не повертатися, однак у долі були інші плани. Майбутній артист так і не зміг дістатися до Лос-Анджелеса. Його автомобіль зламався, гроші закінчилися, і Драйвер був вимушений поїхати додому.
«Мені, напевно, слід було б більше соромитися цього. І тепер я справді так почуваюся! Особливо тому, що я зробив із цього цілу виставу, розповідаючи всім, що я не повернуся. Та іншого вибору не було. Я знову опинився вдома і просто почав працювати на випадкових роботах. І думав, що це все…»,
— зазначає артист.
Адам Драйвер у ролі Мауріціо Гуччі
Після терактів 11 вересня 2001 року Адам Драйвер вирішив вступити до лав морської піхоти США. Він пройшов вишкіл і загалом провів на службі два роки. Однак військова кар’єра актора закінчилася не надто героїчно: він потрапив в аварію на… велосипеді й отримав серйозну травму грудини.
Артист зізнається, що досі шкодує за певними моментами армійського життя.
«Мене все ще турбує, що я не закінчив того, що почав у морській піхоті. Я періодично зв’язуюся з хлопцями зі свого взводу. Ми класно спілкуємося. Та в якийсь момент вони починають жартувати про те, що сталося за кордоном, в Іраку, про службу. А я пропустив увесь цей досвід — і тому це важко»,
— каже Драйвер.
Адам Драйвер у фільмі «Патерсон»
В армії зірка стрічки «Мегалополіс» усвідомив, що справжня мрія варта того, щоб боротися за неї попри все: «У війську ти починаєш усвідомлювати свою смертність — мабуть, більше, ніж звичайні люди твого віку. Ти стаєш більш свідомим того, скільки можна досягти за один день. І що час цінний, і ти не хочеш витрачати його марно. Тож я наважився спробувати знову».
Після звільнення Адам переїхав до Нью-Йорка і знову подав документи в Джульярдську школу — цього разу він досяг успіху. Щоб оплатити навчання, Драйвер працював прибиральником, а щоб зберегти набуту в армії фізичну форму, розробив виснажливу програму тренувань, що передбачала щоденний забіг від його квартири у Квінсі до Джульярдської школи на Мангеттені: фактично — крізь половину міста.
Адам Драйвер у фільмі «Мовчання»
«Я почав працювати в театрі одразу після Джульярда. І з того часу майже постійно десь граю, — розповідає актор. — Моя мета полягала в тому, щоб просто заробляти на життя. А працювати з тими людьми, з якими я отримав можливість створювати проєкти, — це набагато більше, ніж я планував». Мова йде про таких видатних режисерів, як Мартін Скорсезе, Рідлі Скотт, брати Коени, Стівен Спілберг, Джим Джармуш і, звісно, Френсіс Форд Коппола.
Свою акторську кар’єру Драйвер розпочав із серіалів, найпомітнішим з яких став сітком Ліни Данем «Дівчата», за роль в якому він отримав свою першу номінацію на премію «Еммі». Того ж 2012 року на екрани вийшла трагікомедія Ноя Баумбаха «Мила Френсіс», де актор знявся разом із Ґретою Ґервіг.
Адам Драйвер у ролі Кайло Рена («Зоряні війни»)
Наступного року Драйвер взяв участь у проєкті «Всередині Люїна Дейвіса» Джоела та Ітана Коенів, який отримав Ґран-прі Каннського кінофестивалю, а також номінації на «Оскар» і «Золотий глобус». Після цих та низки інших успішних проєктів статус актора змінився з початківця на потенційну суперзірку. Остаточно його закріпила фантастична франшиза «Зоряні війни», в якій Адам зіграв ключового антагоніста Кайло Рена — повелителя Темної сторони Сили. У цій ролі актор з'являвся тричі, але в перерві між блокбастерами встиг знятися й у багатьох авторських проєктах.
2016 року вийшов «Патерсон» — драма Джима Джармуша про водія автобуса і за сумісництвом поета. Фільм отримав схвальні відгуки критиків і приніс актору номінації на престижні кінопремії. У Джармуша з Драйвером склався неймовірний творчий дует, хоча на початку актор ставився до цієї співпраці з острахом.
Адам Драйвер у фільмі «Мила Френсіс»
«Джим Джармуш — це людина, з якою я ніколи не мріяв працювати! — зі сміхом зізнається актор. — Я пам'ятаю, як проїхав півтори години, щоб побачити його фільм «Кава і сигарети» в Індіанаполісі, і не дуже зрозумів цю стрічку. Але пізніше я пригадував так багато речей із цього фільму… І зрештою я був справді щасливий працювати з Джимом»,
— зазначає Адам Драйвер.
Цього ж року відбулася і прем’єра «Мовчання» Мартіна Скорсезе — філософської історичної драми, де Драйвер зіграв португальського місіонера в Японії. «Коли ти працюєш з такою людиною, як Скорсезе, твоїм першим імпульсом є думка: «Просто кажіть, що робити, і я зроблю що завгодно!» — пригадував актор. — Але такі люди насправді цього не хочуть. Вони взяли вас на роботу за ваші думки та погляди. Вони хочуть, щоб ви сперечалися з ними та робили по-своєму. Скорсезе зумів оточити себе людьми, яким довіряє, і йому потрібна їхня думка. Він кидає їм виклик, і вони кидають виклик йому. Здавалося б, що людина, яка стільки досягла, прийде з ідеями, які просто наказуватиме виконати. Але це не його стиль. І я вважаю це дуже наснажливим: коли той, хто піднявся так високо, все ще має у собі стільки сумнівів. Думаю, це стосується будь-кого, хто створює щось велике. Ти ніколи не буваєш задоволений». Без сумніву, те саме Драйвер міг би тепер сказати й про Копполу.
Адам Драйвер і Леді Гага у фільмі «Дім Гуччі»
Після «Мовчання» в кар’єрі Адама Драйвера один за одним пішли знакові авторські проєкти. До прикладу, стрічка «Чорний кланівець» Спайка Лі, за яку Адам отримав свою першу оскарівську номінацію як найкращий актор другого плану. Далі — абсурдистська комедія Джима Джармуша «Мертві не помирають», що відкривала Каннський кінофестиваль, і ще одна драма Ноя Баумбаха «Шлюбна історія», яка принесла актору другу номінацію на премію «Оскар» — цього разу за головну чоловічу роль.
2021-го ми побачили Драйвера в драмі Рідлі Скотта про аб’юзивні стосунки в лицарському Середньовіччі «Остання дуель». А також — у того самого режисера, але в образі зовсім інших часів: як спадкоємця компанії Gucci в драмі «Дім Гуччі».
Адам Драйвер у фільмі «Мегалополіс»
Нарешті торік ми спостерігали за черговим перевтіленням Драйвера в байопіку Майкла Манна «Феррарі», де актор зіграв засновника легендарної компанії Енцо Феррарі. І ось, нарешті, наприкінці вересня побачимо «Мегалополіс», який, без сумніву, стане однією з головних робіт у кар’єрі Адама Драйвера.
«Його непросто описати. Що б я не сказав, мої слова звучатимуть дуже узагальнено, доки ви не подивитеся фільм. Просто скажу, що ця стрічка не має прецедентів. Це справді щось грандіозне та унікальне»,
— так визначає свою нову картину актор.
В український прокат фільм вийде вже 26 вересня. Це найамбітніший проєкт Френсіса Форда Копполи, режисера, що подарував нам трилогію «Хрещений батько» та культову картину «Апокаліпсис сьогодні». На розробку стрічки, світова прем'єра якої відбулася на 77-му Каннському кінофестивалі, Коппола витратив близько 40 років. Щоб втілити свій задум у життя, він продав кілька виноградників і виноробень, інвестувавши у фільм власні $120 млн.
Адам Драйвер і Наталі Еммануель у фільмі «Мегалополіс»
«Мегалополіс» — водночас захоплива та видовищна і глибоко філософська історія про сутність людського суспільства. У центрі сюжету Цезар Катіліна, геніальний архітектор та митець, який вміє зупиняти час і бачити крізь виміри. Він мріє створити Мегалополіс на руїнах занедбаної Імперії — колишнього Нью-Йорка, що потерпає від беззаконня, свавілля та корупції. Катіліна — частина цього світу, проте його гнітить питання: чи гідне суспільство Імперії порятунку?
Кадр із фільму «Мегалополіс»
У стрічці зіграли Шая Лабаф, Джанкарло Еспозіто, Наталі Еммануель, Обрі Плаза, Талія Шайр, Лоуренс Фішберн, Джейсон Шварцман, а також оскарівські лауреати Джон Войт та Дастін Гоффман.
Адам Драйвер, що виконав в картині головну роль — Цезаря Катіліну, вважає її своєрідним альтер его самого режисера.
«Мій герой — візіонер. І в певному сенсі він дуже схожий на Френсіса. Він досліджує можливості людства, і для нього в першу чергу цікавий сам пошук відповідей, а не остаточний результат. Це ідея, яка мене зворушує, — і водночас це ідея, що відображає Френсіса»,
— підсумовує Адам Драйвер.
