Нова екранізація «Буремного перевалу» від режисерки Емеральд Феннелл стала однією з найбільш обговорюваних прем’єр року. Фільм із Марго Роббі та Джейкобом Елорді пропонує несподіваний погляд на роман Емілі Бронте — далекий від традиційних уявлень про костюмовану драму. Ще до релізу в стрічки з'явилися як палкі шанувальники, так і ті, хто не погоджується з осучасненням образів кінця XVIII століття та кастом, що відрізняється від описання героїв у книзі.
В картині, що виходить в прокат з 12 лютого, Феннелл переосмислює відому історію кохання через призму сучасної попкультури та чуттєвості. В ексклюзивному матеріалі Harper's Bazaar Ukraine Марго Роббі — не лише виконавиця ролі Кетрін, а й продюсерка фільму — розповіла, як народжувалася стрічка, чому вона відрізняється від попередніх екранізацій і чого чекати глядачам на великому екрані.
Насамперед акторка наголошує, що картина передає емоційне відчуття від книги, а не намагається механічно відтворити її сюжет.
«Це версія «Буремного перевалу» від Емеральд Феннелл — смілива інтерпретація однієї з найвидатніших історій кохання всіх часів, книги, яку вона дуже любить і яку люблю я. Її адаптували багато разів у різні роки. Думаю, Емеральд хотіла відтворити враження, яке справив на неї роман, коли вона вперше прочитала його у 14 років.
Фільм зосереджується на тому, що відбувається з героями і як це змушує їх почуватися. А потім — опосередковано — як це змушує почуватися вас як глядача. Думаю, в цьому суперсила Емеральд. Те, що вона робить як режисерка, що надає її роботам особливого звучання й унікальності, — це здатність викликати дуже глибоку, майже фізичну реакцію».
Марго Роббі зазначає, що завдяки режисерці вона відкрила для себе світ «Буремного перевалу», адже раніше вона не читала книгу.
«Коли Емеральд сказала: “Я збираюся знімати «Буремний перевал»”, я навмисно не стала читати роман. Я хотіла, щоб її версія сценарію стала моїм першим знайомством з цією історією, без будь-яких упереджень. У мене не було жодних попередніх уявлень, окрім розуміння, що це літературна класика. І сценарій Емеральд… незалежно від того, пише вона історію кохання чи історію помсти, — він настільки захопливий і майстерно побудований… Я не могла відірватися. Я плакала. Постійно поверталася до окремих сцен і хотіла пережити їх знову».
Акторка додає, що після прочитання книги зрозуміла, чому Феннелл створила саме таку версію і чому роман здається таким привабливим навіть через 180 років після написання.
«Підозрюю, що це пов’язано з тим, якими складними є ці персонажі й наскільки сильно ти хочеш, щоб у них усе вийшло, наскільки їхні стосунки важкі та заплутані й водночас — дивовижно прості. Коли читаєш книгу, ти знаєш, чого хочеш для них, але не можеш зрозуміти, чому саме цього хочеш…
Це кумедно. Вони ніби зовсім не здатні на компроміси. Жоден із героїв не намагається підлаштувати свою особистість під обставини. Вони просто рухаються вперед з усіма своїми вадами та особливостями, часто з руйнівними наслідками».
Одним із важливих рішень у новій інтерпретації стало те, що герої показані старшими, ніж у романі.
«Версія Емеральд відчувається сучаснішою, і частково тому, що вона зробила Кеті та Гіткліфа старшими. У книжці Кеті вони в пізньому підлітковому віці. У нашому фільмі Кеті, ймовірно, близько 20-25 років»,
— зазначає Марґо Роббі.
Головна героїня роману перебуває під тиском і має вийти заміж за чоловіка зі статками, з шанованої родини, — того, що відповідає її соціальному рівню.
«Вона відчуває колосальну відповідальність, в неї є очікування, що вона вийде за Едґара Лінтона — вона це робить і це виявляється найбільшою помилкою в її житті, бо, звісно, вона кохає Гіткліфа. Втім, коли герої старші та приймають певні рішення, ти вже не можеш так легко все виправдати… Вчинки Кеті ранять людей, і вже не можна сказати: “Вона ще підліток, вона не розуміла, що робить”. Ні — у нашому фільмі це жінка, що зробила свій вибір, і це її відповідальність».
Марго Роббі поділилася тим, що, вивчаючи сценарій як продюсерка, несподівано відчула «акторське тяжіння» до ролі Кеті й поступово зважилася сама втілити її образ на екрані:
«Я читала сцени і не могла не прокручувати в голові її репліки, не думати, як би я це зіграла… У момент, коли я дійшла до кінця, я подумала: “Вау, акторка, яка зіграє Кеті… Це буде виняткова роль”, і що я дуже пошкодую, якщо нічого не скажу. Однак я хотіла, щоб рішення було за Емеральд. І, якщо чесно, це була доволі швидка розмова. Вона засміялася, коли я сказала: “Ти не зобов’язана”, і відповіла: “Це буде блискуче”».
Акторка наголошує, що підбір акторів був одним із найважливіших творчих інструментів Емеральд Феннелл.
«Емеральд писала Гіткліфа, думаючи про Джейкоба Елорді. І тепер, коли ми зняли фільм, для мене він настільки про цього героя, що я не можу уявити нікого іншого. Ця роль наче належить йому — він втілив її неймовірно. Феннелл унікальна в різних аспектах, зокрема в питанні кастингу. Коли вона обирає акторів, вона робить це дуже свідомо. Думаю, вона відштовхується від певних рис та особистісних характеристик персонажа, і саме це стає опорною точкою».
Марго Роббі додає, що у фільмі образ Едґара Лінтона навмисно змінено, аби зробити його більш складним і привабливим для Кеті.
«Едґар у книжці доволі неприємний. Його легко не любити. Дуже просто бути не на його боці. А Емеральд у сценарії вирішила зробити його переконливою загрозою для Гіткліфа, представити його як справді чудовий варіант для Кеті. Найкращий, власне».
Акторка наголошує, що навіть у такій драматичній історії Емеральд Феннелл знаходить місце для іронії та гумору, що дозволяє їй створити особливий зв’язок із глядачем.
«Це дивовижно, вона ніби постійно "підморгує" глядачеві. У стрічці є момент, коли Ізабелла (Елісон Олівер. — Ред.) переказує сюжет «Ромео і Джульєтти», і це абсолютно передвіщає все, що ви зараз побачите на екрані. Це такий зухвалий натяк. Він робить усе оригінальнішим… і мені це дуже подобається».
Підсумовуючи досвід роботи над проєктом, Марго Роббі ділиться своїм передчуттям, як глядачі сприймуть фільм і з якими емоціями вийдуть із зали.
«Думаю, вони будуть здивовані. Дехто очікував більш традиційного костюмованого фільму — а це точно не він. Глядачів приголомшать візуальні рішення, операторська робота, художнє оформлення, костюми… Але найбільше — історія кохання героїв, яка б’є так глибоко. Думаю, головне, що люди скажуть, буде щось на кшталт “Я давно нічого подібного не відчував”, і ця думка захоплює».
Нагадуємо, що українська прем'єра стрічки «Буремний перевал», медіапартнером якої став Harper's Bazaar Ukraine, відбудеться вже 12 лютого.
