Майже двадцять років прихильники картини «Диявол носить Prada» чекали на її продовження. 30 квітня українські глядачі нарешті зможуть побачити сиквел, у якому до своїх ролей повернулися Меріл Стріп, Енн Гетевей, Емілі Блант і Стенлі Туччі. У центрі історії — журналістка Енді Сакс, яка за ці роки не втратила себе, стала впевненішою і точно знає, чого хоче. Роль героїні втілила на екрані Енн Гетевей, яка детальніше розказала про свою роботу над образом і створення другої частини стрічки.
Озираючись на успіх першого фільму, акторка пояснює його популярність поєднанням сильного акторського складу, оригінального сценарію та надихаючої атмосфери на знімальному майданчику:
«Думаю, у нас було одразу кілька переваг. Меріл Стріп, Стенлі Туччі та Емілі Блант — в одній із її перших ролей. Це неймовірні актори, між якими одразу виникла «хімія». А ще Девід Франкель — не просто талановитий режисер, а людина з бездоганним смаком — очолював цей процес. У нас був дуже смішний сценарій Алін Брош Маккенни. Продюсерками виступили Венді Файнерман і Карен Розенфельт. Кожен зробив свій внесок. На майданчику відчувалась велика щирість, і, гадаю, глядачі відповіли нам тим самим. Це 20-річна історія взаємної любові між тими, хто створив фільм, і тими, хто перетворив його на частину свого життя».
Акторка погоджується з тим, що саме глядачі зробили фільм частиною попкультури — через цитати, меми та власні інтерпретації:
«Це дуже приємно, ніби зустріти друга дитинства. Мені подобається, що люди повертаються до стрічки, і що вони настільки креативні у підході до неї. У цьому досвіді є щось універсальне… Думаю, саме тому картина залишилися актуальною, адже глядачі самі підтримують позачасовий статус проєкту».
За словами Енн Гетевей, у новому фільмі Енді постає вже зовсім іншою, але водночас залишається вірною собі: «Вона зробила певні життєві вибори й рухалася шляхом, у який вірила. Думаю, це принесло їй відчуття реалізації».
«У неї є професійна впевненість, яку вона здобула. Енді добре орієнтується в офісному середовищі, має певний вплив, але при цьому є приємною людиною. Вона виглядає як та, з ким було б весело дружити», — додає вона.
Повернення до ролі Енді дозволило акторці знову опинитися поруч із людьми, з якими вона співпрацювала на важливому кар'єрному етапі:
«Побачити всіх знову! Це той самий момент, про який часто говорять: “От якби можна було повернутися в певний період, знаючи те, що знаєш зараз”. І мені це вдалося. Було прекрасно знову зустрітися з людьми, які причетні до багатьох чудових речей у моєму житті».
«Я повернулася через 20 років і могла сказати: “Дякую. Що вам потрібно і як я можу це зробити?” Я була в захваті від того, що команда возз'єдналася і ми змогли створити нові спогади разом», — додає акторка.
Серед локацій фільму особливе місце займає Мілан. При цьому улюблена сцена Енн Гетевей пов’язана не з її власною грою, а з роботою Меріл Стріп:
«Невелика частина команди їхала знімати сцену з Меріл у міланській Галереї Віктора Еммануїла II. Я запитала: “Чи буде доречно, якщо я просто прийду подивитися?” І вони сказали, що це буде чудово. Тож я була там. Це були одні з найкрасивіших кадрів, які я коли-небудь бачила».
«Після першого дубля я підбігла до Меріл і сказала: “Ти ніколи не була красивішою, ніж у цей момент”. Тому для мене найяскравіший спогад з Італії — мить завершення зйомок у галереї, коли всі побачили Меріл Стріп у ролі Міранди Прістлі на піку її майстерності», — ділиться акторка.
Акторка також високо оцінює співпрацю з режисером Девідом Франкелем:
«Мене захоплює його сміливість створити сиквел у той момент, коли він сам відчув, що це правильно. Він думав про те, щоб зняти фільм, який має власну мету існування. Це справжнє продовження історії персонажів через 20 років. І для команди було важливо не повторювати минуле, а чесно відобразити сучасність».
Гетевей зазначає, що саме ця принциповість і витримка режисера стали основою успіху:
«На мою думку, він блискуче впорався. І це спрацювало, тому що він невтомний, зосереджений і водночас легкий у роботі, але принциповий — саме таким і має бути керівник».
Акторка додає, що для неї було цінно побачити щирі реакції глядачів, які сиділи поруч з нею в залі кінотеатру:
«Коли ти знаєш, що фільм спровокує емоційну реакцію, бути частиною цієї аудиторії неймовірно приємно. Радість, яку люди дозволяють собі відчути в кінотеатрі, інша. Відчуття стають сильнішими, коли ти переживаєш їх разом з іншими».
Енн Гетевей підсумовує, що цей досвід для неї не має альтернативи.
«Я виросла в час, коли похід у кіно був подією, на яку чекали. І я досі не знайшла нічого, що могло б замінити це чисте задоволення від перегляду фільму в кінотеатрі», — каже акторка.
«Диявол носить Prada 2» — це не лише повернення до знайомого світу, а й можливість побачити, як він змінився разом із тими, хто його колись полюбив. Нагадуємо, що стрічка вийде в український прокат уже 30 травня.
