Літературний фонд ім. Пітерсона при Фундації Будучність оголосив п’ятьох фіналістів Літературної премії ім. Пітерсона 2026 року в жанрі нонфікшн. Ця міжнародна премія відзначає найкращі документальні книги, написані англійською або українською мовами, що сприяють глибшому розумінню тем, пов’язаних з Україною, і є актуальними для світової аудиторії.
Загальний розмір премії становить 30 000 канадських доларів (близько 950 тис. гривень). Переможець отримає 25 000 доларів (790 тис. гривень), тоді як видавництву, яке видало книгу-переможницю, буде присуджено додаткові 5 000 канадських доларів (160 тис. гривень). Окрім того, решта чотири фіналісти отримають по 5 000 канадських доларів (160 тис. гривень).
Ім’я переможця та назву переможної книги оголосять під час щорічної церемонії нагородження, що відбудеться 22 листопада 2026 року у Торонто.
Розповідаємо детальніше про потенційних переможців цьогорічної премії ім. Пітерсона.
Списки, Мирослав Лаюк (Видавництво «Ukraїner», Україна)
Книжка «Списки» складається з репортажів та есеїв про втрати під час війни, тобто про те, що і чому для людини є цінним. Тут зібрані свідчення і рефлексії про затоплений Херсон і зруйнований Покровськ, обстріляний київський «Охматдит» і харківський Держпром. Це історії про втрату тут і тепер: домівок, найближчих людей, дитинства, частин тіла, зору, сну, памʼяті, того, що непоправне, але що має бути проговореним.
Мирослав Лаюк — письменник і воєнний документаліст. Народився 1990 року в Карпатах, живе в Києві. Автор романів і поетичних книжок, серед яких «Баборня», «Залізна вода», «Осоте!», «Метрофобія», а також збірки репортажів та есеїв «Бахмут». Викладач Києво-Могилянської академії.
Живі. Зрозуміти українську літературу, Олександр Михед, Павло Михед (Видавництво Старого Лева, Україна)
Микола Гоголь, Василь Стефаник, Олена Теліга, Іван Багряний, Михайло Коцюбинський, Микола Хвильовий — класики, про яких, здається, ми знаємо все. Однак, що буде, якщо читати їхні твори, як уперше? Пропускати їхнє життя через власні досвіди та постійно запитувати: які були стосунки з батьками? Чи свідомо вони обрали українську мову? Якими підлітками були? Чи формувала їх популярна масова література? З якими проблемами стикалися, коли їм було двадцять? Який непростий життєвий вибір стояв перед ними тридцятилітніми, коли на українську землю приходив черговий терор? Чи є призабуті й маловідомі шедеври поза звичним каноном, які так актуальні зараз?
Олександр і Павло Михеди, син і батько, письменник і літературознавець, запрошують у мандрівку двома століттями української літератури — від розповідей про життя класиків до розмови про покоління українців, на чию долю щоразу випадають жахливі випробування.
David and Goliath: Commentaries on the Russo-Ukrainian War, Сергій Плохій (Harvard Ukrainian Research Institute, США)
Біблійний образ Давида та Голіафа доречно відображає природу війни, яку Росія, найбільша країна світу за площею, розв’язала проти сусідньої України, яка — хоч і залишається найбільшою на європейському континенті — майже в тридцять разів менша і має лише чверть населення Росії. Проте впертий опір України доводить, що можна створити успішний захист від надзвичайно більшого, більш густонаселеного та краще оснащеного ворога. Ця книга показує, що історія може допомогти розкрити причини рішучості й успіху України як на полі бою, так і на громадській арені. У цій книзі вперше зібрано короткі есеї, коментарі та інтерв’ю, які написав і дав Сергій Плохій, визначний світовий дослідник української історії, напередодні та протягом перших двох років повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Плохій звертає нашу увагу на унікальність найбільшої війни в Європі після закінчення Другої світової війни, коли її події стають частиною історії.
Сергій Плохій — професор, що викладає на історичному факультеті Гарвардського університету. Сфера його наукових інтересів включає інтелектуальну, культурну та міжнародну історію Східної Європи з акцентом на Україні. Він викладає курси та семінари з ранньомодерної та сучасної східноєвропейської історії, які стосуються основних проблем історії України, Росії, Білорусі, Польщі та Литви, а також є автором низки монографій, присвячених історії України та Європи.
Russia against Ukraine: Russian Political Mythology and the War on Ukrainian Identity, ред. Антон Шеховцов (Ibidem Press, Німеччина)
Коли Росія окупувала Крим та частину Донбасу на початку 2014 року, Україна була нейтральною державою. Незважаючи на цей нейтралітет, Росія порушила численні міжнародні угоди, включаючи Статут ООН, Гельсінський заключний акт, Будапештський меморандум та Договір про дружбу з Україною 1997 року, які чітко визнавали територіальну цілісність України. Скориставшись нечленством України в НАТО, Москва розпочала війну, небачену в Європі з часів Другої світової війни. Зосередженість Росії на НАТО не просто вводить в оману — вона слугує стратегічним відволіканням від її ревізіоністських цілей: кинути виклик порядку, що встановився після Холодної війни, та демонтувати Україну як суверенну державу. Центральним елементом останнього є українофобія, ідеологічна ворожість до України, що вкорінена в російському геополітичному шовінізмі. Цей збірник досліджує соціально-культурні основи та політичні прояви сучасних антиукраїнських настроїв у російській державі та суспільстві.
Антон Шеховцов є українським політологом і публіцистом, а також запрошеним професором Департаменту міжнародних відносин Центральноєвропейського університету, асоційованим науковим співробітником Дослідницького центру історії трансформацій Віденського університету та директором Центру демократичної доброчесності у Відні. Він має ступінь доктора філософії в Університетському коледжі Лондона і є автором низки книжок і публікацій, присвячених дослідженню Росії, російсько-українським відносинам і радикалізму.
Stalin’s Liquidation Game: The Unlikely Case of Oleksandr Shums’kyi, His Survival in Soviet Prison, and His Subsequent Arcane Assassination, Філіп Славескі, Юрій Шаповал (Harvard Ukrainian Research Institute, США)
Мільйони невинних людей були заарештовані в сталінському Радянському Союзі протягом 1930-х років під час різних хвиль масових репресій. Під час жорстоких допитів багатьох змушували зізнатися у злочинах, яких вони не скоювали. Дуже мало хто з заарештованих зрештою відмовився зізнатися. Олександр Шумський, український революціонер-марксист, був одним із найважливіших, але найменш відомих з них. Він не лише відмовився зізнатися, але й понад десять років підтримував масовий протест проти своїх репресій та сталінського нападу на його країну, Україну. Сталін у відповідь безжально покарав його, паралізувавши його у в'язниці та вбивши його дружину, але утримувався від його вбивства понад десять років. Ця книга розплутує загадку Шумського та відкриває нове вікно в розуміння історії радянських репресій та російських патологій щодо незалежності України, що допомагає нам зрозуміти нинішню війну Росії проти України.
Філіп Славеський — історик Радянської імперії, переважно Росії та України, чиї роботи зосереджені на масових конфліктах та їх наслідках, зокрема продовольчих кризах, масовому насильстві та політичному контролі, а також їх сучасному відлунні. Він є автором книг «Перетворення України після Другої світової війни: зіткнення місцевої та центральної радянської влади» та «Радянська окупація Німеччини: голод, масове насильство та боротьба за мир, 1945-1947». Він є старшим викладачем російської, радянської та східноєвропейської історії в Австралійському національному університеті.
Юрій Шаповал — історик України радянського періоду, автор численних книг, збірників та журнальних статей з історії радянського тоталітарного режиму в Україні, діяльності КДБ та радянської системи репресій, Голодомору, Української повстанської армії (УПА), українсько-польських відносин на початку ХХ століття, а також життя та діяльність видатних українських політичних та культурних діячів, таких як Михайло Грушевський, Микола Скрипник, Симон Петлюра, Сергій Єфремов, Петро Шелест, Олександр Шумський, Олександр Довженко, Іван Дзюба та низка інших. Він є професором Інституту політичних та етнонаціональних досліджень Національної академії наук України.
«Автократи добре розуміють, що сила писаного слова переважає силу меча. У той час як Путін розширює свою жорстоку війну, спрямовану на знищення української ідентичності, навмисне нищення культурних інституцій України стало для Кремля огидною манією. У результаті російських ударів безпілотників по книгосховищах та дистрибуційних центрах по всій Україні було знищено понад десять мільйонів примірників. Саме тому місія Літературного фонду ім. Пітерсона сьогодні є особливо актуальною. Вільний світ повинен рішуче діяти, щоб захищати та популяризувати книги, засновані на фактах, — життєво важливі носії правди та універсального прагнення до свободи», — зазначає голова журі та директора фонду Леся Шимко
Літературний фонд ім. Пітерсона заснував канадський філантроп Стенлі Пітерсон. Фонд працює під егідою канадської Фундації Будучність. Фонд опікується міжнародною літературною премією, кількома преміями за перекладені книги, грантами для письменників, перекладачів і видавців, а також низкою програм, ініційованих самим фондом.
