У лютому жителям Києва представили простору книгарню «Сенс» на Хрещатику, що одразу стала одним з найпопулярніших місць для знайомства з літературними новинками, зустрічей та обміну креативними ідеями. Ексклюзивно для Harper's Bazaar команда проєкту розказала про особливості простору, найбільш затребувані книжки та своє бачення культурного життя в Україні.
Селекція книг у «Сенсі» на Хрещатику дуже широка. Цьому сприяє і сам масштаб книгарні — 1500 квадратних метрів. Ми представляємо твори сучасної та класичної літератури — української та іноземної, дитячі й підліткові книжки, подарункові видання, а також велику добірку книг іноземною мовою (наразі англійською, та ми розширимо список). В «Сенсі» на Хрещатику завжди можна знайти як бестселери й найгарячіші новинки, так і ексклюзивні видання та артбуки.
Найбільшу популярність серед читачів має сучасна українська література — ці книги щомісяця очолюють наші топи продажів. Зокрема, з перших позицій уже давно не сходять «Я бачу, вас цікавить пітьма» Ілларіона Павлюка, «За перекопом є земля» Анастасії Левкової та «Танці з кістками» Андрія Сем’янківа.
Не поступається й українська класика: ми бачимо, що люди переосмислюють твори зі шкільної програми — знайомі, але не осмислені, та прагнуть відкривати для себе раніше невідомих класиків. Ця тенденція підтримується й українськими видавництвами, які одне за одним створюють нові серії української класики. Також як ніколи популярними зараз стали книги про історію та мовне питання. Українці віднаходять свою ідентичність та коріння — зокрема, крізь призму текстів.
Новий «Сенс» розташований в історичній будівлі, де у XX столітті був відомий магазин кераміки «Фарфор-фаянс» — він закрився на початку 2000-х років.
Наш простір мав бути максимально функціональним і перш за все слугувати потребам гостей. Про красу ми, звісно, теж не забули. На першому поверсі, який запам'ятовується своєю жовтою підлогою і великими вікнами з видом на Хрещатик, знаходяться кав’ярня, зона дитячої літератури, секція з бестселерами та каса.
Працюючи над його плануванням, ми насамперед думали про те, щоб людям було зручно пересуватися між різними зонами, замовляти каву, обирати нові видання та оформлювати покупки.
Мінус перший поверх — суто книжковий, де є затишні місця для читання, а другий — подієвий. Наразі він функціонує в тестовому режимі. Тут буде облаштований майданчик для івентів і хаб для спілкування. Ми сподіваємося, що він стане простором сенсів, де люди зможуть збиратися і разом створювати нові проєкти, культурні ініціативи тощо.
Також ми чекаємо на ліфт, який зробить наш простір повністю безбар’єрним — це для нас дуже важливо. Наразі ми маємо тимчасовий пандус на вході та інклюзивні вбиральні, але пересуватися поверхами поки що, на жаль, можна лише сходами. Саме тому ми досі працюємо в тестовому режимі.
Потенціал нашого простору великий, а плани — амбітні, тож у «Сенсі» на Хрещатику постійно вируватиме життя. У день відкриття книгарні ми організували презентацію кліпу Сергія Жадана та Ірени Карпи з концертом гурту «Жадан і Собаки», за тиждень — презентували книжку «Бахмут» Мирослава Лаюка від видавництва Ukraїner, а потім почали набирати обертів. зараз ми проводимо вже декілька подій на тиждень.
За цей час, зокрема, в «Сенсі» на Хрещатику пройшов вечір пам’яті та презентація збірки Максима Кривцова «Вірші з бійниці», розмова з Артемом Чехом та Іриною Цілик про фільм «Я і Фелікс» — екранізацію роману «Хто ти такий?», дискусія про літературні адреси Хрещатика з Вірою Агеєвою та Богданою Неборак.
Нещодавно завдяки нашим партнерам — проєкту «Сноби» — в зоні подієвого майданчика з’явилася стріт-арт-робота «Віртуальний квітник» художників Валентини Sinopa та Романа Чіза. Звісно, центр нашої діяльності — це книга, та ми створюємо простір не лише для літературних подій, а й для культурних заходів у широкому сенсі.
Ми віримо, що українській культурі варто приділяти більше уваги, особливо у розпал великої війни, — вона була змушена постійно за себе боротися, а тепер ми прагнемо поставити її на гідне місце.
Великий книжковий простір в серці країни, на Хрещатику, може стати поштовхом до розвитку. Він дає впевненість іншим гравцям літературної сфери й має стати місцем сили для всіх, хто читає, пише, видає і просто цікавиться книжками. Ми б дуже хотіли, щоб люди, які приїжджають до Києва з інших міст і відвідують «Сенс», надихалися і повертались додому з бажанням відкрити такий простір у себе — в Миколаєві, Тернополі, Дніпрі.
Люди приходять до «Сенсу» не лише за виданнями, а й за новими досвідами, якісним спілкуванням, знайомствами та натхненням на створення нового.
Українці любили читати й читали і раніше, просто ця читацька бульбашка мала трохи інакший вигляд, адже велику її частину займала російська книга. Після її зникнення ми — фактично вперше в історії — отримали можливість заповнити ринок українськими виданнями.
Звісно, повернення українців до рідної мови супроводжується зростанням інтересу до читання, а збільшення кількості читачів пожвавлює розвиток книжкового ринку, призводить до збільшення кількості книгарень, видавництв, перекладів тощо. Ми бачимо, як з’являються нові книжкові фестивалі, зростають наклади сучасної й класичної літератури, а книжкові клуби множаться й розвиваються.
Водночас в Україні поки що бракує україноцентричних просторів, де люди могли б об’єднуватися і розвивати спільноту, відчувати себе своїми та бути серед своїх. Що більше таких локацій з’являтиметься, то краще.
Книгарні, які відкриваються сьогодні попри війну, — це не просто магазини з книжками. Це простори знайомства з літературою і культурою, де людина може спілкуватися з іншими читачами чи консультантом, попросити поради, вступити у дискусію. Це також місце, де можна зустріти однодумців і майбутніх друзів. І те, що книжкових просторів стає більше, говорить про те, що культура — на часі, і це відчуваємо ми всі.
