Ми живемо в реальності, яка весь час вимагає від нас швидких рішень і темпу, тож знаходити час на вдумливе і неспішне знайомство з книгами може бути непросто. Культурний простір Hinaus пропонує цікаву альтернативу усамітненню на дивані з улюбленим виданням і дає додаткову причину повернутися до читання.
У межах зустрічей «книжковий рейв» гості мають змогу послухати ненав'язливий ambient, дати собі час для відпочинку, відчути єднання в ком'юніті однодумців, обмінюватися рекомендаціями та ділитися глибокими думками. Докладніше про нову ініціативу Hinaus, її формат та мету редакції Harper's Bazaar Ukraine розказала креативна директорка простору Світлана Левченко.
Словосполучення «книжковий рейв» одразу привертає увагу, бо пропонує щось неочікуване. Як виникла ідея проведення такої події?
Цей формат ми побачили в Instagram. Здається, це були Берлін і Амстердам. Спочатку він привернув увагу завдяки своїй назві, а потім ми подумали, що це справді дуже схоже на рейв. Класичний рейв теж завжди був про потяг до єднання. Ти опиняєшся серед незнайомих людей, але на якийсь час стаєш частиною спільного стану. Тут замість танцю кожен читає свою книжку, але принцип дивним чином працює так само: ви разом, вас об’єднує одна дія, хоча кожен проживає свій досвід. У всіх нас є видання, які місяцями лежать біля ліжка, накопичуються і вже трохи звинувачують тебе самим своїм існуванням. А разом робити щось завжди легше й цікавіше. Коли навколо тебе десятки людей читають, якось соромно через сім хвилин полізти в телефон.
Більшість людей звикли до читання в тиші, адже це дозволяє сконцентруватися. А що дає музика?
Ми читаємо під ambient set від куратора Hinaus Sound Wieloroman. Це музика, яка не вимагає уваги до себе, натомість створює середовище для концентрації. На першому рейві Рома збирав сет просто в моменті, відчуваючи енергію простору й людей, які читають. І це стало окремим досвідом, майже медитативним. Музика відсікала випадкові звуки міста й розмови навколо, допомагала довше залишатися всередині тексту. Ми планували читати годину. У результаті читали півтори, і ніхто особливо не хотів зупинятися. Думаю, це найкраща відповідь на питання, чи працює музика.
Книжковий рейв пропонує розділити досвід. Наскільки це зближує людей? Чому це важливо в сучасному світі ШІ і технологій?
Мені здається, зараз людям дуже бракує єднання. Ми постійно перебуваємо на зв’язку, але величезну частину життя проводимо кожен усередині власного цифрового світу. І чим більше технології беруть на себе наші функції, тим ціннішими стають дуже прості людські речі: фізично бути поруч, разом проживати досвід, обмінюватися думками. При цьому книжковий рейв не вимагає постійної соціальної взаємодії. Можна півтори години мовчати поруч із незнайомими людьми, кожен зі своєю книжкою, а потім почути одну думку іншої людини, яка раптом щось запускає вже у твоїй голові.
Учасники знайомляться, обмінюються виданнями, радять щось одне одному. Так поступово виникає ком’юніті людей зі схожою цікавістю до життя. І, мабуть, саме зараз нам особливо потрібні місця, де можна знаходити своїх.
Це не рейв у класичному сенсі, адже він також про сповільнення, медитативність та занурення у свої думки. Чи вбачаєте ви в цьому певну антистрес-функцію?
Так, хоча ми її туди свідомо не закладали. Вона проявилася сама. Півтори години ти нічого не мусиш продукувати, нікуди не поспішаєш, не перевіряєш повідомлення. Є музика, книжка і люди навколо, які теж нікуди не біжать. Ми самі трохи читали, хоча більшу частину часу просто спостерігали й насолоджувалися цією картинкою, і після рейву точно вийшли спокійнішими.
Можливо, в цьому й цікава трансформація самого поняття рейву. Потреба на якийсь час вийти зі звичного ритму залишилася, просто одним зі способів тепер може бути вечір, коли десятки людей мовчки читають під ambient.
Чи може такий підхід допомогти популяризації читання?
Думаю, так. Ми не ставили собі просвітницької місії повернути людей до книжок, бо багато наших гостей і так читають. Частіше проблема в іншому: книжка постійно програє боротьбу за увагу роботі, новинам, соцмережам і телефону. Книжковий рейв виділяє для читання окремий час і робить його соціальним досвідом. До того ж це просто дуже красиво виглядає. Стильні люди, книжки, ambient, келих вина, літній Київ. Мені здається, навіть для людини, яка давно не читала, бажання опинитися всередині цієї картинки може стати приводом знову взяти книжку до рук. А далі вона вже зробить свою роботу сама.
Як пройшов ваш перший книжковий рейв? Чи робили ви спостереження по тому, що люди обирають читати, чи це індивідуально? Чи були якісь цікаві відгуки від учасників?
Перший книжковий рейв відбувся 12 серпня, тому серйозну соціологію робити зарано. Але це було неймовірно красиво. Люди читали всередині Hinaus і просто на вулиці, це нагадувало кіно, в якому нарешті нічого страшного не відбувається. Одна дівчина спеціально приїхала на рейв із Білої Церкви.
Читали абсолютно різне: книжки про мистецтво і пропаганду, художню літературу. Наприкінці події кожен, хто хотів, ділився фразою, думкою чи ідеєю, яка зачепила його за ці півтори години. І це виявилося важливою частиною формату: одна чужа думка може стати дровами для твого власного полум’я роздумів. Виникали маленькі дискусії, люди записували назви книжок, які захотіли прочитати.
А ще була прекрасна сцена. Через російський ракетний удар у Hinaus досі немає частини вікон, тому простір добре проглядається з вулиці. Одна жінка довго дивилася на всіх цих гостей із книжками, а потім запитала: «Вам що, читати нема де? Хочете всім показати, що ви грамотні?» Можливо, це теж одна з причин збиратися разом. Іноді дуже приємно демонстративно бути грамотними.
Коли ми говоримо про сучасні культурні простори, існує розуміння, що це не тільки про споглядання мистецтва, а й про формування ком’юніті. Що для вас важливо реалізувати в Hinaus?
Hinaus для нас взагалі про мистецтво жити. Тут можна прийти подивитися й купити мистецтво, знайти книжку чи платівку, випити коктейль, послухати музику, потрапити на розмову, виставу або книжковий рейв. А можна просто прийти й залишитися на кілька годин.
Ми створюємо Hinaus із дуже простої для нас віри: що всередині, те й назовні. Якщо тебе щось не влаштовує у світі навколо — зміни починаються із себе, зі своєї голови, серця, способу дивитися й діяти. Мистецтво, книжки, музика, розмови з іншими людьми якраз допомагають цей внутрішній простір постійно розширювати. І нам важливо збирати навколо Hinaus людей, яким теж цікаво так жити. Бо на цьому доволі нелегкому шляху добре знаходити спільників, і взагалі, робити щось разом майже завжди краще.
