Канадська поетка індійського походження Рупі Каур здобула міжнародну популярність після виходу збірки віршів «Молоко і мед» у 2014 році, яку авторка сама проілюструвала та опублікувала під час навчання в Університеті Ватерлоо. Попри відмови видавців та критику, вона повірила в те, що її слова важливі та знайдуть відгук у читачів. В результаті книга, що відверто розповідає про жіночий досвід, любов, насильство і внутрішню силу, очолила список бестселерів The New York Times, була перекладена на понад 35 мов (зокрема, і на українську) та продана тиражем понад 3 мільйони примірників.
«Сонце та її квіти» — друга поетична збірка Рупі Каур, що вийшла друком у 2017 році й привернула не менше уваги (за перші три місяці було продано мільйон примірників). Поетка увійшла до списку Forbes «30 до 30», а також потрапила до рейтингу BBC «100 жінок».
Книга «Сонце та її квіти» розповідає про зростання та зцілення, повагу до свого коріння та історії. Про еміграцію та пошук рідного дому в собі. Збірка складається з п’яти розділів і пропонує читачам пройти маршрут від «в’янення» й «падіння» до «вкорінення», «зростання» та «розквіту». Вона звеличує любов в усіх її проявах. Пропонуємо ближче познайомитися з віршами з цієї книги, що вийде в українському перекладі в травні у видавництві Vivat. Наразі на збірку діє передзамовлення.
Рупі Каур
***
можливо ми всі помиляємось
вважаючи що любов — щось таке
що потрібно шукати зовні
що вона може зіштовхнутися з нами
просто на виході з ліфта
чи присісти в кав’ярні поряд
чи вигулькнути з-поміж полиць у книжковій
крамниці
як ідеальне поєднання сексуальності та інтелекту
але я думаю що любов починається в нас самих
усе інше — це просто бажання й проєкції
усіх наших потреб і фантазій
але всі ці зовнішні речі нічого не варті
якщо ми не заглибимось в себе і не збагнемо
як полюбити себе щоби потім любити інших
любов це не чийсь образ
любов це наші вчинки
любов це віддавати все що можемо
навіть якщо це просто більший шматочок торта
любов це розуміти
що ми наділені силою завдати болю одне одному
але зробимо все що можемо
щоби цього не сталося
любов це усвідомлювати якої доброти і ніжності
ми варті
і коли хтось з’являється
та говорить я дам тобі те що і ти віддаєш мені
але своїми вчинками руйнує тебе замість
того щоби леліяти
любити це знати кого обирати
***
якщо найтриваліші стосунки в житті у мене
з самою собою
то хіба не повинна я плекати ту ж саму любов
і прощення до себе
які я дарую іншим
— я та людина з якою лягаю у ліжко щоночі
***
такий він рецепт життя
шепотіла моя мати
тримаючи мене в обіймах поки я плакала
згадай-но про квіти які ти щороку саджаєш
від них ти навчишся
що й люди теж
мусять зів’янути
опасти
вкорінитися
й піднятися
щоб розцвісти
***
чому ти так любиш соняхи питає він
я показую на золотаве поле за вікном
соняхи обожнюють сонце
лише з його появою вони розкривають пелюстки
а коли воно ховається за небокрай
то схиляють голівки в скорботі
ось що сонце робить із цими квітами
ось що ти робиш зі мною
— сонце та її квіти
***
я — відлуння шепоту всіх моїх предків які
зібралися разом
і вирішили наші історії треба розповісти
***
я перша жінка в моєму роду що має свободу вибору.
творити своє майбутнє як сама захочу. говорити що
думаю і коли заманеться. без страху покарання.
я вдячна за сотні речей які можу зробити вперше
і які моя мати так само як і її мати не мали розкоші
відчути. яка ж це честь — бути першою жінкою
в родині що може смакувати свої бажання. не дивно
що я прагну насититися життям — мені потрібно
втамувати голод кількох поколінь жінок. мабуть
мої бабусі регочуть до сліз сьорбаючи гарячий чай
масала з молоком біля глиняної печі у потойбіччі.
напевно вони приголомшені що одна з нас живе так
сміливо
***
я стою
на вершині
жертовності мільйонів жінок
що були до мене
і питаю себе
як зробити цю гору ще вищою
щоби жінки після мене
побачили ще більше
— спадок
***
моя любов до тебе надто сильна
я не мовчатиму коли ти плачеш
поглянь я йду зцілити тебе від отрути
своїми цілунками
хоч мої ноги втомилися
я долаю утому
й крокую далі
в одній руці майбутнє
а друга стиснута у кулак
я нестиму тебе до свободи
— лист любові до світу
