У жовтні в Дикому театрі відбулася премʼєра вистави «Дуже сумна людина», що була створена в партнерстві з Suziria Group. Це історія про самотнього чоловіка Антона, у якого все в житті пішло шкереберть. У якийсь момент він замислюється про самогубство, але у вирішальну мить зустрічає звичайного безпритульного кота, який змінює його сприйняття реальності.
Головним завданням постановки є популяризація адопції безпритульних тварин. Автор п’єси Олександр Клімов створив мотиваційно-містичну комедію, яка розказує про внутрішню втому і пошук тепла. В цій виставі вуличний кіт Антон виступає як мудра фігура, що рятує людину. Олександр навіть проводив спеціальне дослідження серед власників котів, аналізуючи їхню поведінку, щоб зробити персонажа максимально реалістичним.
Режисерка Євгенія Відіщева зберегла камерність матеріалу, зробивши акцент на мінімалістичності й тілесності акторської гри. На сцені присутні лише двоє акторів. Але завдяки відеопроєкціям простір вистави розширюється: з’являються другорядні персонажі, змінюється локація, і глядач ніби переходить з однієї реальності в іншу. Вистава має два акторські склади, в яких грають Микита Слободенюк, Костянтин Шахман та Ігор Кравченко.
Сценографія проєкту народилася з ідеї показати внутрішній світ головного героя через простір його квартири. Команду надихнула побутова самотність міських мешканців, коли житло перетворюється радше на тимчасовий притулок, ніж на справжній дім. Так з’явився задум використати прості, майже буденні матеріали як метафору тимчасовості та відчуження. Простір сцени зробили максимально «живим»: він постійно змінюється, відображаючи те, як у житті чоловіка з’являється інша істота й поступово «займає» територію.
«Спочатку ми хотіли підкреслити спосіб життя Антона порожніми коробками, пакетами від доставки їжі, щоб показати, що люди часто самі живуть як вуличні коти. Далі, з появою в Антона кота, ми бачимо, як він завойовує простір, і спальний куток квартири набирає форми великого будинку-кігтеточки. Адже коли тварина з'являється у нас вдома — вона прагне мати власне затишне місце, тому кіт Антон освоїв дім героя»,
— розповідає Ярослава Кравченко, директорка Дикого театру.
Реквізит, створений з переробленого картону, став не просто візуальним рішенням, а сенсовим наповненням вистави. Під час підготовки команда навіть намагалася власноруч зібрати меблі з картону. Однак, за словами Ярослави Кравченко, вони швидко зрозуміли, що тікток-лайфхаки не працюють. Частину конструкцій все ж довелося замовляти, частину змайстрували в цеху вручну. Після перших показів деякі меблі довелося створювати наново, адже актори грають дуже експресивно та віддано.
Стиліст Олег-Родіон Шуригін-Грекалов думав про костюми, що стануть «продовженням» характерів акторів. До прикладу, Костянтин Шахман виступає як дрег-квін, тому його сценічний стиль більш яскравий: ботфорти, шуба, обтислий комбінезон.
Костюми для другої пари акторів натхнені естетикою «Бійцівського клубу» Девіда Фінчера. Спершу Ігор Кравченко виходить на сцену в спокійних коричнево-сірих відтінках, а згодом з'являється в шубі на голе тіло та шкіряних штанах, що підкреслює поступову зміну характеру героя протягом вистави. Завершують всі луки прикраси: сережки й чокери.
«В Україні кількість безпритульних тварин від початку повномасштабного вторгнення зросла орієнтовно вдвічі, тому промоція адопції тварин потребує ще більше висвітлення. Партнером ми обрали Дикий театр, з яким нас об’єднують спільні цінності: сміливість, готовність експериментувати та щирість у розмові з глядачем. Ми переконані, що саме у театрі людина переживає найглибший зв’язок з історією, адже емоційне залучення там значно сильніше, ніж у будь-якому іншому форматі»,
— розповідає Анастасія Рудавка, керівниця департаменту комунікацій та корпоративної соціальної відповідальності Suziria Group.
Нагадуємо, що «Дуже сумна людина» є частиною репертуару «Дикого театру». Найближчі покази відбудуться 7 та 22 листопада.
