Партнерки агенції культурного менеджменту Port of Culture Катя Тейлор і Юліана Пʼяних поїхали на відкриття Венеційської бієнале та склали Ultimate Art Guide.
Tide of Returns («Хвиля повернення»), Ocean Space
Художники: Repatriates Collective
Tide of Returns — виставка в Ocean Space, що проходить у колишній церкві, присвячена репатріації культурних цінностей і поверненню знань і традицій до спільнот звідки вони походять. Центральна інсталяція з піску говорить також про культурну памʼять, перервані звʼязки через колоніальну історію. Цей проєкт також про те, що повернення — це не акт, а процес участі, турботи та звʼязків між поколіннями.
Чому варто йти
Сам простір церкви вражає, годі й казати, що тільки він сам заслуговує на увагу. Тема виставки близька й українцям, які також мають досвід колонізації, репатріації культурних цінностей і поетичний, але промовистий спосіб працювати зі складними контекстами.
Павільйон Чорногорії — Out of the Blue, I’m Swept Away («Зненацька мене змило»)
Художниця: Сініша Радулович
Простір павільйону розділений на дві частини: та, в якій рухається глядач і «акваріум» під ним, де в побутових сценах завмерли сотні маленьких фігур. Вони виконують повторювані, автоматичні дії, рухаються за сценарієм і не взаємодіють між собою. Вони скоріше є прикладом соціальних ролей ніж субʼєктами.
Глядач, дивлячись зверху, в якомусь із цих патернів може впізнати й себе, свої автоматичні дії. Але саме ця позиція спостерігача дає можливість ці патерни розгледіти. Проєкт демонструє такі соціальні структури, де повтор, відсутність вибору та індивідуальності стають ключовими характеристиками суспільства.
Чому варто йти
Через інтенсивний психологічний досвід і ще дуже насичений простір, вдало організований куратором.
Павільйон Китаю — Dream Stream («Потік мрій»)
Ключові художники: Сюй Цзян, Ван Дунлін, Ян Фудун
Павільйон виглядає як велика мультимедійна інсталяція і рухається буквально як потік (stream), який через візуальні образи розповідає про культурні і традиції та через них рухається в сучасний цифровий світ. Тут бачимо не просто китайську каліграфію, а каліграфію, яку зображає в режимі реального часу робот, який по вашому запиту може написати будь-яке слово.
Чому варто йти
Щоб зрозуміти, що Китай не жартує. А якщо серйозно, то для того, щоб побачити, наскільки технології можуть бути вдало поєднані з традиційними мистецтвами й подані в такому форматі, де ви захочете дізнатися більше.
Павільйон Індії — Geographies of Distance: remembering home («Географії відстані: згадуючи дім»)
Художники: Алвар Баласубраманіам, Сумакші Сінгх, Ранджані Шеттар, Асім Вакіф, Скарма Сонам Таші
Цей проєкт — про постійний рух і міграцію. Він досліджує, чим є дім в сучасному світі, якщо він більше не є місцем і все частіше є спогадом, досвідом або станом, який людина зберігає. Художники використовують органічні матеріали та звертаються до традиційних індійських ремесел. Це стає способом говорити про памʼять і особистий досвід.
Чому варто йти
Через абсолютно фантастичну масштабну інсталяцію, зіткану з шовку гачком. Її можна розглядати годинами.
Фото: thehindu.com
Павільйон Люксембургу — La Merde («Лайно»)
Художниця: Алін Буві
Ключовий елемент павільйону — фільм про шмат лайна, який переживає різні пригоди. Ця іронічна і гостра стрічка говорить про те, що є допустимим, прийнятним, а що ні. Що є доречним, чистим, «нормальним», а що потребує виключення. Цей фільм буквально викликає відразу, але таку, що неможливо відірватися.
Чому варти йти
Бо це неймовірно смішно й дотепно, і водночас працює з найскладнішими суспільними темами «нормальності» та прийняття.
Окрім того, протягом всього Арсенале можна побачити скульптури Ніка Кейва (не того, про якого ви подумали) — американського художника, який працює з темами ідентичності, раси та соціальної видимості. Його об’єкти розташовані як частина простору і читаються радше як живі тіла, ніж як скульптури. Вони зазвичай без обличчя, не мають індивідуальності й персональних рис, натомість це узагальнені образи та прийнятні соціальні ролі. Проте його герої в компенсацію за відсутність голови завжди розквітають квітами, гілками, ніби жива природа пробуджується у мертвому тілі.
ФОТО: Instagram / @nickcaveart
Фото на аватарці: by MARCO BERTORELLO / AFP via Getty Images
