Українські художники по-різному зображували у своїх роботах тему любові: від першої несміливої розмови та побачення пари до чуттєвих поцілунків і зародження нової сім'ї, заручин, одруження, а згодом — виховання дітей у гармонії з природою та повазі до національних традицій.
Звісно, сцени, які ми бачимо на картинах улюблених митців, зумовлені не тільки періодом створення, а й стилем та унікальним почерком того чи іншого майстра. Так, полотно Тараса Шевченка «Селянська родина» є реалістичним відтворенням побуту XIX століття, «Поцілунок» Всеволода Максимовича — авангардним експериментом, подорожжю у світ фантазій закоханих, «Ідилія» Миколи Пимоненка і «Заручені» Адальберта Ерделі — романтизованим поглядом на життя молодих українців, а картина «Ой, кум до куми залицявся» Віктора Зарецького — прикладом неосецесії, прагненням вийти за рамки радянських обмежень. Розказуємо про ці та інші роботи видатних українських митців, що оспівують різні прояви кохання.
«Кохання», Федір Кричевський
Відомий художник Федір Кричевський, один із засновників і перший ректор Української академії мистецтв, народився 1879 року в Лебедині. Митець навчався в майстерні Іллі Ріпина в Петербурзькій академії мистецтв та під час творчого відрядження відвідав Францію, Італію, Австрію й Німеччину, що вплинуло на світогляд автора. Федір Кричевський — один із найяскравіших українських модерністів. З 1925 по 1927 рік художник працював над знаковим триптихом «Життя», в якому поєднав елементи ар-нуво і традиційного українського іконопису. Одна з картин серії «Кохання» зображує близькість чоловіка і жінки, любов, яка є символом людського щастя і повноти життя. Позувала митцю його кохана дружина Наталія Кричевська.
«Поцілунок», Всеволод Максимович
Всеволод Максимович народився 1894 року в Полтаві. Стиль митця і його зовнішній вигляд вважали декадентським та екстравагантним — найкраще розкриває його образ «Автопортрет», який зберігається в колекції NAMU. Максимович, що був одним із ключових представників українського модерну, прожив усього двадцять років, однак встиг створити серію унікальних полотен із впізнаваними орнаментами та сюжетами. Серед визначальних для митця тем не тільки смерть, а й кохання, краса та чуттєвість людського тіла. Картина «Поцілунок» 1913 року є прикладом характерного стилю художника. На ній зображені молодий чоловік та жінка, що у своєму чуттєвому пориві зливаються в єдине ціле. Пару оточують абстрактні хвилі та червоні кола.
«Ідилія», Микола Пимоненко
Один із найвідоміших українських художників XX століття — член Паризької інтернаціональної спілки мистецтв і літератури Микола Пимоненко надихався красою українського села, гармонічним співіснуванням людини та природи, естетикою національних образів і традицій. Картина «Ідилія», що зберігається в колекції NAMU, зображує сцену залицяння парубка до дівчини, яка розгортається на початку літа — пару оточує сонячне світло та густа зелень. Дівчина, що тримає в руках квітку ромена, опустила погляд та зашарілася. Микола Пимоненко працював над картиною влітку 1908 року в селі Малютянка, де перебував разом із дружиною і трьома дітьми.
«Заручені», Адальберт Ерделі
Адальберт Ерделі народився 1891 року в Закарпатській області. Художник закінчив Будапештську академію мистецтв і представляв свої роботи в Угорщині, Німеччині, Італії, Чехії та Франції. Адальберт Ерделі вважав себе послідовником француза Поля Сезанна і став одним з основоположників закарпатської школи живопису. Митець створив понад тисячу картин, його називають одним із найвидатніших українських художників XX століття. На своєму полотні «Заручені» 1954 року Ерделі зобразив закохану молоду пару в яскравих національних костюмах.
«Селянська родина», Тарас Шевченко
Тарас Шевченко відомий не тільки як поет і письменник, що назавжди увійшов в історію української культури завдяки «Кобзарю», поемам «Катерина» та «Гайдамаки», а і як художник, що працював з живописом, аквареллю та графікою, з портретами сучасників, пейзажами й сценами з побутового життя. На реалістичному полотні 1843 року «Селянська родина» він зобразив молоде подружжя, що радіє першим крокам своєї дитини. На задньому плані показана традиційна українська хата, що є символом дому і сімейного затишку.
«Ой, кум до куми залицявся», Віктор Зарецький
Віктор Зарецький народився 1925 року в Білопіллі. В доробку художника роботи різних жанрів, що демонструють його творчі пошуки — від соцреалізму до українського народного мистецтва і неосецесії. Саме до цього напряму належить романтична картина «Ой, кум до куми залицявся» 1988 року, що візуально нагадує сюжет твору австрійця Густава Клімта, мистецький почерк якого надихав Віктора Зарецького. Митець та його дружина-художниця Алла Горська належать до руху українських шістдесятників.
«Льон цвіте, а дівчина заміж іде», Марія Примаченко
Відома українська художниця Марія Примаченко все життя провела в селі Болотня Київської області та жодного разу не виїздила за кордон, однак її роботи здобули світову славу. Мисткиня написала понад 800 картин, зображуючи фантастичних звірів і рослини, що увібрали в себе національні традиції та водночас були унікальним витвором Марії Примаченко. Художниця втратила чоловіка у Другій світовій війні й самостійно виховувала сина. Попри трагічні події в особистому житті, мисткиня наповнювала свої роботи яскравими кольорами та красою повсякденності, зокрема присвячувала твори закоханим молодим парам, весіллю й українському сімейному побуту.
«Поцілунок», Микола Івасюк
Микола Івасюк народився 1865 року на Буковині. Митець закінчив Віденську академію мистецтв, після чого продовжив навчання у Мюнхені. Згодом він повернувся до України й представив дебютну виставку в Чернівцях, де відкрив власні майстерні. Художник створив близько півтисячі картин, найвідомішою серед яких стало полотно «В'їзд Богдана Хмельницького до Києва 1649 року» — над ним Івасюк працював двадцять років. Чуттєва картина художника «Поцілунок», яка була створена у 1910 році, зображує закохану пару, що зустрілася вночі у весняному квітучому саду.
«Автопортрет з дружиною», Олекса Новаківський
Український митець Олекса Новаківський — яскравий представник постімпресіонізму та експресіонізму. Він народився 1872 року на Вінниччині, навчався в Одесі, а згодом — у Кракові. Саме тут художник показав свою першу виставку, яку відвідав митрополит Андрій Шептицький. Він запросив Новаківського до Львова, де художник створив свої найвідоміші роботи й заснував мистецьку школу. Олекса Новаківський не раз зображував на картинах дружину Анну-Марію Пальмовську — свою підтримку та натхнення, а також писав сімейні автопортрети, фіксуючи моменти життя з коханою жінкою.
