«Земля Івана», Український дім
До 18 січня в Українському домі триває виставка «Земля Івана», присвячена творчості митця-самоука Івана Приходька — яскравого представника наїву в сучасному українському мистецтві, який цього року пішов з життя. Експозиція об’єднала ключові роботи автора та демонструє глибинний світ його образів. Мистецтво Приходька вирізняється унікальним авторським баченням, декоративністю та кольоровою експресією. Виставка побудована як занурення до оселі майстра, де оживають міфічні створіння. Основою текстової частини експозиції стала монографія мистецтвознавиці Олесі Авраменко.
«Серж Лифар. Моя Одіссея із Києва до Києва», Музей історії міста Києва
У Музеї історії міста Києва триває виставка «Серж Лифар. Моя Одіссея із Києва до Києва», приурочена до 120-річчя від дня народження знаменитого артиста і хореографа. В експозиції представлені унікальні матеріали з особистої колекції митця. Виставка стала візуалізацією творчого шляху Сержа Лифаря, його активного світського життя, пошуків в інших сферах мистецтва, крім танцю, амбіцій і планів. Утім, головна мрія Лифаря —вільно приїжджати до Києва та ставити тут свої балети, підтвердженням якої є робоча назва його мемуарів «Моя Одіссея із Києва до Києва» — на жаль, лишилася нездійсненою. Цей проєкт став спробою команди музею втілити бажання митця хоча б у такий метафоричний спосіб. Відвідати виставку можна до 1 лютого.
Докладніше про непросту історію життя та творчість Сержа Лифаря читайте в нашому матеріалі.
«Я проблема тут.?», Центр сучасного мистецтва M17
У Центрі сучасного мистецтва M17 продовжує роботу проєкт «Я проблема тут.?», що об'єднав сорок українських художниць. Зокрема в рамках експозиції можна побачити роботи Юлії Беляєвої, Ксенії Гнилицької, Алевтини Кахідзе, Марії Куліковської, Маши Реви, Ольги Штейн, Тамари Турлюн, Поліни Мороз, Дар’ї Молокоєдової, Даші Чечушкової, Поліни Чоні та Тані Щеглової. «Ця виставка не про жіноче мистецтво. Це виставка жінок, які є. Вони і точка, як присутність, і питання для системи, для історії, для війни, для культури, яка досі не знає що робити з жіночим гнівом, жіночим знанням, тілом, вірою, зростом, мовчанням, насолодою, агресією, дітьми, дочками, керамікою, материнством, богемою, вигнанням, шкірою, тілесністю, скорботою, солідарністю й передчуттям», — підкреслюють на сторінці музею. Побачити проєкт можна до 28 лютого.
«Василь Стус. Поки ми тут, усе буде гаразд», Мистецький Арсенал
До 8 лютого в Мистецькому Арсеналі можна побачити виставку, присвячену українському поету-шістдесятнику та дисиденту Василю Стусу. У межах проєкту представили великий масив архівних матеріалів, що допоможуть краще пізнати творчість автора і заглибитись в контексти його доби. Архітектура експозиції побудована таким чином, аби відвідувачі та відвідувачки відчули та перейнялися атмосферою 1960-1980-х, побачили схожість наративів та ідей, які лишаються актуальними й сьогодні.
«Уважного глядача вразить хронологічна близькість Стусового життєпису до сьогодення. За кращих обставин Василь Стус міг би бути сьогодні серед нас. Саме тому поет сприймається нами як сучасник, а факти його біографії цілком зіставні з подіями нашого життя», — підкреслюють організатори виставки. «Василь Стус. Поки ми тут, усе буде гаразд» став першим після початку повномасштабного вторгнення проєктом Мистецького Арсеналу, присвяченим історичній спадщині.
Павло Маков, «Післямова (або пейзаж з фіговим листом)», The Naked Room
16 січня у галереї The Naked Room відкриється персональна виставка Павла Макова «Післямова (або пейзаж з фіговим листом)», на якій будуть представлені нові роботи з серії «Абракадабра». Це своєрідний епілог до однойменної авторської книги художника, що вийшла у видавництві Ist Publishing. У цьому проєкті митець фіксує стан після завершення великого циклу, над яким працював останні 11 років, та потребу «договорити», коли головне вже ніби сказано. Виставка передує великій музейній експозиції Павла Макова в Національному музеї імені Андрея Шептицького у Львові, що відкриється в квітні 2026 року.
В основі робіт «Дім біля дороги, або автопортрет» та «Кульбаба» — нетиповий для художника натуралістичний рисунок, який він створював, спираючись на власні фотографії рослин біля дачі на Харківщині. «Пейзаж з фіговим листом» та «Харківська квітка» продовжують важливу для митця тему гербарію як метафори життя, яке дедалі більше нагадує не живі рослини, а спогади про них. Окремим об’єктом стане робочий зошит, що відкриє глядачам іще один — несподіваний — автопортрет та погляд Макова на самого себе.
Анна Сапон, «З художницями, кураторками, золотими заходами сонця», Музей Ханенків
23 січня Музей Ханенків представить виставку «З художницями, кураторками, золотими заходами сонця» — перший персональний проєкт художниці Анни Сапон. Спеціально для неї мисткиня створила серію з 11 великих «килимів» на полотні, виконаних у техніці тафтингу, а також два артоб’єкти. Крім нових творів, в експозиції буде представлено близько 30 попередніх робіт Анни — малюнки, живопис, тексти, що дозволять глибше відчути її художній світ. Нагадуємо, що Анна Сапон також є співзасновницею майстерні «ательєнормально» та «Прекарні» — мистецького центру для спільної роботи нейротипових і нейровідмінних митців та мисткинь. Кураторкою виставки стала художниця Катя Лібкінд. Побачити експозицію можна до 8 березня 2026 року.
«Для всіх, хто на "материку"», thesteinstudio
З 15 до 25 січня у просторі thesteinstudio проведуть виставку «Для всіх, хто на "материку"», присвячену повсякденному досвіду людей, які живуть в окупації. Не мові спротиву і не узагальненому образу «життя під тиском», а щоденній реальності: побуту, страху, адаптації, мовчанню, внутрішнім компромісам. Ці свідчення не вписуються у звичні рамки й тому рідко стають видимими. «Дев’ятого листопада 2023 року почав свою роботу анонімний блог авторки під псевдонімом Ганна Смілка, що досі знаходиться всередині окупованої Донеччини. Створюючи експозицію із її текстів Ганни, ми намагаємось відтворити фізичну присутність авторки на «материку», в столиці країни. Ми сприймаємо це як акт солідарності для всіх хто змушений терпіти та підлаштовуватись під реальність існування під російською окупацією», — зазначають організатори виставки.
«Олександр Мурашко. Кольорові модуляції», NAMU
До 25 січня в NAMU можна побачити виставку «Олександр Мурашко. Кольорові модуляції», приурочену до 150-ї річниці від дня народження одного з найвідоміших українських художників. Проєкт об’єднав близько 50 живописних і графічних творів митця. До експозиції увійшли роботи, що охоплюють усі етапи творчості художника — від раннього «Натюрморту» 1892 року, першої відомої олійної картини Мурашка, до експресивної «Жінки з квітами» (1918), яка стала останнім великим твором митця і свідченням нового етапу його художніх пошуків.
Виставковий проєкт демонструє еволюцію колористичних рішень, які розкривають зміну поглядів Мурашка на відтворення світу. Від стриманої сірої гами раннього періоду — до імпресіоністичних рожевих і золотаво-блакитних відтінків, що згодом поступаються місцем глибоким бузково-фіолетовим тонам. Завершальний акорд творчості митця — інтенсивний синій, його улюблений колір, що відображає наближення художника до світовідчуття доби модернізму. Докладніше про виставку та особливість стилю художника читайте в нашому матеріалі.
«Олександр Мурашко. Київські вібрації», Київська картинна галерея
Міжмузейний історико-мистецький проєкт «Олександр Мурашко. Київські вібрації» також присвячено 150-річчю від дня народження відомого художника. Експозиція зосереджується на київському періоді життя митця — місті, де він народився, жив, працював і викладав. Тут Мурашко відвідував Рисувальну школу, заснував власну студію, співпрацював із відомими меценатами й колекціонерами, серед яких родина Терещенків, Семен Могилевцев, Фрідріх Міхельсон, Оскар Гансен.
В експозиції представлено портрети сучасників митця — рідних, друзів і відомих особистостей, серед яких оперні співаки Павло та Любов Андреєви, Катерина Крюгер, Анна Крюгер-Прахова. Виставка також висвітлює зв’язки художника з німецькою спільнотою Києва, зокрема через родину дружини Маргарити Крюгер. Один із центральних творів експозиції — портрет дружини німецького консула Еріха Ґерінґа «Дама в білій перуці». Побачити експозицію можна до 26 січня. Докладніше про виставку та роботи Мурашка, презентовані в музеї, читайте в нашому спеціальному матеріалі.
«Різні місця, 2 частина», NAMU
У NAMU триває демонстрація другої частини виставкового проєкту «Різні місця», що є своєрідною зустріччю митців з України та Польщі, яких об’єднує спільний час, але розділяє довколишня реальність. Для творців з України війна є повсякденністю. Не темою, а відправною точкою; не контекстом, а тлом усього, особливо для тих, хто служить у війську або волонтерить у прифронтових регіонах. Їхні роботи є свідченням не лише того, що довкола, а й того, що всередині. Художники з Польщі говорять із зовсім іншого місця — з країни, де панує мир, де немає безпосередньої загрози. У контексті цієї виставки їх роботи набувають нового значення — як відлуння, як контрапункт, як спогад про щось, що в Україні залишається десь за обрієм. Побачити експозицію можна до 1 березня 2026 року.
Поліна Чоні, «О 2:47 в укритті я побачила море. Сон як акт опору», Garage 33 Gallery-shelter
18 січня у Garage 33 Gallery-shelter представлять персональну виставку художниці Поліни Чоні «О 2:47 в укритті я побачила море. Сон як акт опору». Імерсивний проєкт був створений у колаборації з психоаналітикинею Тетою Цибульник та композитором Максимом Раздобудьком. Експозиція, над якою художниця працювала понад рік, досліджує сон як форму психічного опору та простір внутрішньої витримки в умовах війни й тривалої вразливості. Виставка постає як живий, мінливий простір, що трансформується у часі та вибудовує рухомий діалог між тілом, побутом і архітектурою сну.
«Всесвіт Якова Гніздовського», Музей української діаспори
До 110-річчя з дня народження Якова Гніздовського — українського й американського митця, одного з найвідоміших художників-графіків ХХ ст., у Музеї української діаспори представили ретроспективну виставку робіт автора, яку можна відвідати до 1 лютого. Гніздовський здобув славу і визнання далеко за межами батьківщини — в еміграції у США. Сьогодні ж його твори входять до зібрань провідних українських і закордонних музейних та приватних колекцій. До експозиції включили понад дев’яносто дереворитів, ліноритів, офортів та живописних творів 1940-1980-х років. Виставку розділили на чотири тематичні секції: «Початок», «Флора і фауна», «Галерея портретів» та «Взірцеві дереворити». Змістовими акцентами кожного експозиційного залу стали цитати Якова Гніздовського та унікальні світлини з родинного архіву, що ілюструють життя і творчість художника.
Артур Солецький, «Уламки спогадів», Музей історії міста Києва
21 січня в Музеї історії міста Києва відбудеться відкриття персональної виставки українського художника Артура Солецького «Уламки спогадів». Проєкт поєднає живопис і скульптуру в єдиному просторі, присвяченому темам пам’яті і внутрішньої незавершеності людського буття. Чоловік і жінка постають тут не як конкретні персонажі, а як узагальнені образи людського досвіду — поза часом і без біографій. Повторювані символи — літак, дім, яблуко, меч — також не мають фіксованих значень. Вони оживають у взаємодії з відвідувачем і дають можливість для власних асоціацій. Виставка функціонує як щоденник без слів — відкритий для прочитання й дописування кожним, хто до нього входить. Побачити експозицію можна до 8 лютого.
«Дочекатися Різдва: Історії незнищенного Свята», Mercury Art Center, Львів
До 1 лютого в львівському Mercury Art Center можна побачити виставку «Дочекатися Різдва: Історії незнищенного Свята», медіапартнером якої став Harper's Bazaar Ukraine. Проєкт присвятили різдвяним традиціям, що виступають символом любові до своєї культури та історії, і людської стійкості, адже попри утиски, заборони, революції та війни їх вдалося зберегти крізь роки. Ці історії репрезентовані в роботах Якова Гніздовського, листівках Олени Кульчицької, графіці Богдана Сороки, скульптурі Михайла Дзиндри, інсталяціях Тіберія Сільваші та Ольги Кузюри, розповідях культурних діячів та їхніх родин, свідченнях жертв радянського терору та артефактах, що передаються з покоління у покоління.
Про десять знакових робіт виставки читайте докладніше в нашому спеціальному матеріалі.
