У липні на нас чекають нові персональні проєкти українських сучасних художників Антона Саєнка, Каті Лібкінд та Юрія Болси, масштабна експозиція, присвячена поверненню «скіфського золота» в Україну, виставка митців, які працюють з текстилем в Українському домі, та презентація робіт закарпатських художників різних поколінь в Київській картинній галереї. Про ці та інші найочікуваніші події місяця читайте в нашому матеріалі.
Антон Саєнко, «Ранковий вечір», The Naked Room
2 липня галерея The Naked Room представила персональну виставку Антона Саєнка «Ранковий вечір». Митець починав як пейзажист і досі продовжує працювати з цим жанром, однак тепер пленер існує тільки в його уяві, як спогад. У своїх роботах художник пише природний ландшафт, який не може існувати в реальності. Він прагне віднайти власну мову та створити ефект глибини, аби запросити глядача в інший вимір, у простір, вільний для інтерпретацій. День і ніч, небо і земля — тут все змішується. Побачити експозицію можна до 4 серпня.
«Закарпатська школа живопису», Київська картинна галерея
Виставка, що відкрилася 29 червня, є продовженням довготривалого музейного проєкту «Мистецькі школи України». В рамках експозиції глядачам презентували понад сто творів закарпатських митців різних поколінь, що дають уявлення про унікальне явище в українському мистецтві — «Закарпатський Барбізон». Хронологія виставки охоплює ціле століття — від 1920-х років до сьогодення. Серед представлених творів роботи Адальберта Ерделі, Йосипа Бокшая, Федора Манайла, Ернеста Контратовича, Андрія Коцки, Золтана Шолтеса та інших митців. Побачити експозицію можна до 21 серпня.
Також з 2 по 14 липня в Київській картинній галереї пройде виставка фотографій Мар'яни Боднар «Не мовчи. Полон вбиває», створена спільно з Асоціацією родин захисників «Азовсталі». «Цей проєкт про жінок і для жінок, які борються за життя своїх чоловіків, наречених, синів, батьків, друзів і подруг, за повернення їх із полону», — зазначають організатори.
«Скарби Криму. Повернення», Національний музей історії України
5 липня у Скарбниці Національного музею історії України відкрилася виставка «Скарби Криму. Повернення», що стане постійною і триватиме до остаточної деокупації півострова. Минулого року Україна змогла офіційно повернути додому 565 цінних предметів з експозиції «Крим: золото й таємниці Чорного моря», що проходила в Амстердамі.
Це давньогрецькі, давньоримські, пізньоскіфські, сарматські, гунські та готські речі, знайдені впродовж XIX-XXI століть під час археологічних досліджень півострова. Передача артефактів, відомих як «скіфське золото», є логічним та справедливим завершенням тривалого судового процесу за право власності над експонатами.
«МАТЕРІЯ MATTERS. Український арттекстиль», Український дім
17 липня Український дім представить глядачам новий проєкт, присвячений українським художникам, які працюють з текстилем: від традиційного гобелена до експериментів з різними тканинами та вишивкою. Виставка розповість не тільки про те, як прикладні техніки перетворювалися на художні методи, але і як вони змінювалися упродовж останнього століття. Експозиція познайомить відвідувачів з досвідом бойчукістів, форматорів лінії українського стилю, монументалістів, шістдесятників, а також сучасних митців, роботи яких присвячені актуальним темам сьогодення. Відвідати виставку можна буде до 31 серпня.
Катя Лібкінд, «Краще б цього не було», The Stein Studio
19 липня галерея Ольги Штейн The Stein Studio презентує нову виставку — «Краще б цього не було». Проєкт української сучасної художниці Каті Лібкінд об'єднує графіку, кераміку, живопис, аудіороботи, присвячені снам, фрагменти інсталяцій, відео і фотоархів мисткині та відтворений ленд-арт. Катя Лібкінд — співзасновниця та учасниця об'єднання художників «Ательє нормально». Авторка була учасницею групи «Монтаж» і кураторського колективу культурної платформи «Плівка», створювала сценографію для музичних перформансів і виступів з агенцією «Ухо». Відвідати виставку в The Stein Studio можна буде до 4 серпня.
«Колекція. Василь Цаголов» Dymchuk Gallery
Творчість українського художника Василя Цаголова просякнута іронією та прихованими відсилками на історичні, культурні й політичні події. Роботи автора розкриваються поступово: від картинки до ідейного задуму. Представлені в експозиції інтер'єри загромаджені деталями та наповнені символами: ваза з квітами, що закриває картину на стіні; прапори, що стоять понуро і виконують чисто декоративну функцію; виразне оздоблення меблів, що конфліктує з каменем на стінах; порожні місця лідерів — усе це є ілюстрацією політичного істеблішменту в очах художника. Полотна виконані у звичному стилі митця, зі шпаринами білого тла, які автор використовує для створення «легкої» роботи, що дихає. Побачити виставку в Dymchuk Gallery можна до 7 липня.
«Танець у зоні війни?», NAMU
11 липня в Національному художньому музеї України відкриється мультимедійна виставка, яка представить сучасний танець як потужне мистецьке явище, що під час війни розкривається у найнесподіваніший спосіб. Проєкт є кульмінацією подорожей британських художників Марії Фалконер та Пола Гіла до Києва та Львова. Вони об'єдналися з куратором Віктором Рубаном, саунд-артистом Григорієм Семенчуком та групою українських митців сучасного танцю: Аллою Шляховою, Крістіною Шишкарьовою, Ларисою Венедиктовою, Людмилою Мовою, Марією Сало, Микитою Кравченко, Світланою Олексюк, Таїсією Тимофєєвою та Христиною-Марією Слободянюк. Побачити експозицію можна буде до 17 серпня, щочетверга, щопʼятниці та щосуботи з 12:00 до 18:00.
«Між прощанням і поверненням», Мистецький Арсенал
Проєкт Мистецького Арсеналу — це виставка про місця, повернутися до яких неможливо. Війна робить майбутнє невизначеним, руйнуючи знайомий світ і наші зв'язки з минулим. Відповідь на буденне запитання «Звідки ти?» перестає бути автоматичною. Воно породжує чисельні сумніви, які діяч української еміграції — мовознавець Юрій Шевельов узагальнив словом «безґрунтянство»: страх починати все знову і знову, не маючи свого місця у світі, втратити не тільки матеріальне набуте, а й себе, свою мову і середовище. Однак мистецтво дозволяє віднаходити образи та слова там, де, здавалося, їх назавжди зруйновано. Відвідати виставку можна буде до 4 серпня.
Юрій Болса, «За прозорою завісою», Мала галерея Мистецького Арсеналу
Персональна виставка сучасного українського митця Юрія Болси фокусується на темах самотності та чутливості до всього, що стосується змін у житті. Ці почуття роблять нас вразливими, а також загострюють сприйняття подій, розмов і будь-яких знаків, які мотивують нас продовжувати рух уперед. Художня практика Юрія почалася з самовільного заточення у квартирі, яке тривало 6 років. Тому автор працює з особистими сюжетами, в яких домінують мотиви ізоляції та дослідження соціуму через призму відчуженості. Після переїзду в Київ художник став більше працювати з соціально-політичними проблемами, які перегукуються з його травмами. Відвідати виставку можна до 28 липня.
«Гаага-Київ», Музей Ханенків
Проєкт, присвячений живописним полотнам кінця ХІХ — початку XX століття з приватних колекцій. До експозиції увійшли 31 картина Гаазької школи та роботи 8 українських художників, що були надані родинами Гоґстедерів і Понамарчуків. Вперше після початку повномасштабного вторгнення у просторі музею знову експонуються твори класичного мистецтва. «Наш музей завжди був місцем діалогу культур, зберігаючи артефакти з різних країн світу — від Західної Європи до Далекого Сходу. Нажаль, показувати предмети нашої колекції ми наразі не можемо, оскільки від перших днів війни вона законсервована й убезпечена», — підкреслюють у Музеї Ханенків. Серед експонатів роботи Якоба Маріса і Сергія Васильківського, Антона Мауве і Миколи Пимоненка, Івана Труша і Віллема де Зварта. Відвідати виставку можна до 16 серпня.
Ярослав Мотика, «Трошки еротичне», Ya Gallery
На 82-му році життя українського художника Ярослава Мотика, що працює з монументальною скульптурою та керамікою, Ya Gallery представила його першу персональну виставку в Києві. «Трошки еротичне» — так сам автор говорить про пікантне, бажане та інтригуюче в мистецтві. Про теми близькості, еротизму і сексуальності. Спираючись на міфологію та чуттєвість в людському житті, художник ніколи не приборкував у собі інтерес до тілесного. На виставці представлені скульптури, створені автором у 2023-2024 роках, — здебільшого це ручна ліпка з шамотної глини. Окремою лінією експозиції стали тематичні малюнки художника, які він із легкістю виконує між скульптурними сесіями. Відвідати виставку можна до 11 серпня.
