У перший місяць нового року згадуємо найважливіші мистецькі проєкти, що завершуються в січні, та персональні експозиції сучасних художників, які варто побачити. Серед найцікавіших подій — масштабна ініціатива «Наїв вільний» в Українському домі, що пропонує ознайомитися з сотнями робіт українських майстрів, виставка 21 номінанта і номінантки Премії Future Generation Art Prize у PinchukArtCentre, яку можна відвідати до 19 січня, та експозиція «В епіцентрі бурі. Сецесія в Україні» в NAMU, присвячена мистецтву початку XX століття.
Окрім того, радимо звернути увагу на проєкти «Родовід» Павла Макова, «Розломи пам'яті» Єгора Зігури, «Обійми, коли заходить сонце» Андрія Опришка, «Безпілотник над імперією» Ігоря Гусєва і «Агапе. Абсолютна любов» Олени Турянської. Докладніше читайте в нашому матеріалі.
«Наїв вільний», Український дім
До експозиції «Наїв вільний» увійшло 300 унікальних творів з колекції Фонду Миколи Бабака. Наївне мистецтво, створене невідомими майстрами, вирізняється свободою від канонів, безпосередністю, яскравою індивідуальністю та щирістю, яка відкриває нові способи бачення світу. Саме ці риси надають наїву особливої цінності в сучасному мистецькому контексті, де концептуальні форми нерідко домінують над емоційністю. Українська народна картина, народна ікона й сільська фотографія демонструють багатство творчої уяви та глибокий зв’язок із традиціями. Відвідати виставку можна до 2 лютого.
«Світ мережаний Різдвом», Музей Гончара
Музей Івана Гончара представив виставку витинанок і солом‘яних павуків від народних майстрів, яку можна відвідати до 19 січня. Мистецтво витинанки до України прийшло зі Сходу, але в кожному регіоні вироби набули своїх локальних рис і могли різнитися за формою. Серед найпопулярніших орнаментів — геометричний і рослинний, трапляються також зображення звірів, предметів побуту й архітектури. До експозиції Музею Івана Гончара увійшли витинанки Світлани Рак. Також відвідувачам пропонують подивитися на традиційних солом‘яних павуків, які були створені майстринями Ольгою Сахно, Оксаною Білоус, Раїсою Павленко, Іриною та Марією Білай, Зінаїдою Луговою, Світланою Андрусяк і Галиною Твердолою.
«Змішані відчуття», Ya Gallery
До експозиції Ya Gallery «Змішані відчуття» увійшли роботи п'яти сучасних художників: Андрія Дудченка, Юрія Денисенкова, Євгена Піскунова, Андрія Яковенка та Антона Логова, які разом не лише створюють візуальне мистецтво, а і є частиною музичного гурту «222». Проєкт досліджує п'ять емоційних станів, через які кожен автор передає своє бачення світу в часи змін, болю та надії на краще. Виставка демонструє два способи вираження — візуальне мистецтво та звук, об'єднуючи їх в єдину історію. Побачити експозицію можна до 23 лютого.
7-ма Премія Future Generation Art Prize, PinchukArtCentre
Виставка 21 номінанта та номінантки Премії Future Generation Art Prize 2024 присвячена головним творчим тенденціям нового покоління художників. Серед учасників проєкту митці як з України, так і з інших країн, що працюють з різними медіумами й техніками. Цього року художників об'єднує чутливість до внутрішніх зв'язків усередині родин та спільнот і колективні дії з подолання травми. Також митці продовжують досліджувати питання ідентичності та пошуку власного голосу, перебуваючи в діалозі з минулими поколіннями, що зазнали пригноблення. Кураторками виставки стали Інга Лаце, Олександра Погребняк та Дар’я Шевцова. Побачити експозицію можна до 19 січня.
Павло Маков, «Родовід», The Naked Room
Галерея The Naked Room презентувала нові роботи відомого художника Павла Макова, що представив Україну на 59-й Венеційській бієнале з проєктом «Фонтан виснаження. Висока вода». Твори, що ввійшли до експозиції, є частиною довготривалого циклу художника «Абракадабра», який Павло Маков розвиває з 2018 року, а у 2025-му презентує у вигляді артбуку. В ньому митець продовжує свої роздуми про місце і місто. У цих роботах рослини та квіти височіють над хитким світом своїх творців — буквально над фізичними руїнами цього світу. Відвідати виставку можна до 25 січня.
Єгор Зігура, «Розломи пам'яті», Kirisenko Art Gallery
У Kirisenko Art Gallery триває виставковий проєкт українського сучасного художника Єгора Зігури «Розломи пам’яті», відвідати який можна до 26 січня. Експозиція є продовженням серії скульптур «ПісляCьогодні» та акцентує на темах швидкоплинності часу і вразливості культури. Через монументальні роботи, що зберігають риси античної естетики, художник досліджує хисткість цивілізацій, схильних до руйнації та забуття. Тріщини на скульптурах — застиглі миті, закарбовані у бронзі, — віддзеркалюють не лише велич, а й тіньову сторону людської спадщини.
«В епіцентрі бурі. Сецесія в Україні», NAMU
У Національному художньому музеї України (NAMU) продовжується виставка «В епіцентрі бурі. Сецесія в Україні», що об'єднала 29 творів з колекції інституції та дві картини Івана Мясоєдова з Полтавського художнього музею ім. Миколи Ярошенка. До експозиції увійшли роботи яскравих представників українського мистецтва початку XX століття: Олександра Мурашка, Федора і Василя Кричевських, Михайла Жука, Абрама Маневича, Всеволода Максимовича, Георгія Нарбута, Олекси Новаківського і Петра Холодного. Твори, що були евакуйовані через повномасштабну війну та постійні загрози обстрілів, нещодавно повернулися до Києва. В межах виставки відбудеться ряд бесід та лекцій, за графіком яких можна слідкувати на сторінках NAMU в соціальних мережах. Музей працює щоп'ятниці, щосуботи та щонеділі з 12:00 до 18:00.
Андрій Опришко, «Обійми, коли заходить сонце», Avangarden Gallery
Виставка українського сучасного художника Андрія Опришка, що працює з глиною та традиційними техніками й досліджує багатовимірність цього жесту у своєму проєкті. У своїй практиці митець підкреслює вроджену багатогранність, тактильність і недосконалу красу матеріалів дикої природи. Робота Андрія з глиною — це медитативний процес, який поєднує фізичну працю з емоційним зануренням. Він досліджує пластичність матеріалу, його здатність зберігати тепло рук і фіксувати миті. Глина стає посередником між ідеєю й реальністю, допомагаючи передати найтонші відчуття й думки. Побачити експозицію можна до 26 січня.
Ігор Гусєв, «Безпілотник над імперією», Київська картинна галерея
Персональна виставка українського художника Ігоря Гусєва, відвідати яку можна до 12 січня. До експозиції увійшли роботи, створені автором до повномасштабного вторгнення. Зокрема, відвідувачам представили знакову серію митця «Теорія струн» — візуальний експеримент, де кожну картину пронизує «глітч». Проєкт став візитною карткою художника. Також виставка включає серії, створені після 24 лютого: «Третя світова війна» та «Картотека», пронизані гострою сатирою та соціальною критикою.
«Формула витривалості», Центр сучасного мистецтва M17
Центр сучасного мистецтва М17 представив глядачам другу частину виставкового проєкту «Формула витривалості». Його мета полягає в тому, щоб виявити, як українцям вдається триматися щодня та знаходити нові сили для продовження боротьби, адже Україна вже має свою наснажливу історію адаптації суспільства в умовах війни. До експозиції увійшли роботи Анастасії Буднікової, Гамлета Зіньківського, Лізи Жданової, Марії Куліковської, Дмитра Купріяна, Руслана Лучко, Віктора Сидоренка, Іллі Чичкана, Петра Бевзи, Олени Гром, Поліни Кузнєцової та інших українських сучасних художників. Побачити виставку можна до 28 лютого.
«Лисик», Центр інтелектуального мистецтва «Меркурій», Львів
Виставковий проєкт, присвячений творчості театрального художника Євгена Лисика. Сценограф розробив близько 100 сценічних декорацій, зокрема до постановок «Болеро», «Золотий обруч», «Створення світу» і «Вій». З 1967 року Євген Лисик був головним художником Львівського національного академічного театру опери та балету. В 1987 році він також працював над оформленням фільму «Данило, князь Галицький». «Образи, створені Євгеном Лисиком у відносно мирний час, сьогодні звучать по-новому: ескізи та грандіозні полотна до вистав наче належать художнику, який свідчив усе це на власні очі», — зазначає співкуратор проєкту Микола Молчан. Побачити виставку можна буде з 19 січня по 9 березня.
Олена Турянська, «Агапе. Абсолютна любов», Мистецький Арсенал
Персональна виставка української сучасної художниці Олени Турянської. У своєму проєкті мисткиня звертається до важливого питання: як не дати собі зникнути під тиском трагічних обставин? Експозиція торкається тем пам’яті, взаємозв’язку простору й часу, пошуку рівноваги між зовнішнім і внутрішнім — і водночас говорить про досвід повномасштабної війни. Виставка передає сьогоднішній стан українців — страх, втому, втрату, травму — і зрештою віднайдення в собі сили жити й не забувати. Поняття ага́пе, що дало назву проєкту, в давньогрецьких філософів позначає найвищу форму любові — безумовну та всеохопну, ширшу за персональну. Експозиція складається з робіт, створених переважно у 2023–2024 роках. Побачити виставку можна до 2 лютого.
