У липні Український дім представить новий масштабний проєкт «Мистецтво після 2000-го. Глосарій», у якому взяли участь відомі сучасні художники Жанна Кадирова, Нікіта Кадан, Алевтина Кахідзе та інші. Серед персональних виставок, на які варто звернути увагу, експозиції Ніни Лагути та Олі Єрємєєвої.
Також нагадуємо, що в Мистецькому Арсеналі триває проєкт «Херсон. Степ тримає», присвячений українському Півдню. В Музеї Ханенків можна побачити картини українських митців, які належали до «Паризької школи», в Київській картинній галереї — твори авторів, що є представниками сквоту «БЖ» на Великій Житомирській, а в Національному художньому музеї України (NAMU) — роботи модерністів першої третини ХХ століття, що були заборонені радянською владою.
Крім того, до 13 липня в PinchukArtCentre триває виставка номінантів національної премії. Докладніше про головні мистецькі проєкти липня читайте в нашому матеріалі.
«Мистецтво після 2000-го. Глосарій», Український дім
18 липня Український дім представить глядачам новий проєкт, що досліджує трансформацію мистецьких висловлювань на тлі соціокультурних змін через твори 70 українських митців і мисткинь.
Експозиція побудована як подорож крізь «глосарій» українського мистецтва першої чверті XXI століття. Куратори створюють альтернативний, поетичний словник, що складається з понять, натхненних мистецькими роботами, виставками та філософськими концепціями, які допомагають осмислити сьогодення. Художники, чий творчий шлях розпочався чи сформувався після зламу тисячоліття, тут постають як ті, хто інтуїтивно вловлює соціокультурні зрушення ще до їхнього очевидного прояву, формуючи новий погляд на світ і себе в ньому.
На виставці, яку можна буде відвідати до 24 серпня, будуть представлені роботи Катерини Алійник, Юлії Беляєвої, Євгенії Бєлорусець, Назара Білика, Катерини Бучацької, «Відкритої групи», Катерини Єрмолаєвої, Анни Звягінцевої, Гамлета Зіньківського, Дани Кавеліної, Нікіти Кадана, Жанни Кадирової, Алевтини Кахідзе, Аліни Клейтман, Яни Кононової, Романа Михайлова, Саші Курмаза, Катерини Лисовенко, Віталія Кохана, Маргарити Половінко, Антона Саєнко, Даші Чечушкової, Давида Чичкана та інших художників.
Ніна Лагута, «Soft pink matter», thesteinstudio
З 10 по 27 липня у просторі київської галереї thesteinstudio пройде персональна виставка української художниці Ніни Лагути «Soft pink matter». Проєкт зосереджується на особистих роздумах художниці про живе й вразливе тіло, яке можна спостерігати зсередини. Мисткиня досліджує його як поле самопізнання та як об’єкт зовнішнього, соціокультурного погляду.
За допомогою текстилю, скульптури та інсталяції художниця розглядає тілесність, що відмовляється бути повністю людською, зрозумілою чи контрольованою. Вона стає гібридною та такою, що може поєднувати в собі непоєднуване, бути проникною, агресивною, керованою та водночас автономною.
«Херсон. Степ тримає», Мистецький Арсенал
З 27 червня по 28 вересня у Мистецькому Арсеналі проходитиме документально-містична виставка «Херсон. Степ тримає». Команда наголошує, що це простір стійкості, любові, втрат, бережливого ставлення до спогадів і проєкт про український Південь, в основу якого лягли фільми «Українські шерифи», «Редакція» та «Вулкан».
В основі експозиці унікальні архіви, відео- та фотоматеріали, відзняті на теренах Херсонщини до повномасштабного вторгнення, зокрема ті, що раніше не були представлені публічно й набули особливої ваги в контексті втрат і викликів, які постали перед регіоном і країною.
«Для нас це спогади юності, свідчення, яким був цей край, що саме ми втратили через вторгнення росіян і що продовжуємо втрачати. Місця, в яких попри війну обрали залишитися родичі й друзі. Де закопані пуповини дітей. Те, найважливіше, що б хотілось відбудувати. І куди щоночі повертаємось у снах. Ми щиро раді можливості перетворити наші архіви на цілісні твори разом з командою Мистецького арсеналу», — підкреслює одна з авторок проєкту Дарʼя Аверченко.
Оля Єрємєєва, «Був час, і більше його немає», Мала галерея Мистецького Арсеналу
З 3 липня по 3 серпня у Малій галереї Мистецького Арсеналу можна побачити виставку Ольги Єремєєвої «Був час, і більше його немає». Авторка розмірковує на тему того, що колись у післявоєнному майбутньому наші кімнати стануть частиною історичного архіву. Мисткиня показує, як війна стає нормою та починає співіснувати з мистецтвом, сексуальністю, вечірками й рутиною; а також намагається зберегти те, що з плином часу може бути втраченим.
Зібрані в експозиції фотографії є частиною особистого архіву Олі Єрємєєвої, яка документувала своє та навколишнє життя протягом кількох років повномасштабної війни. Вони охоплюють її оточення: друзів і коханих, квір-спільноту, художників, а також зібраний у фрагментах побут. У другій кімнаті Малої галереї мисткиня представила живопис, у якому втрата набуває форми і стає тим, що доводиться прийняти.
«БЖ-АРТ: на правах спільноти», Київська картинна галерея
10 червня в Київській картинній галереї відкриється виставка, присвячена сквоту «БЖ» на Великій Житомирській, що був втіленням свободи українського мистецтва 1990-х і досі залишається живим осередком спільноти. Проєкт представляє роботи 44 художників із різних міст України: Петра Бевзи, Андрія Блудова, Матвія Вайсберга, Едуарда Бельського, Поліни Кузнєцової, Максима Мамсикова, Володимира Труша та інших учасників сквоту різних років.
«БЖ-АРТ» виник у 1994-му як простір, вільний від академічних норм та стилістичних обмежень. Цей альтернативний культурний осередок став майданчиком для експериментів і зіткнення ідей, формуючи незалежну мистецьку екосистему пострадянського періоду.
«Попри те що «БЖ-АРТ» — важливе явище в історії українського сучасного мистецтва, досі не було великої виставки, присвяченої саме цій спільноті. Ми довго досліджували архіви, говорили з художниками, аналізували зв’язки та«Вразливість» події. Це спроба зафіксувати багатоголосий ландшафт і дати йому простір для звучання», — зазначає співкураторка виставки Ірина Хоменко. Побачити експозицію можна до 10 серпня.
«Зшивати небо», The Naked Room
27 червня у галереї The Naked Room відкрилася виставка робіт художниці Дарії Кузьмич, підготована у співпраці з її мамою, майстринею з текстилю Світланою Селезньовою. Проєкт поєднує текстиль і мозаїку та зосереджується на образі вільного неба як втілення свободи тіла й духу від фізичної загрози й авторитарних наративів. Дарія та Світлана розпочали працювати разом над біографічним проєктом «Дипломна робота» 2018 року. Відтоді їх співтворчість розвивалась паралельно.
Вибір тканини як основного матеріалу із властивою йому пластичністю та теплотою не є випадковим: Світлана розкриває його глибину та візуальну складність, а Дарія — його просторовий та політичний аспекти. Легкість текстилю протиставиться важкості смальти та цементу, а маніпуляції з властивостями тканини підсилюють образ посіченого й наново скроєного, але таки вільного простору неба. Побачити виставку можна буде до 10 серпня.
«Погляд крізь реальність», галерея LAVRA
Групова виставка сучасного сюрреалізму та символізму, що досліджує тонку межу між видимим і невидимим, свідомим і підсвідомим, реальністю та уявою. У проєкті взяли участь художники з різних куточків України. Через живопис, скульптуру, аудіовізуальне мистецтво, танець та музику вони транслюють власні спогади, сни, травми та прозріння. Кожна робота — як фрагмент людської психіки, що говорить мовою символів, кольору, текстури, руху. В експозиції представлені роботи Waone, Євгена Клименка, Сергія та Віталія Грехів й інших художників. Відвідати виставку в галереї LAVRA можна до 10 серпня.
«Вразливість», Dymchuk Gallery
Нова групова виставка Dymchuk Gallery, у якій взяли участь українські художниці Анастасія Буднікова, Марина Талютто та Альбіна Ялоза. До експозиції увійшли живописні роботи, артобʼєкти та графіка. Виставка присвячена фактичному досвіду життя під час війни. Це погляд зсередини на крихкість буденного, чутливість до змін, фрагментарність пам’яті.
Всі три художниці надають своїм роботам терапевтичного виміру: через процес створення або уважне споглядання форм оточення. Робота з матеріалом і звичними предметами дає змогу переключити увагу та віднайти нові сенси у повсякденному, незважаючи на його вразливість. Відвідати виставку можна до 23 серпня.
«Бентежні роки. Митці з України в École de Paris», Музей Ханенків
6 червня у Музеї Ханенків відкрилася нова виставка, присвячена атмосфері Парижа першої половини XX століття — часу, коли там діяла міжнародна спільнота митців, відома під назвою «Паризька школа» (École de Paris). Експозиція фокусується на художниках з України, які стали частиною цього формування. Пора розквіту об'єднання припадає на період між двома світовими війнами. «Колишній воїн армії УНР, військові французького Іноземного легіону, яскраві персонажі богемного Монпарнасу та жертви нацистських таборів — історії цих людей сьогодні відгукуються кожному та кожній із нас», — підкреслюють у музеї.
На виставці представлені твори 24 українських митців зі збірок 8 приватних колекціонерів, а також документальний короткометражний фільм «Монпарнас» 1929 року режисера Євгена Слабченка (Ежена Деслава), наданий паризькою студією Light Cone. В експозиції можна побачити роботи Олекси Грищенка, Миколи Глущенка, Василя Хмелюка, Соні Делоне, Самуеля Грановського, Жака Шапіро, Володимира Баранова-Россіне та інших. Відвідати виставку можна до 14 вересня.
«“7” — це “Мистецтво”: бібліотека Музею Ханенків»
26 червня Музей Ханенків також представив тематичний проєкт, що розповідає про різні періоди в житті музейної бібліотеки — від розквіту і великих сподівань 1920-х до «вульгарної соціології» 1930-х, періоду тотальної цензури, закриття для громадськості та заміни музейної науки на ідеологічну популяризацію.
Ще одна важлива тема виставки — мистецька цінність книги. Проєкт звертає увагу на роль видавців, ілюстраторів, друкарів, дизайнерів, фахівців з різних видів репродукування, тиснення, золочення й виробників паперу у створенні кожного видання, демонструючи дизайн і друкарські традиції різних країн, міст і видавництв та дозволяючи простежити історію книговидання.
Упродовж виставки заплановані майстерні зі створення паперу, виготовлення мармурування, майстеркласи з монотипії, а також кураторські екскурсії й тематичні зустрічі. Анонси та розклад подій розміщують на сторінках Музею Ханенків у соцмережах.
«Спецфонд. Нові дослідження», NAMU
20 червня у Національному художньому музеї України (NAMU) відкрився проєкт «Спецфонд. Нові дослідження», присвячений роботам українських художників-модерністів першої третини XX століття. Їх називали формалістами, націоналістами, ворогами народу, їхні імена та картини мали зникнути з публічного простору й історії українського мистецтва, однак цього не сталося. У межах нового проєкту глядачам вперше покажуть частину творів, що донедавна залишались недоступними. Наприклад, масштабні роботи Абрама Черкаського, які понад 80 років пролежали намотаними на вали й лише цьогоріч були відреставровані.
До експозиції також увійшли твори Давида Бурлюка, Віктора Пальмова, Єфрема Світличного, Лева Крамаренка, Абрама Черкаського, Юрія Садиленка, Василя Сильвестрова, Івана Падалки, Оксани Павленко та інших художників.
Виставка номінантів на Премію PinchukArtCentre 2025
У PinchukArtCentre триває виставка номінантів національної премії. «Цьогоріч учасники представили нові роботи або нещодавні проєкти, які поєднують персональні історії, колективну пам’ять та роздуми про ідентичність. Виставка стала відображенням досвіду українського суспільства — трагедії та втрати, переплетені з життєстійкістю та вірою у майбутнє», — зазначає команда артцентру.
Цьогорічними номінантами стали Михайло Алексеєнко, Катерина Алійник, Юрій Болса, Леся Васильченко, Василь Дмитрик, Юрій Єфанов, Євген Коршунов, Катерина Лисовенко, Кристина Мельник, Дар'я Молокоєдова, Владислав Плісецький, Андрій Рачинський, Антон Саєнко, Женя Степаненко, Василь Ткаченко, Ілля Тодуркін, Тамара Турлюн, Максим Ходак, Антон Шебетко, а також колектив «Назва змінна»/Variable name.
Нагадуємо, що загальнонаціональна Премія PinchukArtCentre присуджується що два роки, починаючи з 2009-го, українським художницям та художникам до 35 років. Цього року головну нагороду здобула Леся Васильченко з проєктом «Ніч без тінів і світло без проміння хвиль». Відвідати виставку можна до 13 липня.
«Коло невимовного», Jam Factory Art Center та інші простори Львова
21 червня у львівському просторі Jam Factory Art Center відкрився міжнародний проєкт «Коло невимовного». В межах еспозиції глядачам представили роботи таких відомих світових та українських митців, як Нобуйосі Аракі, Ґреґорі Варшавчик, Франсіско Гойя, Мойра Дейві, Тріша Донеллі, Р. Г. Квейтмен, Фредерік Кіслер, Яна Кононова, Катя Копейкіна, Анна-Марія Кучеренко, Кларісе Ліспектор, Борис Михайлов, Ноель Нутелс, Яніна Педан, Джулі Полі, Шарлотта Позененске, Валід Раад, Олексій Радинський, Ярослав Солоп і Харун Фарокі.
Проєкт відкриває простір для паузи, важливої для показу мистецтва у воєнному контексті. Він спирається на творчість народженого в Чернівцях поета Пауля Целана. Після трагедії і травми Другої світової війни він наголошував на тому, що мистецтво має блукати «без-мистецьким, вільним від мистецтва способом». «Коло невимовного» охоплює візуальне, аудіальне, перформативне й діалогічне. Виставка поєднує свідчення, історичні матеріали, архівні документи й безліч дискусій. Супровідні події та експозиції також пройдуть в локаціях Дім42 ЛКП «Львівське радіо» та Машинній залі Національного університету «Львівська політехніка».
«Тихо всередині», простір Peremoga
Групова виставка українських сучасних художниць Ольги Чикало, Тамари Турлюн, Каріни Синиці й Анастасії Лелюк в межах річної виставкової програми платформи Spilne Art. Проєкт, кураторкою якого є Тетяна Тадай, досліджує відчуття й стани, які наразі переживає кожна людина, що можуть бути відображеними через чуттєвість сприйняття мисткинь. «Ці стани не завжди комфортні, радше навпаки; їх не можна описати, бо немає слів для того, щоб скомбінувати свої емоції у вже існуючі слова», — зазначає кураторка.
Робота Каріни Синиці «Як я себе відчуваю останні два тижні» дала необхідний вектор виставці: про стан-точку нуль. Це перебування в режимі «очікувати. набиратись сил. берегти. горювати» характерне для робіт кожної з мисткинь. Оля Чикало розповідає про відчуття жінки у суспільстві: штучність обмежень та намагання протистояти стигматизованим рамкам; Тамара Турлюн зображує тісні звʼязки довкола своєї матері. Настя Лелюк через роботу повертається до дитячих спогадів, відчуття вдячності та водночас суму за втратою. Побачити виставку можна до 27 липня.
«Коли руйнується світ», Національний історико-меморіальний заповідник «Бабин Яр»
Документальний виставковий проєкт, присвячений невтіленому меморіалу трагедії Бабиного Яру, що був розроблений творчою групою Ади Рибачук та Володимира Мельніченка (АРВМ) для конкурсу 1965 року. В експозиції представлені унікальні архівні матеріали, графіка, ескізи та макет із колекції Фонду збереження культурної спадщини АРВМ, що висвітлюють творчий пошук і контекст роботи художників над меморіалом. «Ми хотіли побудувати простір, у якому можна відчути масштаб і глибину творчого задуму митців», — підкреслюють організатори. Кураторами проєкту стали Марія Мізіна, Анастасія Пасєка та Михайло Алексеєнко. Побачити символічну виставку можна до 31 липня.
