У серпні глядачам представили новий масштабний проєкт Олега Тістола у Львові, інформаційним партнером якого став Harper's Bazaar Ukraine, — до експозиції «Тіні Імперіалу» увійшло понад 300 творів митця. Сергій Майдуков показав абстрактні роботи в рамках виставки «Серпень. Ніч. Зима», а галерея The Naked Room відкрила дві паралельні експозиції робіт Петра Ряски на честь 50-го ювілею художника.
Галерея Garage 33 презентувала проєкт «Дім постійного вигнання», що об'єднав п’ять сучасних кримськотатарських художників, а Київська картинна галерея пропонує подискутувати про роботи Івана Айвазовського і його місце в сучасній культурі України. Докладніше про головні виставки місяця читайте в нашому матеріалі.
Сергій Майдуков, «Серпень. Ніч. Зима», Peremoga
13 серпня відбулося відкриття виставки «Серпень. Ніч. Зима» Сергія Майдукова у межах співпраці артплатформи Spilne Art й простору Peremoga. В основі експозиції абстрактна геометрія, позбавлена прямих асоціацій з об’єктами реального світу. Сергій Майдуков навмисно нівелює будь-які впізнавані образи, пропонуючи глядачеві вільний простір сприйняття. В основу назви виставки ліг триптих «Серпень. Ніч. Зима», що є алюзією на донецький ландшафт і водночас — на донецький міф.
«До кінця першої декади 2000-х терикони стають візитівкою Донеччини. З 2014 року набувають певного статусу спротиву російській агресії, потрапляють в музику, літературу, поезію. З 2022 стають важливими висотами, за які точаться бої. Сьогодні переходять в розряд заповідних явищ, своєрідної Атлантиди чи чогось такого», — зазначає Сергій Майдуков. Відвідати виставку можна буде з 13 серпня по 12 вересня.
«Віч-на-віч з Іваном Айвазовським», Київська картинна галерея
26 липня Київська картинна галерея презентувала глядачам наступну виставку проєкту «Віч-на-віч», в рамках якого демонструють та переосмислюють твори ХІХ століття з музейної колекції. Цього разу в фокусі опинилися роботи художника Івана Айвазовського (1817–1900), що народився в Феодосії та, в першу чергу, здобув визнання як мариніст. Музей запрошує до осмислення суперечливої постаті митця та місця його творчості в культурі України.
Виставка представляє знаменитий морський краєвид «Буря», а також три пейзажі гірського Криму та степу, що відкривають шлях до глибшого пізнання практики Айвазовського. У фокусі уваги творчі пошуки художника, які відбувалися «за лаштунками» його імперської кар’єри та відображали множинну культурну ідентичність митця. Побачити експозицію можна до 26 жовтня.
Виставки Петра Ряски, The Naked Room
14 серпня галерея The Naked Room представила одразу дві виставки українського художника Петра Ряски з нагоди його 50-річчя. Перша з них — «За словами Ганни їй добре думається дивлячись на гладкий бетон» — присвячена готелю «Інтурист-Закарпаття», в якому функціонує резиденція «Вибачте Номерів Немає». Після початку повномасштабного вторгнення готель також став простором для ментального та фізичного відновлення мистецької спільноти — тут знаходили прихисток гості з усієї України. Другу експозицію присвятили друзям на вулиці Рейтарській (і трохи за її межами). В ній представлені роботи з однойменної серії Ряски — «Друзям присвячується».
Олег Тістол, «Тіні Імперіалу», Mercury Art Center, Львів
16 серпня львівський Mercury Art Center представив виставковий проєкт «Тіні Імперіалу» Олега Тістола. Локацією обрали закинуту історичну будівлю в центрі Львова (Січових Стрільців, 3). Об‘єктом дослідження є історична споруда, локально відома як «будинок з Меркурієм», що перебуває на етапі чергових трансформацій.
Основна тема цього проєкту — як спадок імперій проникає в наш простір (фізичний, публічний, ментальний), укорінюється в ньому і як ми з цим можемо співіснувати. Це наймасштабніша виставка робіт Олега Тістола, до якої увійшли понад 300 творів. Експозицію поділили на періоди творчості митця і розмістили на різних поверхах. Вона охоплює 88 кімнат. Кожен зал — це точка зустрічі: між спадщиною Австро-Угорської імперії та візуальними кодами радянської і пострадянської доби. Інформаційним партнером виставки став Harper's Bazaar Ukraine.
«Я памʼятаю це місце, бо воно памʼятає мене», 3.6.9spacekyiv
19 серпня команда Spilne Art представила у просторі 3.6.9spacekyiv групову виставку українських сучасних художників «Я памʼятаю це місце, бо воно памʼятає мене». До експозиції увійшли роботи дев'яти авторів: Ганни Гідори, Маргарити Журунової, Єви Кафідової, Віталія Кохана, Богдана Локатиря, Наталі Лісової, Антона Саєнка, Анни Тарадіної та Василя Ткаченка. Митці досліджують досвід втрати і віднайдення свого місця — як фізичного, так і ментального.
«У період глибокої втоми, втрат і невизначеності ми інтуїтивно тягнемося до точок опори — реальних чи уявних, зовнішніх чи внутрішніх. Формат місця тут не є буквальним: це може бути місто, у яке хочеться повернутися, кімната з дитинства, запах свіжого хліба, вид із вікна, повітря після дощу, смак маминої страви, дотик до кори дерева, яке ще стоїть. Це — простори, які зшивають нас докупи, тримають на плаву, надають тіла нашій пам’яті й нашій присутності», — підкреслюють кураторки проєкту Катерина Цигикало й Тетяна Волошина. Відвідати виставку можна до 15 вересня.
«Дім постійного вигнання», Garage 33
Проєкт «Дім постійного вигнання» об’єднав роботи п’яти сучасних кримськотатарських художниць і художників. Створені в межах однойменної резиденції мистецькі об’єкти трансформують досвід втрати у нову форму художнього висловлювання — цілісну та особисту водночас. Експозицію представили 8 серпня у галереї Garage 33, заснованій Марією Куликівською та Олегом Вінніченком, яка зараз перебуває в процесі будівництва. Організатори виставки підкреслюють, що відвідування простору нині дозволить отримати унікальний досвід та засвідчити момент трансформації.
«Мистецтво після 2000-го. Глосарій», Український дім
Проєкт досліджує трансформацію мистецьких висловлювань на тлі соціокультурних змін через твори 70 українських митців і мисткинь. Експозиція побудована як подорож крізь «глосарій» українського мистецтва першої чверті XXI століття. Куратори створюють альтернативний, поетичний словник, що складається з понять, натхненних мистецькими роботами, виставками та філософськими концепціями, які допомагають осмислити сьогодення.
На виставці, яку можна буде відвідати до 24 серпня, будуть представлені роботи Катерини Алійник, Юлії Беляєвої, Євгенії Бєлорусець, Назара Білика, Катерини Бучацької, «Відкритої групи», Катерини Єрмолаєвої, Анни Звягінцевої, Гамлета Зіньківського, Дани Кавеліної, Нікіти Кадана, Жанни Кадирової, Алевтини Кахідзе, Аліни Клейтман, Яни Кононової, Романа Михайлова, Саші Курмаза, Катерини Лисовенко, Віталія Кохана, Маргарити Половінко, Антона Саєнка, Даші Чечушкової, Давида Чичкана та інших художників.
«Спека», Ya Gallery
На виставці «Спека», яку можна побачити до 28 вересня у київській Ya Gallery, представлені яскраві твори подружжя Володимира і Людмили Лободи — живопис, графіка та фотографії, що є своєрідними протестними жестами митців проти радянських обмежень та суворо регульованого способу життя. Роботи були створені в проміжку з 1980-х по 2000-і роки. «Саме оголеність і забави біля води — моря, річки, ставу — які згодом переростали в графічні й живописні серії та документальні кадри, стали основою нової експозиції, над якою художники працювали майже 40 років», — зазначають в галереї.
«Бентежні роки. Митці з України в École de Paris», Музей Ханенків
Виставка, присвячена атмосфері Парижа першої половини XX століття — часу, коли там діяла міжнародна спільнота митців, відома під назвою «Паризька школа» (École de Paris). Експозиція фокусується на художниках з України, які стали частиною цього формування. Пора розквіту об'єднання припадає на період між двома світовими війнами. «Колишній воїн армії УНР, військові французького Іноземного легіону, яскраві персонажі богемного Монпарнасу та жертви нацистських таборів — історії цих людей сьогодні відгукуються кожному та кожній із нас», — підкреслюють у музеї.
На виставці представлені твори 24 українських митців зі збірок 8 приватних колекціонерів, а також документальний короткометражний фільм «Монпарнас» 1929 року режисера Євгена Слабченка (Ежена Деслава), наданий паризькою студією Light Cone. В експозиції можна побачити роботи Олекси Грищенка, Миколи Глущенка, Василя Хмелюка, Соні Делоне, Самуеля Грановського, Жака Шапіро, Володимира Баранова-Россіне та інших. Відвідати виставку можна до 14 вересня.
«Херсон. Степ тримає», Мистецький Арсенал
Документально-містична виставка у Мистецькому Арсеналі, відвідати яку можна до 28 вересня. Команда наголошує, що це простір стійкості, любові, втрат, бережливого ставлення до спогадів і проєкт про український Південь, в основу якого лягли фільми «Українські шерифи», «Редакція» та «Вулкан». В основі експозиці унікальні архіви, відео- та фотоматеріали, відзняті на теренах Херсонщини до повномасштабного вторгнення, зокрема ті, що раніше не були представлені публічно й набули особливої ваги в контексті втрат і викликів, які постали перед регіоном і країною.
«Для нас це спогади юності, свідчення, яким був цей край, що саме ми втратили через вторгнення росіян і що продовжуємо втрачати. Місця, в яких попри війну обрали залишитися родичі й друзі. Де закопані пуповини дітей. Те найважливіше, що б хотілось відбудувати. І куди щоночі повертаємось у снах. Ми щиро раді можливості перетворити наші архіви на цілісні твори разом з командою Мистецького Арсеналу», — підкреслює одна з авторок проєкту Дарʼя Аверченко.
Олександр Лень, «Як я ______ Донбас», Мала галерея Мистецького Арсеналу
21 серпня у Малій галереї Мистецького Арсеналу відкриється виставка українського сучасного художника Олександра Леня «Як я ______ Донбас», яку можна буде побачити до 14 вересня. Історія цього проєкту-хроніки почалася з діалогу між митцем і кураторкою Анастасією Кузьменко. Олександр збирав об'єкти на фронті: художні твори, фотографії, уламки, витягнуті мікрохірургом з тіла після поранення, мотор FPV-дрона, що забрав життя побратима, особисті речі, записи перехоплених ворожих радіочастот. Анастасія їх зберігала та розпитувала про кожний із них.
«Донбас не вміщається у карти. Це спогади, історії, чиїсь місця дитинства, а ще — війна. Нова виставка в Малій Галереї Мистецького арсеналу не переказує війну. Вона її документує очима художника та військового Олександра Леня», — зазначають на сторінці простору.
«Коло невимовного», Jam Factory Art Center та інші простори Львова
Міжнародний проєкт, в межах якого глядачам представили роботи таких відомих світових та українських митців, як Нобуйосі Аракі, Ґреґорі Варшавчик, Франсіско Гойя, Мойра Дейві, Тріша Донеллі, Р. Г. Квейтмен, Фредерік Кіслер, Яна Кононова, Катя Копейкіна, Анна-Марія Кучеренко, Кларісе Ліспектор, Борис Михайлов, Ноель Нутелс, Яніна Педан, Джулі Полі, Шарлотта Позененске, Валід Раад, Олексій Радинський, Ярослав Солоп і Харун Фарокі.
Виставка відкриває простір для паузи, важливої для показу мистецтва у воєнному контексті. Вона спирається на творчість народженого в Чернівцях поета Пауля Целана. Після трагедії і травми Другої світової війни він наголошував на тому, що мистецтво має блукати «без-мистецьким, вільним від мистецтва способом». «Коло невимовного» охоплює візуальне, аудіальне, перформативне й діалогічне. Виставка поєднує свідчення, історичні матеріали, архівні документи й безліч дискусій. Побачити експозицію можна до 2 листопада.
