Креативна директорка бренду J’amemme Юлія Ярмолюк стала першою клієнткою ательє артизанальних вінірів Jevener. У своїй колонці для Harper’s Bazaar дизайнерка ексклюзивно розповідає про два з половиною роки підготовки, пошук правильної форми, страх втратити природність і про те, чому нова усмішка не повинна змінювати обличчя.
У своїй роботі я щодня маю справу з пропорціями. Для мене важливі лінія, форма, баланс, найменші деталі — усе те, що на перший погляд може бути майже непомітним, але зрештою формує цілісний образ. Напевно, саме тому до змін у власній зовнішності я ставлюся так само: вони мають не створювати нову людину, а делікатно підкреслювати те, що вже є.
Моя історія з артизанальними вінірами Jevener почалася не з бажання мати «ідеальну усмішку».
З часом я почала помічати досить значну асиметрію обличчя. Спочатку намагалася працювати з нею разом із косметологом, але в певний момент вона порадила звернутися до ортодонта — зрозуміти причину, а не коригувати зовнішні прояви.
Паралельно мене турбувала нерівність усмішки. Я хотіла зробити її гармонійнішою, але від самого початку мала принципову умову: зберегти природність і власну індивідуальність. До встановлення вінірів я йшла приблизно два з половиною роки. І це важлива частина моєї історії, адже фінальний результат, який бачать люди, був лише завершенням досить тривалого шляху.
Ми провели необхідне лікування зубів і замінили пломби. Також потрібно було вирішити проблеми із суглобами: я носила суглобові капи, а згодом — елайнери, які допомогли скоригувати асиметрію. І лише коли все було підготовлено з погляду здоров’я, положення зубів і роботи суглобів, ми перейшли до естетичної частини — встановлення вінірів.
Для мене така послідовність була маркером професійності команди Dobrozub. Я ніколи не сприймала вініри як спосіб швидко змінити зовнішність: мені було важливо вирішити питання здоров’я і тільки потім говорити про естетику.
Не менш важливою була довіра до лікаря. Івана Олександровича Бурбигу та клініку Dobrozub я знаю вже понад шість років, фактично від початку їх роботи. За цей час його пацієнтами стали три покоління моєї родини, тому я добре знала його підхід.
Але навіть за такої довіри мені було важливо розуміти кожен етап. На першій консультації я багато запитувала про підготовку зубів, процедуру, довговічність вінірів і подальший догляд. Та найбільше мене хвилювало одне — чи залишиться результат природним. Мені абсолютно не хотілося одного дня подивитися в дзеркало й побачити іншу себе.
Як дизайнерка я дуже уважна до пропорцій і деталей, тому не могла просто сказати: «Зробіть красиво» — і відсторонитися від процесу. Я активно брала участь у виборі форми, розміру та відтінку майбутніх вінірів. Навіть прийшла зі своїм референсом і, скажу чесно, лобіювала його від початку до кінця.
В цьому головна відмінність вінірів Jevener від інших пропозицій на ринку. Тобі не дають стандартний шаблон «як у всіх». У клініці працює власна лабораторія, де артизани вручну виготовляють вініри на тонкій платиновій фользі. Їх можна приміряти, оцінити результат і за потреби скоригувати форму чи пропорції.
Для мене це індивідуальна робота над усмішкою, де враховують пропорції обличчя, міміку та характер людини. Я бачу тут пряму паралель із кутюром: увага до деталей і створення результату не за універсальним шаблоном, а для конкретної людини.
Напевно, це дуже схоже на мою роботу в J’amemme. Приблизно так само створюється сукня: є задум, потім примірка, робота з пропорціями, корекція деталей — аж поки річ не починає виглядати так, ніби завжди була твоєю. Саме такого відчуття мені хотілося й від нової усмішки.
Я не хотіла максимально білих чи бездоганно рівних зубів, про які одразу зрозуміло: «це вініри». Навпаки, моїм критерієм успішного результату було те, що людина дивиться на мене і бачить усмішку, а не стоматологічну роботу.
Звісно, перед встановленням я радилася з близькими й почула дуже різні думки — і позитивні, і негативні. Але зрештою зрозуміла: чужі аргументи можуть допомогти поставити правильні запитання, проте остаточне рішення все одно маєш приймати сама. Мені потрібно було зрозуміти не те, якою має бути «ідеальна усмішка» чи що подобається іншим, а що буде органічним саме для мого обличчя і мого відчуття себе.
Саме встановлення пройшло досить комфортно й поетапно. Пан Іван пояснював, що ми робимо і що відбуватиметься далі, — для мене це було важливо, адже давало відчуття спокою і контролю над процесом.
Значного дискомфорту я не відчувала: основні етапи проходили під седацією. Процедура була максимально спокійною і, найголовніше, безболісною.
Найбільш незвичним виявився проміжний етап. Фінальні вініри встановлюють не одразу: спочатку певний час потрібно носити тимчасові. Я не була до цього повністю готова, але згодом зрозуміла цінність такого підходу — ти маєш час адаптуватися й переконатися, що форма, пропорції та загальне відчуття усмішки відповідають бажаному результату.
Після встановлення фінальних вінірів адаптація пройшла майже непомітно. Я швидко повернулася до звичного життя, а нова усмішка дуже скоро стала сприйматися як моя власна. У мене навіть не виникло відчуття різкого переходу від природних зубів до вінірів — настільки органічним виявився результат.
І, мабуть, найкращий показник результату — те, що сьогодні я практично не думаю про те, що в мене вініри. Я швидко адаптувалася, суттєво змінювати повсякденні звички не довелося. Я дотримуюся рекомендацій лікаря щодо догляду й регулярно відвідую стоматолога.
Змінилося інше: я стала частіше усміхатися й почуваюся впевненіше. Я взагалі вважаю, що усмішка багато вирішує у спілкуванні — допомагає встановити контакт, робить нас відкритішими одне до одного.
Я й раніше багато усміхалася, але зараз роблю це ще вільніше. Отримую компліменти, проте найбільше мене тішить те, що результат виглядає природно й гармонійно.
Якби мені запропонували пройти весь цей шлях ще раз, я навряд чи щось суттєво змінила б. Хіба що зробила б це раніше й значно менше хвилювалася.
Мені також приємно, що я стала першою клієнткою в Україні, якій встановили артизанальні вініри Jevener. Але для мене ця історія все-таки не про прагнення до «ідеальної» усмішки. Вона про можливість щось удосконалити, не втрачаючи себе.
Мабуть, саме так я сьогодні й визначаю хороший результат будь-якої роботи із зовнішністю: люди помічають тебе, а не те, що саме ти в собі змінила.
