Після сорока п’яти я помітила, що на показах дедалі уважніше придивляюся до моделей зрілого віку. Мені цікаво уявити власні шістдесят: яку зачіску я оберу, які помади лежатимуть у моїй косметичці й що мені захочеться змінити в образі, який сьогодні здається цілком моїм. На подіумах Gucci та Miu Miu весна-літо — 2027 жінки за 50, 60 і 80 представляли нові колекції, надаючи цьому майбутньому цілком конкретні обличчя. І мені захотілося розібратися: чи змінюється разом із кастингом ставлення моди до віку — і що ця зміна може означати для нас?
Доросла краса в теперішньому часі
Для показу Gucci весна-літо — 2027 Демна відтворив інтер’єр бутика: з одягом на рейлах, сумками на полицях і скляними вітринами. Серед його героїнь були 83-річна модель і стилістка Наті Абаскаль та 62-річна італійська акторка Ізабелла Феррарі. У тренчах і сукнях-сорочках, із великими окулярами й золотими прикрасами вони нагадували відвідувачок, які зайшли подивитися нову колекцію. Для мене цей задум має значення саме в поєднанні з кастингом. Бутик — простір, у якому людині пропонують обирати, приміряти й вирішувати, що їй подобається. Жінка за вісімдесят у такому просторі має власні бажання і плани на наступний сезон. Мода звертається до неї в теперішньому часі.
Ізабелла Феррарі, Gucci, весна-літо — 2027
Наті Абаскаль, Gucci, весна-літо — 2027
Осанна Вісконті ді Модроне, Gucci, весна-літо — 2027
На показі Miu Miu з’явилася 52-річна британська акторка Олівія Колман — у шкіряному костюмі зі спідницею, взутті на пласкій підошві, з волоссям, зібраним у низький хвіст. Увага до зрілих жінок на подіумі часто пов’язана з поверненням знаменитих супермоделей. Колман додає до цієї історії інший приклад. Ми знаємо її передусім за акторськими ролями, тож поява Олівії на подіумі не викликає ностальгії за колишніми дефіле. Тут цікава саме зустріч двох світів: жінка, чиїм талантом і харизмою ми захоплюємося на екрані, стає героїнею модного образу. Її вихід дає нагоду побачити, як ці якості визначають і наше сприйняття краси.
Олівія Колман, Miu Miu, весна-літо — 2027
«Ми намагалися поєднати молоді, нові обличчя зі старшими жінками, чоловіками й різними персонажами», — пояснила Міучча Прада після показу. Різний вік тут стає одним із принципів кастингу. Завдяки цьому візуальна історія бренду вміщує більше життєвого досвіду, характерів і способів бути привабливою. У нас з’являється більше можливостей упізнати себе серед цих героїнь.
Це змінює й саму розмову про зрілу жінку. Материнство та стосунки з онуками можуть бути важливою частиною її життя, проте слова «мама» й «бабуся» нічого не кажуть про її улюблену помаду, ставлення до сивини чи бажання змінити зачіску. Інтерес до краси й експериментів із зовнішністю не обмежується певним віком, хоча подіуми роками пропонували значно вужче коло героїнь. У цих показах я бачу зміну оптики: жінки зі зморшками й сивиною представляють нові колекції та формують наше сьогоднішнє уявлення про красу і сучасність. Для мене це ще й можливість уявити себе через двадцять років учасницею цієї розмови.
Естель Аміо, Akris, весна-літо — 2027
Цього року мене особливо вразив фешн-фільм Ferragamo La Prima Impressione («Перше враження») — історія в семи епізодах із 57-річною Крісті Терлінгтон, яку зняла хорватська режисерка Антонета Аламат Кусіянович. Її героїня — дружина й мати дорослих дітей. Проте в поглядах, якими вона обмінюється з молодим гостем, я побачила симпатію. Мене зворушила ця напруга: його увага до неї, її реакція, усе, що залишається невисловленим.
Голлівуд довго пропонував зрілим акторкам переважно ролі матерів і бабусь, рідше дозволяючи їм бути героїнями романтичних історій. Наче з роками власні бажання мали поступитися турботі про чужі почуття. У фільмі Ferragamo в центрі уваги — красива, сексуальна, невимовно харизматична жінка з досвідом, сивиною та зморшками. Ця родинна роль залишається частиною історії, але не вичерпує її: тут є місце і для власних почуттів та бажань жінки.
«Магнетизм і привабливість не мають віку, і це варто відзначати», — пояснює Кусіянович задум кампанії.
Власний смак без вікових застережень
Для мене увага до різних поколінь на подіумі важлива ще й тим, що допомагає переглянути звичні приписи щодо зовнішності. У січні цього року модель Стефані Каваллі відкрила кутюрний показ Chanel весна-літо — 2026 із помітними сріблястими пасмами у волоссі. Під час пандемії вона перестала його фарбувати: втомилася постійно оновлювати колір і вирішила повернутися до свого природного відтінку.
Стефані Каваллі, Chanel, кутюр, весна-літо — 2026
«Я залишила волосся таким не для того, щоб показати, що сивина — це чудово. Але якось виявилося, що це й справді так», — пояснила Каваллі в одному з інтерв’ю. Особисте рішення стало частиною її подіумного образу.
У цій історії важливо зберегти саме особистий характер вибору. Сивина не робить жінку більш чесною щодо свого віку, а фарбування не означає, що вона його соромиться. Було б дивно замінити вимогу приховувати сиве волосся вимогою неодмінно його демонструвати. Натомість різні варіанти на подіумах дають більше ідей і допомагають обирати зачіску без необхідності пояснювати через неї своє ставлення до старшання.
Akris, весна-літо — 2027
Інший бік цієї свободи показала Джилліан Андерсон на березневому показі Miu Miu осінь-зима — 2026/27. Акторка, якій тоді було 57, вийшла в прозорій сукні з блискучим оздобленням і зигзагоподібним обручем у волоссі — аксесуаром з естетики нульових. Обруч із минулих десятиліть може нагадувати про власну молодість або просто подобатися сьогодні. Щоб носити його, не обов’язково прагнути виглядати молодшою. І сама цікавість до трендів нічого не говорить про те, наскільки жінка приймає свій вік.
Джилліан Андерсон, Miu Miu, осінь-зима — 2026/27
Для нас у цих прикладах є практичний сенс: вони допомагають помітити, коли до власного смаку домішується засвоєна вікова заборона. Ми можемо фарбувати корені кожні два тижні, бо звикли вважати, що сивину потрібно приховувати, або відмовлятися від довгого волосся, вільних хвиль чи певних аксесуарів, бо асоціюємо їх із молодістю та вважаємо недоречними у своєму віці. Подіумні образи старших жінок дають привід переглянути ці правила й запитати себе, що нам подобається насправді. Такі приклади допомагають упевненіше спиратися на власний смак.
Клієнтки, яких брендам невигідно ігнорувати
Увага модних брендів до жінок за 50 має і комерційне підґрунтя. У звіті The State of Fashion 2025 видання The Business of Fashion і компанія McKinsey зазначають, що старші покупці частіше повертаються до знайомих марок та меншою мірою орієнтуються на зміну трендів. Їхній внесок у продажі значний: кілька років тому, у 2023-му, в США люди віком від 59 років забезпечили 37% витрат на одяг. Для брендів це вагома причина уважніше ставитися до авдиторії, яка вже знає їхні речі й продовжує їх купувати.
Крістен Макменамі, Tom Ford, весна-літо — 2027
Особливо коли звички молодших покупців змінюються. За даними американського опитування GlobalData для звіту ThredUp 2025 року, 55% представників покоління Z та міленіалів готові відмовитися від купівлі нової речі, якщо можуть знайти її вживаною. Інтерес до бренду залишається, але покупка може відбутися на платформі перепродажу замість фірмового бутика. У таких умовах підтримувати зв’язок зі зрілими клієнтками стає ще важливіше. Ці дані не пояснюють кожного рішення про кастинг, але допомагають зрозуміти комерційний сенс уваги до них.
Рекламні кампанії показують, як ця увага втілюється у зверненні до покупців. Крістен Макменамі взяла участь і в показі Tom Ford весна-літо — 2027, і в рекламній кампанії бренду осінь-зима — 2026. Loewe запросив Сіссі Спейсек до кампанії на честь свого 180-річчя. Обираючи зрілих жінок для реклами нових колекцій, бренди пов’язують їхню привабливість із речами, які пропонують купувати сьогодні.
І саме тут бізнесовий інтерес набуває ширшого значення. Можна не планувати придбання сумки Loewe і водночас придивитися до обличчя, волосся чи манери триматися жінки, яка її представляє. Реклама в журналах, соцмережах і на міських вулицях робить ці образи частиною нашого повсякдення. Що регулярніше в медіапросторі з’являються жінки різних поколінь, то менше підстав пов’язувати красу й актуальність винятково з молодістю.
Коли вік перестане бути головною новиною
Оголошувати перемогу над віковими упередженнями поки зарано. Терлінгтон, Колман, Феррарі, Спейсек і Макменамі мають відомі імена та кар’єри, які самі собою привертають увагу. Їхня присутність ставить наступне питання: наскільки широким стане коло старших жінок, яких мода готова показувати? Чи побачимо ми більше різних тіл і облич, зокрема й жінок, які не мають статусу знаменитості?
Модель Керолайн Лабушер сформулювала це бажання в одному з інтерв'ю:
«Ми хотіли б бачити 40-, 50- та 60-річних жінок ЯК НОРМУ, а не як формальне підтвердження інклюзтвності».
Мені здається, присутність зрілих жінок на подіумах потроху входить у звичку. А регулярність таких появ покаже, наскільки послідовною є ця увага. Хочеться, щоб жінка за шістдесят на подіумі давала привід обговорити її зачіску, макіяж чи образ без обов’язкового застереження «для її віку».
Подіум сам собою не змінить того, як жінку сприймають на роботі чи в особистому житті. Проте він впливає на образи, через які ми уявляємо власне майбутнє. Більше різних героїнь — більше можливостей побачити в ньому щось близьке собі. Без вимоги неодмінно бути екстравагантною, відданою природності чи готовою до постійних експериментів.
Мені сорок шість. Я не знаю, яку зачіску захочу носити у шістдесят і які кольори з’являться тоді в моїй косметичці. Зате знаю, що не хочу вже сьогодні звужувати цей вибір через уявлення про те, що мені згодом «не личитиме». Мені цікаво, якою я буду у шістдесят. І хочеться, щоб моді теж було цікаво.
