На тлі сумних новин про Бріджит Бардо світ знову звертається до її образів — не як до спогаду про минуле, а як до джерела актуальних б’юті-ідей. У 1960-х Бардо змінила саму мову краси: замість відполірованої гламурності вона запропонувала природну сексуальність, легку недбалість і відчуття свободи. Її б’юті-почерк і сьогодні залишається важливою точкою відліку для індустрії краси.
Бабетта
Легендарну зачіску «Бабетта» створив знаменитий французький перукар Жак Дессанж спеціально для образу Бріджит Бардо у фільмі «Бабетта йде на війну». Він використав м’який начіс і навмисну недосконалість форми — характерні риси паризького стилю, щоб створити цю пишну й об’ємну укладку, яка згодом стала культовим символом 1960-х і вийшла за межі кіноекрана у світ моди.
Фото: Getty Images
«Ліжковий» стайл
Світле волосся з м’якими хвилями й навмисною розпатланістю виглядало так, ніби ця укладка — справа кількох рухів. Саме цей ефект «щойно прокинулася» закріпив за Бардо репутацію ікони effortless beauty.
Фото: Getty Images
Пов’язка
Ще одним упізнаваним елементом стилю Бріджит Бардо стала пов’язка на волоссі. Один із найвідоміших таких образів з’явився у фільмі «І Бог створив жінку» в 1956 році, де пов’язка підкреслювала невимушену сексуальність героїні та її жагу свободи. Саме завдяки Бардо цей аксесуар перестав бути суто практичним і перетворився на модний символ французького літа.
Фото: Getty Images
Чубчик «шторка»
Довгий, розділений навпіл чубчик м’яко обрамляв обличчя й додавав погляду загадковості. Сьогодні curt ain bangs — один із найстійкіших трендів, що безпосередньо відсилає до естетики Бардо. Його носять Дакота Джонсон, Сабріна Карпентер, Жанна Дамас і десятки інших сучасних муз, які переосмислюють французьку естетику в актуальному ключі.
Фото: Getty Images
Графічні стрілки
Густо підведені очі з чітко окресленими, подовженими стрілками стали одним із ключових б’юті-кодів Бріджит Бардо й фактично сформували тренди в макіяжі цілого покоління. Її cat-eye були не просто декоративним прийомом, а візуальною мовою 1960-х — зухвалою, чуттєвою й упізнаваною в усьому світі. Саме цю графіку й сьогодні цитують візажисти, відтворюючи образи 60-х.
Нюдові губи
Бардо майже не користувалася яскравими помадами, віддаючи перевагу матовим бежевим і персиковим відтінкам. Контраст з акцентними очима сформував б’юті-канони, якими візажисти користуються й досі на подіумах і знімальних майданчиках, коли апелюють до естетики 1960-х.
