Почервоніння обличчя часто списують на чутливу шкіру, реакцію на сонце або стрес. Але якщо воно не зникає і з часом посилюється, причина може бути іншою — зокрема, розацеа. Як відрізнити одне від одного та не нашкодити шкірі неправильним доглядом, пояснює Ірина Кравчук — лікарка-косметологиня та дерматологиня, власниця косметологічної клініки Kravchuk Clinic.
Пам’ятаєте ті червоні щічки з дитинства, що вони миттєво набиралися фарбою чи то від різкого перепаду температури, чи то від хвилювання? В юні роки цей симптом є доволі розповсюдженим і вважається скоріше ознакою наївності, проте в деяких випадках він може мати наслідки в майбутньому. Різке почервоніння щік у дорослому віці є не просто особливістю шкіри, а хронічним захворюванням під назвою розацеа.
Розацеа — це захворювання так званих червоних щік, яке частіше за все є хронічним, тобто супроводжує людину все її життя. Воно починається з тих самих черовних щічок у дитинстві, проте з віком захворювання прогресує: почервонілі судини на щоках можуть ставати більш помітними навіть у стані спокою, розповсюджуваись на ніс і підборіддя, а також є вірогідність появи зуду і висипання.
Причини розацеа: що насправді її провокує
Розацеа — це хронічне захворювання шкіри, яке часто має генетичну природу, тобто схильність до нього може передаватися від батьків або навіть через покоління. Водночас проявляється воно зазвичай не одразу: у дорослому віці розацеа «активується» під впливом тригерів, які важливо знати, щоб не погіршувати стан шкіри. До найпоширеніших належать алкоголь, різкі перепади температур — як-от сауна, холод чи навіть протирання льодом, — а також гостра та пряна їжа, незбалансоване харчування, стрес, нервове виснаження, нестача сну та перевтома. Саме через цю реактивність захворювання часто плутають із чутливою шкірою, однак у випадку розацеа почервоніння має більш системний характер і з часом лише посилюється.
Як зрозуміти, що це не просто чутлива шкіра
На початкових етапах розацеа легко сплутати зі звичайною чутливістю шкіри: воно може виглядати як реакція на холод, догляд або емоції. Проте є характерні сигнали, які допомагають відрізнити її від тимчасового подразнення. Зокрема, щоки різко червоніють від зміни температури, шкіра починає реагувати навіть на звичні засоби, з’являється поколювання або відчуття печіння, а саме почервоніння не зникає повністю або повертається знову і знову. У такій ситуації важливо не експериментувати з доглядом і не орієнтуватися на поради з соцмереж, адже це може лише погіршити стан. Діагноз розацеа встановлює лікар-дерматолог під час огляду: спеціальних лабораторних тестів не існує, тому вирішальними є клінічні прояви та анамнез, які дозволяють визначити ступінь захворювання і підібрати правильне лікування.
Як лікувати розацеа і чого точно не варто робити
Розацеа потребує системного підходу й обов’язкового контролю лікаря, адже самостійні експерименти з доглядом або агресивні засоби можуть лише погіршити стан шкіри. У сучасній терапії найчастіше використовують засоби з азелаїновою кислотою, а також препарати з метронідазолом або івермектином — вони допомагають зменшити запалення, почервоніння і загальну реактивність шкіри. Окремо застосовують апаратні методики, зокрема IPL — процедуру зі світловими імпульсами, яка працює із судинами та допомагає зробити почервоніння менш помітним. Водночас важливо розуміти, що деякі популярні інгредієнти та процедури можуть працювати проти вас: високі концентрації кислот, ретинол або невчасно зроблені пілінги часто провокують загострення і роблять шкіру ще більш реактивною.
Що варто знати: оскільки розацеа — це хронічне захворювання, то повністю вилікуватися від нього неможливо, проте цілком реально ввести його в ремісію. Головне — робити це під наглядом лікаря і загалом дотримуватися здорового способу життя.
