У цьому матеріалі ми б хотіли показати всі пошкоджені та зруйновані пам'ятки культури України та закарбувати в пам'яті злочини, які окупанти вчинили за час повномасштабної війни. Однак це фізично неможливо, адже за даними Міністерства культури від атак ворога постраждали вже понад 900 об'єктів по всій країні: музеїв, театрів, бібліотек, освітніх центрів і релігійних установ.
Переписуючи історію, загарбники намагаються зробити все для того, щоб знищити її спадок, а разом з тим — культурну ідентичність українців. В ЮНЕСКО вважають, що Україні знадобляться десятиліття і близько $9 мільярдів, щоб відновити пошкоджені пам'ятки. Найбільших втрат зазнали Харківська, Одеська, Донецька, Херсонська, Чернігівська та Київська області.
У другу річницю великої війни ми нагадуємо про унікальні об'єкти архітектури та осередки мистецтва, що опинилися під ударом, а також розказуємо про посилення їх захисту і майбутню відбудову, що планується у співпраці з міжнародними організаціями.
Спасо-Преображенський собор, Одеса. Фото: Instagram @libkos
Спасо-Преображенський собор — одна з головних культурних пам'яток Одеси, що була зведена на початку XIX століття. У 1930-х оригінальну будівлю розібрали за наказом комуністичної влади — відбудувати її вдалося вже після проголошення Україною незалежності. Новим викликом для собору став масований обстріл росіян, здійснений в липні минулого року.
Ракета окупантів поцілила в головний вівтар церкви та зруйнувала перекриття трьох поверхів, пошкодивши внутрішнє оздоблення та ікони. Крім неї в історичному центрі Одеси, що перебуває під захистом ЮНЕСКО, постраждали ще два десятки об'єктів архітектури. У реставрації Спасо-Преображенського собору візьме участь Італія — уряд країни вже повідомив про виділення €500 тисяч на першочергові відновлювальні роботи.
Музей Григорія Сковороди, Харківщина. Фото: Сергій Козлов
Окупанти прицільно нищать музеї, що є символом української самобутності й відокремленості від «імперського світу». У травні 2022 року був спалений Національний літературно-меморіальний музей Григорія Сковороди під Харковом. Серед руїн, на згарищі, вціліла тільки статуя мандрівного філософа, поета і музиканта, який наголошував на важливості збереження народної культури та любові до рідної землі. На відбудову музею продовжують збирати кошти. У 2023 році Укрпошта передала установі 1 мільйон гривень, отриманий з продажу марок, які були випущені на честь 300-річного ювілею Григорія Сковороди.
У ході боїв за Київщину також постраждав Історико-краєзнавчий музей в селі Іванків, де зберігалися картини видатної «наївної» художниці Марії Примаченко. Будівля була знищена, однак 14 робіт мисткині винесли з пожежі місцеві жителі — у вересні 2022 року твори показали в Українському домі. На жаль, інші об'єкти музею, що незадовго до обстрілу були відреставровані, врятувати не вдалося. Його планують відновити на тому ж місці — на це знадобиться не менше 35 мільйонів гривень.
Музей Марії Примаченко в Іванкові. Фото: Мінкульт
Під ударом опинилися і музейні установи в самому Києві. 10 жовтня 2022 року внаслідок обстрілу центру міста були вибиті вікна в Музеї Ханенків, Національному музеї Тараса Шевченка, Київській картинній галереї та Національному науково-природничому музеї. На щастя, колекції не постраждали. Завдяки державній підтримці та донатам відвідувачів інституції змогли відновити роботу вже через декілька діб.
Музей Ханенків, Київ. Фото: Wikimedia
У той же день зазнали пошкоджень Національна філармонія України, два корпуси КНУ ім. Т. Шевченка та Київський міський будинок учителя, що був зведений у 1910-му за проєктом архітектора Павла Альошина. На початку року стало відомо, що Всесвітній фонд пам'яток (WMF) відновить розтрощений скляний купол будівлі.
В організації зазначили, що вона символізує «концепцію сучасної української державності», адже саме тут проголосили створення Української Народної Республіки та прийняли IV Універсал про незалежність України в ніч з 24 на 25 січня 1918 року.
Київський міський будинок вчителя. Фото: Getty Images
Ще одним болісним ударом стало пошкодження Будинку-музею Поліни Райко в Олешках, який затопило через підрив росіянами Каховської ГЕС. Поліна Райко — талановита художниця-самоучка з Херсонщини, що почала малювати у віці 69 років і працювала в жанрі наївного мистецтва. Вона перетворила свою оселю на витвір мистецтва, розписавши будинок, паркани та гаражні ворота сценами з власного життя, історіями про родину, зображеннями природи й домашніх тварин. Головним її творчим спадком стали не картини, а стіни дому.
Після смерті Поліни Райко її будинок придбало подружжя шанувальників мистецтва з Канади, а роботи художниці були представлені в каталозі «Дорога до Раю». У 2013 році будівлю взяв під опіку Музей Івана Гончара. Оцінити справжній обсяг пошкоджень та складність відновлення можна буде лише після деокупації Олешок.
Будинок-музей Поліни Райко до руйнування
Однак, звісно, найстрашнішим спогадом і символом російських злочинів залишається Маріупольський драматичний театр, що був знищений внаслідок авіаудару 16 березня 2022 року. Будівля була зведена в середині XX століття і залишалася одним із провідних мистецьких центрів у регіоні. Після початку повномасштабного вторгнення вона стала прихистком для жителів Маріуполя, які шукали порятунку від ворожих обстрілів і втратили житло.
Надпотужна бомба не просто зруйнувала театр — він став місцем масової загибелі людей: за різними оцінками до 600 маріупольців були поховані під завалами. Захопивши місто, окупанти знесли будівлю, яка стала втіленням культурного спротиву і надії. Більша частина акторів театру залишилася в окупації, інші артисти переїхали до Ужгорода, щоб там продовжити роботу маріупольського колективу.
Маріупольський драматичний театр, 2021. Фото: Wikimedia
Щоб не тільки зафіксувати руйнування, а зрозуміти, як планують відбудовувати пошкоджені пам'ятки в різних регіонах України та які програми реалізуються вже сьогодні, ми поспілкувалися з Мар'яною Томин, директоркою Департаменту культурної спадщини Міністерства культури.
Як працюють програми з відновлення зараз та чи актуально починати відбудову в період війни?
З 24 лютого 2022 року по січень 2024-го країна-агресор зруйнувала та пошкодила 902 об’єкти культурної спадщини. Ареал руйнацій охоплює всю територію України, з найбільшими втратами на півдні та сході країни. Вже 25 об’єктів культурної спадщини України користуються найвищим рівнем захисту від військових атак та загроз, тобто внесені Комітетом ЮНЕСКО до міжнародного переліку культурних цінностей, які перебувають під посиленою охороною.
Зазвичай інші країни вносять памʼятки до списку тоді, коли їм загрожує знищення через природні чинники. Проте в Україні ми змушені застосовувати цей інструмент через війну, заручившись підтримкою провідних міжнародних організацій. Серед таких унікальних особливо захищених об’єктів є: Церква Архангела Михаїла в Закарпатській області, дерев’яна церква Св. Юра у Дрогобичі, будівля Одеського національного академічного театру опери та балету, Одеська обласна філармонія імені Давида Ойстраха, Спасо-Преображенський собор міста Чернігів, Собор Святої Софії та пов’язані з ним монастирські споруди, Києво-Печерська Лавра, Ясінянська церква Вознесіння Господнього (Закарпаття), Жовківська церква Пресвятої Трійці (Львівщина), Матківська церква Введення в храм Пресвятої Богородиці (Львівщина), Нижньовербізька церква Різдва Пресвятої Богородиці (Івано-Франківщина), Потелицька церква Зіслання Святого Духа (Львівщина), церква Зіслання Святого Духа в Рогатині (Івано-Франківщина), резиденція Буковинських і Далматинських митрополитів (Чернівецький університет), геодезична дуга Струве, ансамбль історичного центру Львова, астрономічна обсерваторія Київського національного університету імені Тараса Шевченка, культурний ландшафт каньйону в Кам’янці-Подільському, Дендрологічний парк «Софіївка», будівля Держпрому в Харкові, Астрономічна обсерваторія Одеського національного університету, Миколаївська астрономічна обсерваторія, а також могила Тараса Шевченка та Державний історико-природничий музей-заповідник.
Мар'яна Томин, директорка департаменту культурної спадщини
Щодо відбудови під час війни, варто зазначити, що будь-які планування з відновлення потребують детального аналізу, адже об’єкти можуть бути знову зруйновані, і це є стримуючим фактором у початку реконструкції. Тому зараз держава акцентує на задіянні всіх міжнародних правових інструментів посилення захисту культурних пам’яток світового значення, паралельно готуючи проєктну документацію та оцінку збитків по зруйнованих об’єктах.
Які міжнародні організації найактивніше підтримують Україну в цьому питанні?
Наразі лідерами в підтримці програм зі збереження культурної спадщини України є ALIPH FOUNDATION, ЮНЕСКО, а також уряди Швеції, Японії, США та Італії.
Чи є приклади відновлення культурних об’єктів, якими ми можемо пишатися вже сьогодні?
Активні процеси йдуть у напрямі проєктування і планування реставрації Музею Григорія Сковороди на Харківщині. Також заплановані ремонтно-реставраційні роботи на об’єктах особливого історичного та культурного значення національних заповідників «Києво-Печерська лавра», «Чернігів Стародавній», «Гетьманська столиця». Це означення й підтвердження важливості української ідентичності, речовий доказ і свідок нашої приналежності до світового культурного надбання, який ми зобов’язані берегти, досліджувати та передати наступним поколінням.
Які найбільші виклики та складнощі очікують нас у процесі відновлення?
Звісно, це ризик повторних руйнацій, а також нестача кваліфікованих кадрів та фінансування.
Чи існує певний порядок пріоритетності у відбудові?
Це величезний пласт досліджень, в якому при прийнятті остаточних рішень необхідна хірургічна точність та прагматизм, зважаючи на обмеження у фінансових ресурсах. Тому на цей час процеси, пов’язані з відбудовою об’єктів культурної спадщини, перебувають на етапі планування й аналізу масштабів руйнацій.
Спасо-Преображенський собор. Фото: Одеська єпархія УПЦ
Як за останні два роки змінилося ставлення до українських об’єктів культури та що вони знаменують сьогодні?
Російська агресія спрямована на тотальне знищення української духовності та ідентичності. Вона поєднує людські втрати і злочин геноциду, підміну історичних понять, нівелювання унікальних традиційних надбань українського народу, руйнацію об’єктів культурної спадщини, викрадення культурних цінностей та спроби стерти українську національну пам’ять.
Тому відбулася радикальна зміна у сприйнятті культурної спадщини як основного фактора нашої ідентичності. Ми дуже активно повертаємо викрадені артефакти, змінюємо наративи у позиціонуванні наших колекцій і творів мистецтва, відновлюємо історичний проукраїнський контекст, формуємо взаємозв’язки між минулим та майбутнім, де саме зараз у нас є епохальна можливість відчути себе (через об’єкти культурної спадщини) прадавньою, високоцивілізованою країною. Через прямі свідчення нашого українства, нашого вільного державотворчого шляху.
Адже війна, яку РФ веде проти України, вимагає підсилення ідентифікуючої, консолідуючої та мобілізуючої функції культурної спадщини і національної пам’яті, аби захистити їх від перетворення ворогом на чинник потенційної загрози національній безпеці України.
Жанна Кадирова, «Будинок культури», 2023
Хотілося б завершити цей матеріал згадкою про роботу сучасної художниці Жанни Кадирової «Будинок культури», яка є свідченням того, що, хоча українські музейні колекції перебувають в евакуації, а список пошкоджених пам'яток архітектури постійно збільшується, голос українського мистецтва заглушити неможливо. Художники продовжують працювати, фіксувати історію та представляти свої роботи на престижних виставках, знову і знову демонструючи наслідки російської агресії.
Інсталяцію «Будинок культури», створену у 2023 році, показали в рамках персонального проєкту Жанни Кадирової «Траєкторія польотів» у PinchukArtCentre. Робота виконана зі знайденої в Херсонській області конструкції, зрешеченої кулями під час бойових дій. Всередину об'єкта мисткиня помістила вишукану люстру з палацу культури в Бериславі — південноукраїнському місті, що було окуповане російськими військами майже до кінця 2022 року. Це пам'ятник сучасності, в якій окупанти щодня нищать українську культуру, але вона продовжує чинити опір.
