Майбутнє в минулому: про що виставка Нікіти Кадана «Камінь б'є камінь»

Екскурсія онлайн

Культура / Книги, музыка, арт
24 июня 2021 / Фото: фото надані PinchukArtCentre, фотограф Максим Білоусов
Поделись с друзьями:

З 27 лютого по 15 серпня 2021 в PinchukArtCentre триває виставка сучасного українського художника Нікіти Кадана «Камінь б`є камінь». 

Вона є роздумом митця про наші непрості стосунки з власною історією. На думку куратора виставки Бьорна Гельдхофа, вона вчить нас тому, що саме погляд у минуле, яким би болісним він не був, може дати нам ту енергію, яка потрібна для творення майбутнього. За словами ж автора, Нікіти Кадана, звертаючись до історичних цитат, він прагне показати, яким чином ми постійно переписуємо та перевинаходимо власне минуле.  

Експозиція виставки починається з «флешбеку»: інтуїтивної художньо-історичної рефлексії  Нікіти Кадана над спадком українського авангарду. Зібране художником сузір’я авангардних творів стає свого роду мікро-музеєм нездійснених мрій та болючих спогадів, і разом з тим, - ключем до всієї виставки. Це ті голоси, з якими автор веде діалог у власній роботі. Вони розповідають історії, які не завжди приємно чути, однак, на думку художника, наше сьогодення досі забарвлене їх відлунням.


Василь Єрмілов. Ескіз пам’ятника “Монумент Ленінської Епохи”. 1961. Папір, акварель, графітний олівець. 40.3 х 57 см. Надано Центральним державним музеєм-архівом літератури та мистецтва України. 

Ескіз пам’ятника “Монумент Ленінської Епохи” планувався для центральної площі міста Харкова. Грандіозна будівля-обеліск задумувалася автором як музей світового революційного руху, що мав зберегти пам`ять про визвольні битви людства: від перших повстань рабів до національно-визвольної боротьби пригноблених народів та класових революцій. Реалізувати цей задум в тогочасному радянському суспільстві виявилося неможливим.

Софія Налепинська-Бойчук. «Пацифікація Західної України». 1930. Папір, дереворит. 24,7 х 22,8. Надано національним художнім музеєм України. 

Робота Софії Налепинської-Бойчук зображує селян, які змушені тікати від переслідувань, масових арештів, погромів та вбивств, які за наказом маршала Юзефа Пілсудського чинила польська армія проти українського населення Галичини протягом вересня—листопада 1930 року. Драматизм подій переданий через образ бурі: персонажі зображені так, ніби просуваються всупереч сильному вітру, що перешкоджає їхньому руху.

Давид Гофштейн, Марк Шагал. Тройєр [Скорбота або Печаль]. Поетична збірка. Київ, Культур-Лігa. 1922. Надано Михаїлом Фінбергом. 

Тройєр - це поетичне оплакування загиблих євреїв під час антисемітських погромів 1919-1921 років. Оповідь про трагічну долю єврейських родин відбувається через через віршовану та візуальну історію. 


Віктор Пальмов. У селі (Об’їжджають коня). 1927. Полотно, олія. Надано національним художнім музеєм України. 

Художник Віктор Пальмов зображує сцену з життя українського села: чоловік об’їжджає молодого коня. Сенс цього сюжету набуває не просто побутового, але історичного виміру через символізм барв. Змальований у революційному червоному кольорі молодий кінь стає символом революції. Селянину належить приборкати революційну стихію та, взявши владу в свої руки, стати господарем нового суспільства. З точки зору проголошеної вже 1928 року Йосипом Сталіним теорії “загострення класової боротьби” картина виявилася антирадянською, бо за новою доктриною селянство проголошувалося консервативним, відсталим класом, який гальмує “побудову соціалізму в одній, окремій країні”. Ця теорія стала ідеологічним підгрунтям Голодомору.

Василь Єрмилов. “Червона Україна”. Ескіз розпису агітпотягу. 1919. Папір, акварель. 19 х 86,7. Надано національним художнім музеєм України. 

Ця робота є ескізом розпису агітаційного потягу “Червона Україна”. Такі потяги містили вагони-кінотеатри та  вагони-театри, вагони-бібліотеки та вагони-книгарні тощо. У розписі потягу народні мотиви переплелися з символами сучасності та закликами стосовно майбутнього. Потяг, що поєднав у собі силу технологій та революційних ідей, мав стати образом нестримного прогресу нового суспільства.

Василь Єрмилов. Видання «Більшовицький засів». Ескіз обкладинки. 1920- початок 1930-х. Папір, туш, аплікація. 18 х 13,1. Надано національним художнім музеєм України. 

У дизайні обкладинки журналу «Більшовицький засів» художник-конструктивіст Василь Єрмілов звернувся до поєднання типографіки з мінімалістичними графічними елементами. Різні за шириною діагональні лінії символізують посіяне та зоране поле, що буквально передає значення назви журналу.

Іван Падалка. Тарілка з розписом: "Я пролетарій-мамай, стережись мене, буржує, не займай". 1923. Порцеляна. Надано Національним музеєм історії України 

Ця агітаційна тарілка Івана Падалки втілює романтичну ідею про можливість поєднання національно-визвольної та пролетарської революцій. На тарілці ми бачимо пролетаря, зображеного в образі національного міфічного героя Козака-Мамая. 

Попри віру художника у революційні ідеали, він зазнав утисків від радянської влади. У вересні 1936 р. його було арештовано як «активного учасника націоналістичної фашистської та терористичної організації». Згодом митця було розстріляно, а більша частина його робіт знищена.

Мануїл Шехтман. Єврейський погром. 1926. Полотно, темпера. 198 х 160. Надано національним художнім музеєм України. 

Робота  Шехтмана розповідає історію масових єврейських погромів, що прокотилися Україною під час революційних подій 1918 -1921 років. Євреїв грабували та вбивали всі ворогуючі сторони – білогвардійці, більшовики, українські війська, щоразу виправдовуючи свої дії звинуваченням євреїв у співпраці з ворогом. Анархістський атаман Нестор Махно забороняв єврейські погроми та карав за участь у них. Проти погромів неодноразово виступав і лідер УНР Симон Петлюра, проте він не мав впливу на всі національні військові угруповання.  

У своїй роботі Шехтман передає відчай та безсилля постраждалих від погромів. Ми бачимо, що жінки покрили голови на знак жалоби за загиблими. Композиційно сцена нагадує іконописний сюжет «Зняття з Хреста».

Текст: Леся Кульчинська, учасниця Дослідницької платформи PinchukArtCentre