Днями на екрани вийшов другий сезон нашумілого серіалу Раяна Мерфі «Ворожнеча», в якому ми побачимо Трумена Капоте та його «лебедів» — так письменник називав своїх найближчих подруг, знаних у середині минулого століття світських левиць Нью-Йорка. І цей кінопроєкт точно має опинитися у вашому must watch листі: просякнуту гламуром історію, розказану у книзі-бестселері Лоуренса Лімера «Жінки Капоте: правдива історія кохання, зради та лебединої пісні на цілу еру», для восьми серій картини адаптував дворазовий фіналіст Пулітцерівської премії Джон Робін Бейтс.
Роль самого Трумена Капоте, який у 1970-х роках опублікував уривок зі свого незавершеного роману «Почуті молитви», що розкривав таємниці подруг письменника, зіграв Том Голландер, а «лебедів» на екрані втілили Демі Мур, Наомі Воттс, Хлоя Севіньї та інші знаменитості з A-list.
З нагоди виходу серіалу «Ворожнеча: Капоте проти Лебедів» пропонуємо вам дізнатися реальну історію, що стоїть за його сюжетом, і ближче познайомитися з особистостями Трумена та його світських подруг.
Ким був Трумен Капоте?
Почнемо, звісно, з самого Трумена Капоте — одного з найбільш знаних американських письменників XX століття, адже нам належить зʼясувати: як роман, що мав стати справжнім проривом у його карʼєрі, призвів до його падіння та став його «соціальним самогубством»?
Народився майбутній письменник у вересні 1924 року в Новому Орлеані. Дитинство Трумена зовсім не було солодким: батьки нерідко нехтували сином, лишаючи його виховання родичам матері, які жили у Монровіллі, що в штаті Алабама. До речі, саме там Капоте зустрівся і потоваришував з Гарпер Лі — авторкою видатного твору «Вбити пересмішника». Батьки хлопчика звернули на нього увагу лише тоді, коли він став предметом їхніх суперечок у залі суду під час розлучення та способом нашкодити одне одному. Зрештою у 1932 році він опинився під повною опікою матері та її нового чоловіка Джо Капоте.
.jpg)
Письменницький хист Трумен Капоте виявляв ще з дитячого віку — його талант відзначали вчителі у школах. А вже будучи підлітком він влаштувався на роботу у The New Yorker, де, однак, так і не зміг опублікувати власний твір. Перший успіх чекав на нього у 1945 році — після видання оповідання «Міріам» у Mademoiselle. Саме це привернуло увагу однієї з редакторок Harper’s Bazaar — Мері Луїзи Есвелл. Так розпочався вихід письменника у літературний світ. У 1948 році вийшла новела Капоте «Інші голоси, інші кімнати», що мала високий рейтинг продажів і принесла авторові популярність.
Трумена завжди захоплювали вершки суспільства, тож він доклав максимум зусиль, аби з аутсайдера домогтися статусу запрошеного гостя розкішних маєтків і яхт нью-йоркської еліти.
У 1958 році світ побачила одна з найвідоміших книг Капоте — «Сніданок у Тіффані». А згодом люди отримали змогу не лише прочитати твір, а й переглянути його кіноадаптацію — з Одрі Гепберн у головній ролі (хоча сам Трумен хотів бачити на її місці Мерилін Монро). Другим хітом письменника стало «Холоднокровне вбивство» 1965 року.
Щодо світського життя Трумена Капоте, то воно розквітало: у 1966 році він організував один із найгучніших заходів своєї епохи — «Чорно-білий бал». Серед його гостей були зірки кіно та літератури, друзі письменника. Вирізнявся захід особливим дрескодом: чоловіки були вбрані в костюми з чорною краваткою, а жінки — у чорні або білі сукні, і кожен з гостей був у масці.
Бал Трумена Капоте вчергове підтвердив його статус у вищому суспільстві. І поруч з ним були його «лебеді», які ще не знали, що насувається.
Трумен Капоте і Лі РадзИвілл танцюють на «Чорно-білому балу»
Хто стоїть за словом «лебеді»?
Здобувши популярність, Трумен Капоте стрімко увійшов у світське коло Нью-Йорка з його гламурною елітою, гучними вечірками та, звісно, плітками. Він жив під спалахами камер у вищому суспільстві, а оточували його жінки, яких Трумен ніжно кликав лебедями.
Насправді ж це були доньки найкрупніших банкірів Сполучених Штатів, дружини відомих бізнесменів, справжні ікони стилю, моделі з обкладинок глянцевих журналів і навіть сестра самої Жаклін Кеннеді.
«Він знав світських левиць, він знав політиків, він знав художників, він був близьким другом Мерилін Монро, Джекі Кеннеді. Він міг вибрати будь-яку з них своєю музою, і все ж він вибрав цих жінок…»
— каже Келлі Грінберг-Джефкотт.
Бейб Пейлі
Улюблена з «лебедів» Трумена Капоте і, мабуть, найвідоміша у наш час — Бейб Пейлі. Уроджена Барбара Кушінг, наймолодша з пʼяти дітей лікаря з Бостона Гарві Кушінга, Бейб зʼявилася на світ у 1915 році. Її батько був відомим у всьому світі нейрохірургом, він також викладав у Медичній школі Гарварда та написав біографію сера Вільяма Озера, що була удостоєна Пулітцерівської премії.
Друзі дитинства Бейб згадували, що вже тоді Бейб була справжнім втіленням гламуру, а щойно дівчині виповнилося 18 років, вона опинилася у вирі світських заходів Нью-Йорка.
У 1935 році Бейб розпочала карʼєру у глянцевому журналі Glamour, а пізніше змінила його на Vogue, де працювала у відділі моди під керівництвом Едни Вулман Чейз і Кармел Сноу.
У вересні 1940 року Бейб Кушінг вийшла заміж за Стенлі Графтона Мортімера-молодшого: його батько був нащадком першого голови Верховного суду США, а матір — донькою засновника Standard Oil. Весілля Бейб та Стенлі стало головною світською подією того року. Наречена швидко полишила карʼєру fashion-редакторки заради виховання дітей: сина Стенлі III і доньки Аманди. У 1943 році Стенлі Мортімер приєднався до військово-морського флоту й вирушив на фронт, а коли повернувся, почав сильно пити. За рік Бейб розлучилася з ним, отримавши 40 000 доларів на підтримку їхніх двох дітей.
Ще до того, як її розлучення стало офіційним, Бейб познайомилася з Біллом Пейлі — засновником CBS. Щойно чоловік юридично розірвав стосунки зі своєю першою дружиною, вони відзначили весілля та вирушили у медовий місяць. Про це йдеться в архівах видання Variety.
Разом Бейб і Білл піднялися на вершину світського суспільства. Бейб Пейлі була інфлюенсеркою свого часу: за нею спостерігали сотні жінок з усієї Америки, нею захоплювалися. Навіть Мерилін Монро зізнавалася у цьому.
Бейб славилася не лише своєю красою, а й стилем. Одного разу, йдучи на обід у La Grenouille, вона зняла свій теплий шарф і недбало прив’язала його до ручки сумки. Вже за місяць цей модний лайфхак опанували тисячі жінок. Бейб потрапляла до переліку наймодніших персон світу за версією Time цілих 14 разів, а у 1958 році була включена до Зали слави моди. Коли у її волоссі почала зʼявлятися сивина, Бейб відмовилася від фарбування, що спонукало тисячі жінок віддати перевагу природному вигляду.
«Бейб Пейлі мала лише один недолік — вона була ідеальною. В усьому іншому вона була ідеальною»,
— казав про неї письменник.
Ненсі «Слім» Кіт
Ненсі та її другий чоловік Лейланд Говард
Особливо на світській арені Нью-Йорка вирізнялася Ненсі «Слім» Кіт. Народжена у 1917 році у Каліфорнії, Ненсі Ґросс зростала у родині успішного бізнесмена, однак дитинство її не було безхмарним. Коли Ненсі виповнилося 11 років, унаслідок нещасного випадку загинув її брат Бадді. Батько, Едвард Ґросс, звинувачував у цьому їхню матір, і згодом вони розлучилися. Едвард переконував Ненсі залишитися з ним, обіцяючи їй машину та інші подарунки, однак дівчина обрала сторону матері.
У віці 22 років Ненсі потрапила на обкладинку видання Harper's Bazaar. Так розпочався її шлях у моді та світському житті.
Дівчину прозвали «Слім» за її струнку атлетичну статуру, нехарактерну для еталонної краси того часу. Та частково саме завдяки цьому вона стала відомою — її називали «каліфорнійська дівчина з золотистими локонами».
У Ненсі Ґросс були закохані відомі й багаті чоловіки, та їхню увагу вона рішуче відвертала. У 1938 році Ненсі зустріла прославленого режисера Говарда Гоукса, з яким згодом одружилася. Саме «Слім» відкрила чоловікові Лорен Беколл. Побачивши дівчину на обкладинці журналу, вона переконала Говарда зняти її у його майбутньому фільмі та навіть особисто підібрала для неї екранні аутфіти.
Ненсі та її перший чоловік Говард Гоукс
Одразу після народження їхньої з Говардом доньки Ненсі переїхала на Кубу, у Гавану, до Ернеста Гемінґвея. Вона разом пили ром і полювали на фазанів. Окрім цього, саме там Ненсі зустріла свого другого чоловіка — Лейланда Говарда. У шлюбі вони були 10 років. Пізніше «Слім» називала його своїм єдиним коханням, хоча Лейланд і пішов від неї до Памели Гарріман (до речі, також «лебедя» Трумена Капоте, але про неї поговоримо дещо згодом).
Потім Ненсі втретє вийшла заміж — за британського банкіра Кеннета Кіта.
«Слім» Кіт була іконою стилю свого часу. Її вишуканий смак подарував світові 1950-60-х років нове прочитання стилю casual: з дорогими тканинами, нейтральними кольорами та класичними силуетами. Навіть на урочисті заходи й бали вона обирала сукні досить простого крою, роблячи акцент на прикрасах.
Стиль «Слім» Кіт неодноразово відзначали видання Harper's Bazaar, включаючи її до переліку наймодніших жінок світу, відзначили Ненсі й нагородою Neiman Marcus Fashion Award.
Енн Вудворд
Уроджена Анджелін Люсіль Кроуелл, дівчина зʼявилася на світ у 1915 році у Канзасі у родині військового офіцера у відставці та шкільної вчительки. Тож, на відміну від багатьох інших «лебедів», вона була змушена самостійно прокладати свій шлях у коло еліти.
Спершу Анджелін змінила своє імʼя на Енн Іден, а переїхавши у 1937 році до Нью-Йорка, розпочала модельну кар’єру. Цей шлях згодом привів її на посаду радіоакторки та приніс титул найкрасивішої дівчини на радіо. Водночас Енн Іден працювала танцівницею в нічному клубі FeFe's Monte Carlo, де зустріла відомого банкіра Вільяма Вудворда-старшого. І хоча стверджують, що вона була його коханкою, достеменно відомо лише те, що у 1943 році Енн вийшла заміж за його сина — Вільяма Вудворда-молодшого. Так Енн Вудворд стала постійною гостею світських заходів Нью-Йорка.
Попри ідилію у житті подружжя повоєнних років, коли вони разом жили у розкішному маєтку, відвідували вечірки та благодійні вечори, їздили на полювання в Африку, шлюб виявився нещасливим для них обох. Енн та Вільям обидва мали романи на стороні, але з ревнощів винаймали приватних детективів, аби стежити одне за одним. У 1947 році Вільям Вудворд-молодший попросив про розлучення, але Енн відмовила йому.
Особливо нещасливим для подружжя виявився 1955 рік: спершу у газету Time просочилися чутки, нібито Енн Вудворд роздряпала чоловікові обличчя до крові, помітивши сліди помади на його хустці, а згодом у їхньому будинку сталася стрілянина. 30 жовтня Вільям та Енн повернулися з вечірки Флоренс Такер Бейкер на честь герцога і герцогині Віндзорських. За декілька годин жінка почула дивний шум на даху і, схопивши свою рушницю 12-го калібру, вийшла у коридор. Там Енн побачила темну фігуру і, не роздумуючи, двічі вистрілила в неї. Вбитим виявився її чоловік.
Після приїзду поліції Енн одразу в усьому зізналася. Їй не було висунуто обвинувачень у вбивстві, а згодом правоохоронцям вдалося затримати Пола Віртса. Чоловік розповів, що намагався проникнути в дім Вудвордів у ніч стрілянини.
Сі-Зі Гест
Сі-Зі Гест та її чоловік Вінстон Фредерік Черчілль-Гест
Доля Сі-Зі, уродженої Люсі Дуглас Кокрейн, кардинально відрізнялася від Енн, адже її батько, Александр Лінд Кокрейн, був одним з найвпливовіших інвестиційних банкірів тогочасних Сполучених Штатів. Прізвисько Сіссі, яке дав їй у дитинстві брат, згодом трансформувалося у Сі-Зі, а життя її складалося чітко за планом і було всім тим, що вона знала з самого дитинства.
У 1947 році Сі-Зі вийшла заміж за двоюрідного брата самого Вінстона Черчілля — Вінстона Фредеріка Черчілля-Геста, який до того ж був чемпіоном з поло. Їхнє весілля пройшло у Гавані, де шафером був Ернест Ґемінґвей, а хрещеними батьками їхніх дітей стали герцог і герцогиня Віндзорські.
Сі-Зі Гест була далеко не лише світською левицею. Вона була і письменницею: у 1976 році New York Post запропонували їй вести колонку про садівництво, що згодом стала постійною рубрикою та навіть переросла у повноцінну книгу Сі-Зі «Перший сад». Жінка також була музою багатьох художників, її можна зустріти на полотнах Дієго Рівери, Сальвадора Далі, Кеннета Пола Блока та Енді Воргола.
Звісно, розповідь про Сі-Зі Гест — першу володарку титулу «Ікона стилю» від CFDA — була б неповною без згадки про її гардероб, адже її називали однією з найгарніше вдягнених жінок у 1950-х роках. Однак одяг Сі-Зі не лише носила, а й створювала: її перша власна невеличка колекція вийшла у 1985 році, а згодом Сі-Зі розширила лінійку та навіть додала до неї ароматний засіб від комах та ще ряд товарів для садівництва.
Лі Радзивілл
Визначними родинними звʼязками могла похвалитися й Каролін Лі Бувʼє, адже її сестрою була перша леді Сполучених Штатів Жаклін Кеннеді. Про теплоту їхніх стосунків свідчить, зокрема, те, що Лі була головною подружкою нареченої на весіллі сестри з Джоном Ф. Кеннеді. Окрім цього, президентське подружжя назвало на її честь дочку Керолайн.
У квітні 1953 року Лі Бувʼє вийшла заміж за керівника видавництва Майкла Темпла Кенфілда, з яким зустрічалася з 15 років. Однак перший шлюб світської левиці виявився невдалим і завершився розлученням у 1958 році. І вже наступного року Лі вийшла заміж вдруге — за польсько-литовського аристократа князя Станіслава Радзивілла, забудовника та нащадка дому Радзивіллів. Як повідомляє Vanity Fair, їхні стосунки почалися ще до офіційного розлучення жінки. Після весілля Лі отримала поважний статус — Її Світла Високість Принцеса Кароліна Радзивілл.
Подружжя оселилося у Великій Британії, проте часто навідувалося до Сполучених Штатів, зокрема, до президентського подружжя. Там Лі також зустрічалася з Арістотелем Онассісом, який згодом, за 5 років після вбивства Джона Ф. Кеннеді, одружився з її сестрою Жаклін.
Джон Ф. Кеннеді, Перша леді Жаклін Кеннеді з дітьми, Лі та Станіслав Радзивілл на Різдво у Білому Домі, 1962 рік
У 1974 році Лі Радзивілл розлучилася зі Станіславом, а через 14 років вийшла заміж втретє — за режисера Герберта Росса.
Та Лі Радзивілл відома зовсім не бурхливими романами, а власними карʼєрними здобутками: вона працювала спеціальною асистенткою легендарної редакторки Harper's Bazaar Діани Вріланд, вела ток-шоу «Розмови з Лі Радзивілл» та закріпила за собою титул ікони стилю. Кажуть, що саме Лі впливала на стиль своєї сестри Джекі Кеннеді, який нині знають у всьому світі.
У 1980-х роках Лі Радзивілл стала PR-фахівцем бренду Giorgio Armani, і їй вдалося вивести італійський бренд на глобальний рівень.
Глорія Гіннесс
Глорія Рубіо і Алаторре народилася у 1913 році у Мексиці у родині ліберального журналіста Хосе Рафаеля Рубіо-і-Торреса. Саме через діяльність батька дитинство Глорії було позбавленим безпеки. Під час Мексиканської революції Хосе Рафаель зазнав переслідувань і був змушений разом із сімʼєю покинути країну та переїхати до Сполучених Штатів, де чоловік помер, коли його донці було всього 5 років.
Її життєва історія вважається заплутаною й покритою таємницями. Ніхто у світському суспільстві достеменно не знав біографії Глорії.
Відомо, що заміж виходила вона 4 рази. Серед її обранців були: голландський директор цукрового заводу, британський граф, онук єгипетського короля Фуада I та член парламенту, акціонер Guinness Mahon — Томас Лоел Гіннесс.
Глорію Гіннесс, яка, до речі, була редакторкою Harper’s Bazaar, називали найелегантнішою жінкою свого часу. Її одягали такі видатні кутюрʼє як Крістобаль Баленсіага, Ельза Скіапареллі, Юбер Живанші, Марк Бохан, Ів Сен-Лоран, Валентіно Гаравані. Вона була однією з перших, хто примір капрі від Еміліо Пуччі, а також славилася тим, що ніколи не носила біжутерію.
Марелла Аньєллі
Марелла Караччоло ді Кастаньєто народилася у Флоренції, походила вона зі знаного дому італійських аристократів. Освіту юна дворянка здобувала спершу у Швейцарії, а потім у Парижі — в Академії витончених мистецтв та Академії Джуліана.
Карʼєрне життя Марелла Караччоло вирушила будувати до Нью-Йорка, де працювала асистенткою фотографа Ервіна Блуменфельда. Згодом вона також була редакторкою та кореспонденткою у Condé Nast.
У листопаді 1953 року Марелла вийшла заміж за «некоронованого короля Італії», спадкоємця автоконцерну Fiat — Джанні Аньєллі. У шлюбі вони лишалися до самої його смерті у 2003 році.
Марелла Аньєллі разом із чоловіком була відомою колекціонеркою мистецтва, яка володіла полотнами Пікассо, Матісса та Мане. Прославилася вона і як дизайнерка текстилю: замовивши індивідуальний дизайн тканин для себе, Марелла отримала запрошення створити колекцію для Abraham-Zumsteg, за що отримала нагороду «Роско» (її також називають «Оскаром» у світі дизайну).
«Якби Бейб Пейлі та Аньєллі обидві були у вітрині Tiffany, Марелла була б дорожчою»,
— казав про неї Трумен Капоте.
До речі, Мареллу він називав своїм останнім лебедем.
Памела Гарріман
Хоча Памела більше відома як американська політикиня та активістка Демократичної партії, а не світська левиця, експерти досі сперечаються, з кого була списана одна з персонажок Труменового сумнозвісного роману — зі «Слім» Кіт чи з Памели Гарріман.
Як відомо, уродженка Великої Британії Памела Дігбі стала громадянкою США у 1971 році та приєдналася до Демократів. У 1980 році Жіночий національно-демократичний клуб назвав її «Жінкою року», а у 1993 році президент США Білл Клінтон призначив її послом Сполучених Штатів у Франції.
У 1939 році, працюючи в міністерстві закордонних справ у Лондоні, Памела зустріла Рендольфа Черчилля — сина Вінстона Черчілля. Чоловік зробив їй пропозицію того ж вечора, і незабаром вони одружилися. Згодом у них народився син Вінстон, названий на честь свого дідуся. Але шлюб виявився зовсім неміцним і вже скоро почав розвалюватися.
Пізніше серед відомих коханців і обранців Памели Черчілль також були принц Алі Хан та Альфонсо де Портаго. Пʼять років тривав її роман із вищезгаданим Джанні Аньєллі, а також відомими широкому загалу були її стосунки з одруженим бароном Елі де Ротшильдом.
Удруге вона вийшла заміж у 1960 році за Лейланда Говарда, який на час їхнього знайомства досі був одружений зі «Слім». Із ним Памелу розлучила його смерть у 1971 році. Однак уже за день після його похорону Памела відновила стосунки зі своїм колишнім коханцем Авереллом Гарріманом, який саме нещодавно став вдівцем.
Як спалахнула ворожнеча «лебедів» і Трумена Капоте?
Трумен Капоте обожнював плітки: він їх слухав, він їх розповсюджував. Ще у 1950-х роках, щойно увійшовши до кола нью-йоркської еліти, він заговорив про свій майбутній роман «Почуті молитви» (Answered Prayers).
«Роман називається «Почуті молитви», і, якщо все піде добре, я думаю, що почують і мої»,
— писав він улітку 1958 року.
Вже у 1966 році Капоте підписав контракт про публікацію книги з Random House та отримав аванс у розмірі 25 тисяч доларів.
Кажуть, що письменника попереджали щодо змісту книги: реальні персонажі — його «лебеді» — та їхні історії про зради, наркотики та насильство. Однак Трумен Капоте був твердо переконаний, що люди «надто тупі та не знатимуть, хто вони».
У 1975 році він видав перший розділ з роману «Почуті молитви» під назвою Mojave, у якому йшлося про шлюб Бейб та Білла Пейлі, в Esquire. Попри реальну історію в його основі, публіка радо зустріла уривок, тож Капоте поспішив опублікувати наступний — La Côte Basque, 1965. Це стало початком кінця.
Виданий Труменом розділ вивертав усю брудну білизну «лебедів». У ньому навіть поширювалися чутки, нібито Енн Вудворд навмисно вбила свого чоловіка. Саму жінку всього за декілька днів до публікації уривку знайшли мертвою. Кажуть, що її попередили про вихід роману й Енн отруїла себе ціанідом.
Миттєво після виходу у світ тексту «лебеді» обірвали будь-який контакт із Труменом Капоте. Ненсі «Слім» Кіт консультувалася з юристом щодо позову проти письменника, а Бейб Пейлі не спілкувалася з ним до самої своєї смерті у 1978 році та навіть не запросила його на свій похорон.
«А на що вони сподівалися? Я письменник і використовую все. Невже всі ці люди думали, що я просто так їх розважаю?»
— згадує слова Трумена Капоте видання Vanity Fair.
Що було далі?
Таке пояснення не справило жодного враження на обурених «лебедів». Більшість із них не спілкувалися з Труменом, зробивши його аутсайдером вищого суспільства. Згідно з Vanity Fair, саме тоді він особливо занурився у світ залежностей: Капоте вживав алкоголь та наркотики, зокрема кокаїн, транквілізатори та марихуану, а також проводив багато часу в нічному клубі Studio 54, де, між іншим, спілкувався з Енді Ворголом. Поряд з ним лишалася Сі-Зі Гест, вона навіть супроводжувала його до клініки на реабілітацію.
Трумен Капоте припинив роботу над «Почутими молитвами». За його словами, він «переживав творчу та особисту кризу водночас».
У серпні 1984 року давня подруга Трумена Джоанна Карсон знайшла його мертвим у власній гостьовій спальні, де він залишився на ніч. За день до своєї смерті Капоте дав їй ключ від сейфу та сказав, що інші частини його твору «будуть знайдені, коли вони цього захочуть».
У 1986 році був опублікований незавершений текст роману «Почуті молитви», що складався з розділів, раніше опублікованих в Esquire. Жодних інших частин історії знайдено не було.
