Георгій Нарбут увійшов в історію як талановитий художник та ілюстратор, що розробив дизайн перших українських банкнот і поштових марок УНР, а також створив знамениту серію графічних зображень «Українська абетка», популяризуючи національну культуру і мову. Крім того, він став одним із засновників Української академії мистецтв у Києві, що зараз відома як Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури (НАОМА). На честь 138-ї річниці з дня народження митця, який формував візуальний образ України, згадуємо його творчий шлях і досягнення.
Георгій Нарбут народився у 1886 році на хуторі Нарбутівці (нині Сумська область), в родині збіднілих литовських шляхтичів. Майбутній митець з дитинства цікавився архітектурою, малюванням та графікою. Закінчивши Глухівську чоловічу гімназію, він вирішив вдосконалити свої художні навички в студії Єлизавети Званцевої, учениці Іллі Рєпіна, а також у школі угорського живописця та графіка Шимона Голлоші в Мюнхені.
Український Художник-Графік Георгій Нарбут
Художник добре знався на пам'ятках української старовини та геральдиці. До створення «Української абетки», яка стала головною роботою його життя, Нарбут працював над ілюстраціями до казок, зокрема творів данського письменника Ганса Крістіана Андерсена, а також над зображеннями стародавніх гербів та емблем. Яскравий та впізнаваний стиль автора формувався під впливом українського малярства і графіки XVII—XVIII століть, геральдики українських родів та стародруків.
«Здібності у нього були вражаючі. Не слухавши жодних курсів з історії мистецтв, архітектури і т. ін., він володів величезним матеріялом, ерудиція його була невичерпною. Він засвоював закони перспективи, архітектурне проектування — з найбільшою легкістю»,
— так описував видатного графіка мистецтвознавець Георгій Лукомський.
Георгій Нарбут із засновниками Української академії мистецтв
Незважаючи на те, що частину свого життя Георгій Нарбут провів у Петербурзі, своїм домом він завжди вважав Україну.
«Я Московщину не люблю. Люблю Україну, і їй віддам усі сили»,
— зазначив митець у 1917-му архівісту Якову Ждановичу.
У вересні цього ж року Нарбут став професором графіки в Українській академії мистецтв, де викладав разом з іншими відомими діячами культури: Олександром Мурашко, Михайлом Бойчуком та Василем Кричевським, а в грудні — ректором престижного навчального закладу. Георгій Нарбут підтримував близькі стосунки не тільки з художниками, а й з українськими науковцями та письменниками, зокрема Миколою Зеровим, Павлом Тичиною і Михайлем Семенко.
Фото: «Видавець Олександр Савчук»
У тому ж 1917-му митець представив ілюстрації до 14 літер української абетки, поєднавши національні символи з фантастичними сценами, пронизаними гумором та поетичністю. Роботу над серією він продовжив у 1919-му, презентувавши виразні зображення ще 3 літер.
Закінчити проєкт художник так і не встиг, адже несподівано пішов з життя у травні наступного року, захворівши на тиф — Георгію Нарбуту було всього 34 роки. Незадовго до своєї смерті він також створив ілюстрації до знаменитої «Енеїди» Івана Котляревського в стилі ар-нуво.
Ілюстрація Георгія Нарбута до твору «Енеїда», 1919 рік
«Пишний, рожевощокий, кремезний і вбраний по-українськи, то з усмішкою, а то зі строгою діловитістю, він полонив своєю мовою, говіркою, слівцями всілякими, дотепністю і знаннями, вражав начитаністю для художника надзвичайною, ерудит був справжній»,
— підкреслював Георгій Лукомський.
Цінність «Української абетки» Георгія Нарбута полягає в тому, що вона є прикладом майстерної роботи з мистецтвом шрифту, лаконічності та довершеності композиції. Автор осмислює досвід європейських ілюстраторів та надає зображенням унікального українського характеру і символізму. У 2020 році, до 100-річчя з дня народження художника, випустили книгу «Українська абетка. Малюнки Георгія Нарбута», до якої увійшли репродукції оригінальних робіт до абетки, а також понад 70 інших ілюстрацій митця.
Фото: «Видавець Олександр Савчук»
Того ж року видавництво «Родовід» представило читачам книгу «Нарбут. Студії. Спогади. Листи», що є реконструкцією знищеного у 1933 році «Нарбутівського збірника» — монографії про життя і творчість Георгія Нарбута, яку почали готувати ще за його життя під керівництвом відомого мистецтвознавця та земляка художника Федора Ернста. Через радянські заборони та репресії книга потрапила до читачів лише через вісім десятиліть.
Фото: видавництво «Родовід»
Фото: видавництво «Родовід»
